- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик
Нерівності
|
|
|
π |
|
|
|
x−y = − |
|
|
+2πn, |
n Z, |
||
6 |
||||||
б) |
|
|
|
|||
π |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
x+y = |
|
|
+πk, k Z; |
|||
2 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
π |
|
|
|
π |
|
|
||
x = |
|
+πn+ |
|
k, |
n,k Z, |
||||
6 |
2 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||
π |
|
π |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
||||
y = |
|
|
+ |
|
k−πn, |
n,k Z. |
|||
|
|
|
|||||||
|
3 |
|
2 |
|
|
|
|
Відповідь:
π |
|
π |
|
π |
|
π |
|
, |
n, k Z; |
|
|
|
+πn+ |
|
k; |
|
+ |
|
k−πn |
||
|
2 |
6 |
2 |
|||||||
3 |
|
|
|
|
|
|
||||
π |
|
π |
|
π |
|
π |
|
, |
n, k Z. |
|
|
|
+πn+ |
|
k; |
|
+ |
|
k−πn |
||
|
2 |
3 |
2 |
|||||||
6 |
|
|
|
|
|
|
Нерівності
Число а вважається більшим від b, якщо різниця a−b — число додатне. Число a менше від b, якщо різниця a−b — число від’ємне. Якщо a−b = 0, то числа a і b рівні.
На координатній прямій меншому числу відповідає точка, що лежить ліворуч від точки, яка відповідає більшому числу.
Позначення: a < b — a менше від b; a > b — a більше від b;
a b — a менше або дорівнює b (не більше); a b — a більше або дорівнює b (не менше).
Зверніть увагу: 3 7 — правильно; 3 3 — правильно; 3 3 — правильно.
Два вирази, сполучені знаком нерівності, утворюють
н е р і в н і с т ь.
Якщо обидві частини нерівності — числа, її називають
чи с л о во ю н е р івніс т ю.
Нерівність зі змінними при одних значеннях змінних може бути правильною, а при інших — неправильною. Наприклад, 3x−1>18 — правильна нерівність при x =7 і неправильна нерівність при x =3.
165
Алгебра та елементарні функції
Властивості числових нерівностей
a, b, с, d — довільні числа.
1.Якщо a < b і b < c, то a < c.
2.Якщо до обох частин правильної нерівності додати одне й те саме число, то дістанемо правильну нерівність.
3.Якщо обидві частини правильної нерівності помножити на одне й те саме додатне число, то дістанемо правильну нерівність. Якщо обидві частини правильної нерівності помножити на одне й те саме від’ємне число й змінити знак нерівності на протилежний, то дістанемо правильну нерівність.
4. |
Якщо b > a > 0, то |
1 |
|
> |
1 |
. |
|
|
|||||
|
|
a |
|
b |
||
5. |
Нерівності з однаковими знаками можна почленно до- |
|||||
|
давати. Наприклад, |
якщо a < b і c < d, то a+c < b+d. |
6.Нерівності з однаковими знаками, у яких ліві й праві частини — додатні числа, можна почленно перемножу-
вати. Наприклад, якщо a, b, с, d — додатні й a < b, c < d, то ac < bd. Із цього випливає, що коли b > a > 0, n N, то an < bn.
Приклади
Відомо, що 6 < x <7, 10 < y <12. Викори сто ву ючи властивості числових нерівностей, з’ясуйте, яких значень можуть набувати наведені вирази.
а) 3x−5.
6 < x <7 (за умовою),
18 <3x <21, 13 <3x−5 <16;
б) y2 .
10 < y <12 (за умовою),
100 < y2 < 144;
в) x+y.
6 < x <7, 10 < y <12 (за умовою),
16 < x+y <19;
г) y−x.
Якщо 6 < x <7 (за умовою), то −7 < −x < −6, 10 < y <12 (за умовою),
−7 < −x < −6, 3< y−x <6;
166
Нерівності
д) xy.
6 < x < 7, 10 < y < 12 (за умовою),
60 < xy < 84;
е) y .
x
Якщо 6 < x < 7 (за умовою), то 1 < 1 < 1 ,
7 x 6
10 < y < 12 (за умовою), 1 3 < y <2.
7x
нерівностІ з однією змінною
Розв’язко м н е р івн о с т і з однією змінною називається значення цієї змінної, яке перетворює її на правильну
числову нерівність. |
|
Розв’яз ат и н е р івніс т ь означає знайти |
всі її |
розв’язки або довести, що їх немає. |
|
Дві нерівності називають р івн о с и льними, |
якщо |
вони мають одні й ті самі розв’язки або не мають розв’язків.
Числові проміжки
Множину всіх дійсних чисел, менших від 10, називають проміжком від мінус нескінченності до 10 і позначають (−∞; 10). На координатній прямій ці числа розташовані ліворуч від числа 10, що можна наочно зобразити так, як це зроблено на рисунку зліва або на рисунку справа:
10 x |
10 |
x |
Зверніть увагу: коли на координатній прямій зображують числові проміжки, 0 та одиничний відрізок не позначають.
Множину всіх чисел, не більших від 10, записують у ви-
гляді (−∞; 10] і зображують так, як це зроблено на рисунку зліва або на рисунку справа:
10 x |
10 |
x |
167
Алгебра та елементарні функції
Інші випадки зображення числових проміжків на координатній прямій наведені на рисунках нижче:
x >5 |
|
|
(5; +∞) |
|
|
|
|
x |
або |
|
x |
5 |
|
5 |
|
||
x 3 |
|
|
[3; +∞) |
|
|
|
|
x |
або |
|
x |
3 |
|
3 |
|
||
−2 < x <6 |
|
|
(−2; 6) |
|
|
-2 |
|
|
або |
|
|
6 |
x |
-2 |
6 |
x |
|
−2 x <6 |
|
|
[−2; 6) |
|
|
-2 |
|
|
або |
|
|
6 |
x |
-2 |
6 |
x |
|
−2 < x 6 |
|
|
(−2; 6] |
|
|
-2 |
|
|
або |
|
|
6 |
x |
-2 |
6 |
x |
|
−2 x 6 |
|
|
[−2; 6] |
|
|
-2 |
|
|
або |
|
|
6 |
x |
-2 |
6 |
x |
|
x — довільне число |
|
(−∞; +∞) |
|
|
|
|
|
x |
або |
|
x |
|
|
|
|
168