
- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик

Координати та вектори. Декартові координати на площині
соти вихідної піраміди — центр кола, описаного навколо її основи.
Центр описаної кулі знаходимо так само, як і для повної піраміди.
Вписані кулі
Якщо куля вписана в призму, то в її перпендикулярний переріз можна вписати коло.
Висота призми дорівнює діаметру кола, вписаного
вперпендикулярний переріз призми, тобто діаметру вписаної кулі.
Центр кулі — середина висоти призми, що проходить через центр кола, яке вписане в перпендикулярний переріз.
Центр кулі, яка вписана в пряму призму, — це середина висоти призми, що проходить через центр кола, яке вписане
воснову призми.
Координати та вектори
Декартові координати на площині
Координатна площина
Проведемо дві перпендикулярні координатні прямі, які перетинаються в початку їх відліку — точці О. Ці пря-
мі називаються |
о с я м и |
к о о р д и н а т. Горизонтальну |
|
пряму називають |
в і с с ю |
а б с ц и с |
і позначають Ox, |
вертикальну — |
в і с с ю |
о р д и н а т |
і позначають Oy. |
Точку О називають п о ч а т к о м к о о р д и н а т. Ці координатні прямі утворюють д е к а р т о в у п р я м о к у т н у с и с т е м у ко о р д и н а т. Площина, на якій задана прямокутна система координат, називається к о о р д и н а т н о ю п л о щ и н о ю. Через будь-яку точку А координатної площини можна провести прямі, перпендикулярні до осей Ox і Oy.
351

Геометрія
Нехай ці прямі перетнуть відповідно вісь абсцис — у точці з координатою а, а вісь ординат — у точці з координатою b.
Пара чисел (а, b) визначає положення точки А на координатній площині й називається її к о о р д и н а т а м и. Позначають А(а, b). Число а називається абсцисою точки А, число b — її ординатою. Зверніть увагу: має значення, у якому порядку записані числа а і b. Точка В(b; а) не збігається з А(а; b).
Якщо точка лежить на осі абсцис, то її ордината дорівнює 0; якщо точка лежить на осі ординат, то її абсциса дорівнює нулю. Початок координат — О(0; 0).
Осі координат розбивають площину на 4 частини, які називаються к о о р д и н а т н и м и ч в е р т я м и. Нумерація чвертей, знаки координат у кожній чверті, а також приклади точок з їх координатами показані на рисунку.
Таким чином, щоб побудувати, наприклад, точку М(k; р), треба поставити олівець в О(0; 0), потім пересунути-
ся по осі абсцис на |
k |
одиничних відрізків праворуч (якщо |
|||||||||||||||
k > 0) або ліворуч ( |
якщо k < 0). Від отриманої точки на осі |
||||||||||||||||
абсцис треба рухатись угору на |
|
p |
|
одиничних відрізків (як- |
|||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
що p > 0) або униз (якщо p < 0). |
|
|
І чверть |
|
|||||||||||||
|
ІІ чверть |
|
|
y |
|
|
|
|
|
||||||||
|
(−; +) |
|
|
|
|
|
|
|
|
(+; +) |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
A |
А(2; 2) |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В(-3; 1) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С(0; -3) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D(-1; 0) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
–3 |
–1 |
O |
1 |
|
2 |
|
x |
|
ІІІ чверть |
|
|
|
ІV чверть |
(−; −) |
–3 |
|
C |
(+; −) |
|
352

Координати та вектори. Декартові координати на площині
Координати середини відрізка
Якщо |
A(xA; yA ), B(xB; yB ) — довільні точки, |
||||||
C(xC; yC ) — середина відрізка AB, то |
|
|
|||||
|
x = |
xA + xB |
|
; y = |
yA + yB |
. |
|
|
C |
2 |
|
C |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Відстань між точками |
|
|
|
|
|
||
Якщо |
A(xA; yA ), B(xB; yB ) — довільні точки і AB від- |
||||||
стань між ними, то |
|
|
|
|
|
|
|
AB2 = (xA −xB )2 +(yA −yB )2 |
або |
|
|
AB = (xA −xB )2 +(yA −yB )2 .
У випадку, коли точка B збігається з початком координат O(0; 0) , отримуємо:
AO = x2A +y2A .
Рівнянням фіг ури на п лощині в декартових ко ординатах називається рівняння з двома змінними x і y, яке задовольняють координати будь-якої точки фігури і тільки вони.
Рівняння кола
(x−a)2 +(y−b)2 = R2 — рівняння кола з центром у точці
A(a; b) і радіусом R. Зверніть увагу:
рівняння x2 +y2 +ax+by+c = 0,
де a2 + b2 −c > 0, задає коло й може бути зведеним до стан-
44
дартного виду.
Рівняння прямої
Будь-яка пряма в декартових координатах x, y має рівняння виду:
ax+ by+ c = 0, де a, b, c — деякі числа.
353

Геометрія
Знаходження координат точки перетину прямих та випадки розміщення прямої відносно системи координат описано в розділі «Алгебра. Лінійна функція».
Рівняння прямої, яка перетинає осі координат в точках (a; 0) і (0; b), де a ≠ 0, b ≠ 0, можна записати у вигляді:
|
x |
+ |
y |
=1. |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
a |
|
b |
|
|
|
Кутовий коефіцієнт у рівнянні прямої |
|
|
||||
Якщо рівняння прямої |
можна |
записати у |
вигляді |
|||
y = kx+ b, то коефіцієнт k називається |
к у т о в и м |
к о е ф і |
||||
ц і є н т о м п р я м ої. |
|
|
|
|
|
1.Дві прямі паралельні тоді й тільки тоді, коли у них збігаються кутові коефіцієнти, а точки перетину з віссю ординат різні.
2.Кутовий коефіцієнт з точністю до знака дорівнює тангенсу гострого кута, утвореного прямою з віссю абсцис (або дорівнює тангенсу кута між прямою й додатним на-
прямком осі Ox).
3. Прямі, що задані рівняннями y = k1x+b1 і y = k2x+b2, перпендикулярні тоді й тільки тоді, коли k1 k2 = −1.
Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
Візьмемо коло на площині Oxy з центром у початку координат і радіусом R.
Відкладемо від додатної півосі Ox кут α у верхню півплощину (див. рисунок нижче). Точку перетину сторони кута з колом назвемо Aα . Вона має координати (x; y).
Тоді sinα = y ;
R
cosα = x ;
R
tgα = y ; x
ctgα = x . y
354