- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
Раціональні вирази
2)a2 −2ab+b2 −25 = (a2 −2ab+b2 )−25 =
=(a−b)2 −25 = (a−b−5)(a−b+5);
3)a+5b+a2 −25b2 = (a+5b) +(a−5b)(a+5b) =
=(a+5b)(1+a−5b);
4)x2 −y2 −6x+9 = (x2 −6x+9)−y2 =
=(x−3)2 −y2 = (x−3−y)(x−3+y).
Раціональні вирази
Др о б о вим вир азо м називають частку від ділення двох виразів, записану за допомогою дробової риски. Як і інші вирази, дроби бувають числові та зі змінними.
Вираз, складений із чисел і змінних за допомогою дій додавання, віднімання, множення, ділення й піднесення до степеня, називається р ац іо на льним.
Ті значення змінних, для яких можна знайти відповідне значення виразу, називаються до п ус т имими.
Приклади
1)xx +−35 ; х — будь-яке число, крім x = −5.
2)x23x+ 4 ; х — будь-яке число.
3) |
2 |
|
|
; x ≠ 0; x ≠ −1. |
|
1 |
|
||
1+ |
|
|
||
x |
|
|
||
|
|
|
|
Два вирази, відповідні числові значення яких рівні при всіх допустимих значеннях змінних, називаються тотож н о р івними або тотож ними.
Основна властивість дробу. Скорочення дробів
Якщо чисельник і знаменник дробу помножити або поділити на один і той самий вираз, то дістанемо дріб, який
65
Алгебра та елементарні функції
тотожно дорівнює даному. Це дозволяє скорочувати дроби й приводити їх до нового знаменника.
Приклади
1) |
a2 −9 |
= |
(a −3)(a +3) |
= |
a −3 |
. |
ab +3b |
b(a +3) |
b |
Зверніть увагу: щоб скоротити дріб, його чисельник і знаменник треба розкласти на множники.
2) Зведіть дріб |
|
a +3 |
|
|
до знаменника 2(a2 −9). |
||||||||||||||||||||||
6 −2a |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
6−2a =2(3−a) = −2(a−3), |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
2(a2 −9) =2(a−3)(a+3). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
Із |
цього |
|
видно, |
що |
додатковий |
множник дорівнює |
|||||||||||||||||||||
2(a −3)(a +3) |
|
= −(a+3). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
−2(a −3) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Отже, маємо: |
|
|
|
|
−(a +3)2 |
|
|
|
|
|
−(a +3)2 |
|
|||||||||||||||
|
a +3 |
= |
|
|
a +3 |
|
|
= |
|
|
|
|
|
= |
|
. |
|||||||||||
|
6 −2a |
|
−2(a − |
3) |
|
2(a −3)(a +3) |
|
|
2 |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2(a −9) |
|
||||||||||||||||
Зверніть увагу на тотожності: |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
a |
= |
−a |
|
; |
|
−a |
|
= − |
a |
; |
−a |
= |
|
a |
. |
|
|
|||||||||
|
b |
|
−b |
|
|
|
b |
|
|
|
|
b |
|
b |
−b |
|
|
|
Додавання та віднімання дробів
1. Щоб додати (відняти) дроби з однаковими знаменниками, треба додати (відняти) їхні чисельники, а знаменник залишити той самий. Наприклад:
1)3a −7b + 2a +2b = 3a −7b +2a +2b = 15ab 15ab 15ab
|
= |
5a −5b |
|
|
= |
|
|
5(a −b) |
|
= |
a −b |
. |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
15ab |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
15ab |
|
|
|
|
|
|
|
3ab |
|
||||||||||
|
2 |
−3 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2x −1 |
|
|
|
|
|||||||||
2) |
|
x |
|
+ |
|
|
− |
|
|
= |
|
|||||||||||||
|
2 |
|
|
x |
2 |
|
2 |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
x |
+2x |
|
|
+2x |
|
|
x +2x |
|
||||||||||||||
|
= |
|
x2 −3 +2 −(2x −1) |
|
= |
|
x2 |
−1−2x +1 |
= |
|||||||||||||||
|
|
|
|
x2 +2x |
|
|
|
|
|
x2 +2x |
||||||||||||||
|
= |
|
x2 −2x |
= |
x (x −2) |
|
= |
x −2 |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
. |
|
|||||||||||||||||
|
x2 +2x |
x (x +2) |
|
x +2 |
|
66
Раціональні вирази
2. Якщо треба знайти суму або різницю дробів з різними знаменниками, то спочатку дроби зводять до спільного знаменника.
Приклади
1)x2 + x3 = 3x6+2y ; спільний знаменник — НСК (2; 3).
