- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
планіметрія. Доведення від супротивного
2)Для того щоб прямі були паралельними, необхідно й достатньо, щоб внутрішні різносторонні кути були рів
ними.
Треба розуміти, що твердження «для того щоб прямі були паралельними, необхідно, щоб внутрішні різносторонні кути були рівними» означає властивість паралельних прямих .
Твердження «для того щоб прямі були паралельними, достатньо, щоб внутрішні різносторонні кути були рівними» означає ознаку паралельних прямих.
Доведення від супротивного
Цей спосіб доведення складається з таких етапів.
1.Припускають протилежне тому, що стверджується теоремою.
2.На основі припущення, спираючись на аксіоми і вже доведені теореми, роблять висновки.
3.Знаходять, у чому цей висновок суперечить умові, якійсь аксіомі або доведеній раніше теоремі.
4.Роблять висновок, що зроблене припущення неправильне, а тому правильне твердження теореми.
Особливо часто використовують цей спосіб доведення, ко-
ли треба довести єдиність якого-небудь об’єкта. (Припускають протилежне, тобто що таких об’єктів хоча б два.)
Приклад. Довести, що в трикутнику може бути тільки один тупий кут.
Доведення:
1)Припустимо, що в трикутнику є два тупих кути.
2)Тоді сума кутів трикутника більша за 180°, тому що міра тупого кута більша за 90°.
3)Зроблений висновок суперечить теоремі про суму кутів трикутника.
231
Геометрія
4)Отже, наше припущення неправильне, а правильне те, що треба було довести.
Приклади розв’язування типових задач
Треба добре розуміти: коли ми доводимо теоре му або розв’язуємо задачу, кожне твердження треба обґрунтувати, тобто показати, що воно випливає з якої-небудь аксіоми чи раніше доведеної теореми. Якщо ви спираєтеся на якусь теорему, ретельно перевірте, чи повністю виконано її умову. Наприклад, при застосуванні першої ознаки рівності трикутників перевірте, чи дійсно даний кут лежить між даними сторонами, і т. д. Не можна у своїх міркуваннях спиратися тільки на рисунок, проте грамотно виконаний рисунок сприяє розв’язанню задачі. Також корисним є чіткий запис умови і того, що треба знайти або довести .
Задача на ознаки рівності трикутників
Задача. На рисунку AC = CD; MAF =TDK.
Довести, що ABC = DEC.
B
M A C E
F D
TK
Доведення:
(Зверніть увагу: дані кути ( MAF =TDK) не є кутами трикутників, що розглядаються.)
232
планіметрія. Приклади розв’язування типових задач
1)BAC =CDE як вертикальні з рівними кутами ( MAF і TDK відповідно).
2)Розглянемо ABC і DEC.
BAC =CDE за доведеним;
BCA =DCE як вертикальні; AC = CD за умовою.
Отже, ABC = DEC за стороною й двома прилеглими до неї кутами.
Задача на рівнобедрений трикутник
Задача. На рисунку AD = FC; MAB =NCB. Довести, що DBF — рівнобедрений .
B
M N
A |
D |
F |
C |
Доведення:
1)BAD =BCF як суміжні з рівними між собою кутами
MAB і NCB.
2)Розглянемо ABC: BAC =BCA , отже, AB = BC за ознакою рівнобедреного трикутника.
3) Розглянемо ABD і CBF: AD = CF за умовою;BAD =BCF за доведеним; AB = BC за доведеним. Отже, ABD = CBF за першою ознакою рівності три-
кутників (за двома сторонами та кутом між ними).
4) BD = BF як відповідні елементи рівних трикутників. Отже, DBF — рівнобедрений трикутник за означен-
ням.
Задача на паралельність прямих
Задача. На рисунку 1=2 = 140°; 4 = 120°. Знайти: 3.
233
Геометрія
d
c
13
a |
4 |
b2
Розв’язання
1)1=2, отже, a b за ознакою паралельних прямих, оскільки 1 і 2 є зовнішніми різносторонніми при прямих a, b і січній c.