2)xy + xy = x2xy+ y2 ; спільний знаменник — добуток знамен-
ників.
3) |
2x |
+ |
x2 |
= |
4xy +3x2 |
. |
|
2 |
2 |
||||
|
3y |
2y |
|
6y |
Якщо до складу знаменника першого дробу входить y, а до другого — y2, то до спільного знаменника увійде y2.
4) |
|
|
m |
− |
|
|
n |
= |
|
|
m(m + n) −n(m −n) |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
m −n |
|
m + n |
|
|
|
|
|
|
(m + n)(m −n) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
= |
|
m2 |
+ mn −nm + n2 |
|
= |
m2 + n2 |
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
m2 −n2 |
|
|
|
|
|
|
|
m2 −n2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
11a |
|
||||||||||||
5) |
|
|
+ |
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
. |
|
||||||||||||||||||||
|
5x −10 |
6x −12 |
5(x −2) |
|
|
6(x −2) |
30(x −2) |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6) m−n+ |
|
|
|
n2 |
|
= |
m−n |
+ |
n2 |
|
|
= |
m2 −n2 +n2 |
= |
|
m2 |
. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
m + n |
|
|
|
|
|
m + n |
|
|
|
|
|
|
|
m + n |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m + n |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
7) |
|
|
2a + b |
|
|
|
− |
|
16a |
|
|
− |
|
|
2a−b |
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
2a2 − ab |
|
4a2 −b2 |
|
2a2 + ab |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
= |
2a + b |
|
− |
|
|
|
|
|
|
|
|
16a |
|
|
|
− |
|
2a−b |
= |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
a(2a −b) |
|
(2a −b)(2a + b) |
a(2a + b) |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
= (2a + b)2 −16a2 −(2a −b)2 = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
a(2a + b)(2a −b) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
= 4a2 + 4ab + b2 −16a2 −4a2 + 4ab −b2 = |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a(2a + b)(2a −b) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
= |
8ab −16a2 |
|
= |
|
|
|
|
8a(b −2a) |
|
= |
− |
|
8 |
|
. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
a(2a + b)(2a −b) |
a(2a + b)(2a −b) |
|
|
2a + b |
|
67
Алгебра та елементарні функції
8) |
|
|
3 |
|
+ |
|
|
2 |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
(a +3)3(b −1) |
|
(a +3)2(b −1)2 |
|||||||
|
= |
3b −3 +2a +6 |
|
= |
3b +2a +3 |
|||||
|
|
|
|
|
|
. |
||||
|
3 |
2 |
|
3 |
2 |
|||||
|
|
|
(a +3) (b − |
1) |
|
|
(a +3) (b −1) |
|||
|
Множення, ділення й піднесення до степеня дробів |
|||||||||
|
Що б п о мн ож и т и |
д р іб на д р іб, треба пере- |
множити окремо їхні чисельники й окремо знаменники і перший добуток записати чисельником, а другий — знаменником дробу.
Що б пі д н е с т и д р іб до с т е п е ня, треба піднести до цього степеня чисельник та знаменник і перший результат записати чисельником, а другий — знаменником дробу.
Дріб |
b |
називається оберненим до |
a |
. |
a |
|
|||
|
|
b |
Що б п оді ли т и один д р іб на д руг ий, треба перший дріб помножити на дріб, обернений до другого.
Зверніть увагу: виконуючи множення, ділення, піднесення до степеня дробів, доцільно чисельник і знаменник дробу розкласти на множники. Це дає можливість скоротити дріб.
Приклади
1) |
|
|
|
ax + ay |
|
|
|
|
|
x2 − xy |
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
x |
2 |
|
|
|
2 |
|
7x +7y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
−2xy + y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
= |
|
a(x + y) x(x − y) |
= |
|
|
|
|
ax |
|
. |
|
|
||||||||||||||
|
|
(x − y)2 7(x + y) |
|
|
7(x − y) |
|
|
||||||||||||||||||||
2) |
|
|
|
2ab |
|
|
|
|
(a2 |
−9b2 ) = |
|
|
|||||||||||||||
|
a |
2 |
−6ab + |
9b |
2 |
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
= |
|
2ab (a −3b)(a +3b) |
|
= |
|
2ab(a +3b) |
. |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
(a −3b)2 |
|
|
|
|
|
a −3b |
||||||||||||||||||
|
|
ap |
2 |
|
|
|
p +3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
3) |
−9a |
: |
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
p |
−8 |
|
2p −4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
= |
|
|
a( p −3)( p +3) 2( p−2) |
= |
2a( p −3) |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
. |
|||||||||||||||||||||||
|
|
( p −2)( p2 +2p + 4)( p +3) |
p2 +2p + 4 |
68