2)3 і 4 є внутрішніми односторонніми при a b і січній d. Отже, 3+4 = 180° за властивістю паралельних прямих. Отже, 3 = 60°.
Задача на суму кутів трикутника
Задача. Один із кутів трикутника дорівнює 100°.Висота та бісектриса, проведені з вершини цього кута, утворюють кут 20°. Знайдіть невідомі кути трикутника.
Розв’язання.
Нехай у трикутнику ABC ABC = 100°; BN — висота (BN AC); BL — бісектриса ABC; NBL = 20° (див. рисунок).
Знайти: BAC, BCA.
B
A N L C
234
планіметрія. Приклади розв’язування типових задач
1) BL — бісектриса ABC за умовою. Отже,
LBA = LBC =50°.
2)ABN = ABL− NBL =30° за аксіомою вимірювання кутів.
3)Розглянемо ABN: ANB = 90° за умовою; ABN =30° за доведеним; BAC = BAN = 90°−30° =60° за властивістю гострих кутів прямокутного трикутника .
4)Розглянемо ABC: ABC =100° за умовою; BAC =60° за доведеним; BCA =180°−(100°+60°) =20° за теоремою про суму кутів трикутника.
Відповідь: 60°; 20°.
Задача на коло
Задача. На рисунку пряма a дотикається до кола в точці B. Знайти AOB, якщо ABC =63°.
|
C |
|
B |
63° |
A |
|
O |
|
a
Розв’язання
1)OB — радіус, проведений у точку дотику. Отже, за означенням дотичної: CBO = 90°.
2)ABO = 90°−63° =27° за аксіомою вимірювання кутів.
3)Розглянемо AOB: AOB рівнобедрений , бо AO = BO якрадіусиодногокола;цеозначає,що ABO = BAO =27° як кути при основі рівнобедреного трикутника.
4)AOB =180°−27° 2 =180°−54°=126° за теоремою про суму кутів трикутника.
Відповідь: 126°.
235
Геометрія
Додаткова побудова
У багатьох задачах для успішного розв’язання треба ввести деякий елемент, якого не було в умові, — зробити додаткову побудову .
Задача 1. На рисунку DM = DE; FM = FE. Довести, що DMF =DEF .
Доведення:
1) Додаткова побудова: DF.
D
F |
ME
2)Розглянемо DMF і DEF:DM = DE за умовою; MF = = EF за умовою; DF — спільна. Отже, DMF = DEF за трьома сторонами.
3)DMF =DEF як відповідні елементи в рівних трикутниках.
Дуже корисною є додаткова побудова в багатьох задачах, пов’язаних із поняттям медіани трикутника.
Задача 2. Доведіть, що трикутник рівнобедрений, якщо у нього бісектриса є медіаною.
Доведення:
Нехай у трикутнику ABC BD — бісектриса ABC; BD — медіана (див. рисунок).
Довести, що AB = BC.
236
планіметрія. Приклади розв’язування типових задач
B
A D C
F
1)Додаткова побудова: продовжимо медіану BD на відрізок такої ж довжини — DF і з’єднаємо точку F з точкою C.
(Зверніть увагу: це стандартна додаткова побудова у задачах на медіану.)
2) Розглянемо ABD і |
CFD: AD = CD за умовою; |
ADB =CDF як вертикальні; BD = FD за побудовою; Отже, ABD = CFD за першою ознакою.
3)DFC = ABD; CF = AB як відповідні елементи в рівних трикутниках.
4)Розглянемо BCF: CBD = ABD за умовою (BD — бісектриса); CBF =CFB, отже, BC = FC за ознакою рівнобедреного трикутника.
5)CF = AB; CF = BC, отже, BC = AB, що й треба було до вести.
Задача 3. Висота і медіана, які проведені з однієї вер-
шини трикутника, поділяють його кут на три рівні частини. Знайдіть кути трикутника.
Розв’язання
Нехай у ABC (див. рисунок) AD BC; BO = OC.
BAD =DAO =OAC. Знайти: ABC; BAC; BCA.
237