
- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик

Десяткові дроби
Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
Щоб додати мішані числа з однаковими знаменниками, треба додати їх цілі й дробові частини окремо. Результат спростити.
Приклади
3 72 +173 = 4 27+3 = 4 75 ; 2 58 +5 83 =7 88 = 8; 4 119 +2 117 =6 1611 =7 115 ; 10 79 −3 59 =7 29 ;
1− 143 = 1414 − 143 = 1411 ; 3− 152 =2 1515 − 152 =2 1315 ;
7 29 −3 79 = 4 29 − 79 =3 119 − 79 =3 49.
Десяткові дроби
Якщо дріб має знаменник виду 10, 100, 1000 і т. д., його можна записати у вигляді де с я т ко во го д р о бу таким чином: записують цілу частину (якщо дріб звичайний, на місці цілої частини записують 0), ставлять кому, а потім записують чисельник дробу.
Приклади
1) |
3 |
2 |
=3,2; |
2) 3 |
7 |
=3,07; |
|||
10 |
100 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||
3) |
2 |
37 |
=2,037; |
4) 3 |
|
23 |
=3,23; |
||
1000 |
|
100 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
13

АРИФМЕТИКА
5) 2 |
3 |
= 2,003; |
6) |
23 |
= 0,00023. |
|
1000 |
100000 |
|||||
|
|
|
|
Кількість цифр після коми має дорівнювати кількості нулів у знаменнику.
Отже, ліворуч від коми стоять цифри цілої частини числа, праворуч — цифри дробової частини, які називаються десятковими знаками .
При цьому перший розряд після коми називають розрядом десятих, другий — сотих, третій — тисячних і т. д.
Властивості десяткового дробу
Якщо до десяткового дробу дописати справа нуль (або декілька нулів), то дістанемо дріб, який дорівнює даному.
Якщо десятковий дріб закінчується нулями, то ці нулі можна відкинути, й дістанемо дріб, який дорівнює даному.
Наприклад:
0,20 = 0,2; 4,35 = 4,35000.
Дії з десятковими дробами
Додавання та віднімання
Для додавання (віднімання) десяткових дробів необхідно:
1)зрівняти в дробах кількість знаків після коми;
2)записати дроби один під одним так, щоб кому́ було записано під комою;
3)виконати додавання (віднімання), не звертаючи уваги на кому;
4)у відповіді поставити кому́ під комами даних чисел.
Приклади
1)13,73+ 6,4284 = 20,1584
+ 13,7300 6,4284
20,1584
14

Десяткові дроби
2) 33,35−11,15 =22,2
−33,11,3515 22,20
Для додавання і віднімання десяткових дробів мають місце ті ж властивості дій, що і для дій з натуральними числами.
Приклади
1)3,3+2,8+1,7+4,2 = (3,3+1,7) +(2,8+4,2) =
=5+7 =12;
2)9,6−(3,5+1,6) = (9,6−1,6) −3,5 =
=8−3,5 = 4,5.
Множення та ділення
Для множення двох десяткових дробів необхідно:
1)виконати множення цих чисел як натуральних, незважаючи на коми;
2)у добутку відокремити справа комою стільки десятко-
вих знаків, скільки їх мають обидва множники разом. Якщо в добутку менше цифр, ніж треба відокремити ко-
мою, то спереду дописують потрібну кількість нулів.
Приклади |
|
|
|
|
|
|
|||
|
2,76 |
|
|
|
3,43 |
|
1,15 |
||
× |
|
× |
|
× |
|||||
1,4 |
|
0,12 |
0,007 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
0,00805 |
||
+ |
1104 |
|
+ |
686 |
|||||
276 |
|
|
|
343 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3,864 |
|
0,4116 |
|
|
|
Щоб поділити число на десятковий дріб, потрібно в діленому й дільнику перенести кому вправо на стільки десяткових знаків, скільки їх є в дільнику, а потім виконати ділення на натуральне число:
8:0,02 = 800:2 = 400.
15

АРИФМЕТИКА
Ділення на натуральне число
Ділення десяткового дробу на натуральне число виконується як ділення натуральних чисел, але після закінчення ділення цілої частини числа треба в частці поставити кому.
Наприклад:
|
|
|
7 |
|
|
|
8 |
|
−23,8 |
−8,24 |
|||||||
21 |
|
3,4 |
8 |
|
|
1,03 |
||
|
|
|
|
|
|
24 |
|
|
|
− 28 |
|
− |
|
|
|||
28 |
|
|
|
24 |
|
|
00
Для множення і ділення десяткових дробів мають місце ті ж властивості, що і для дій з натуральними числами.
Окремі випадки множення та ділення десяткових дробів
Щоб помножити десятковий дріб на 10, 100, 1000 і т. д., треба перенести кому дробу праворуч на одну, дві, три і т. д. цифри.
Щоб помножити десятковий дріб на 0,1; 0,01; 0,001 і т. д., треба перенести кому дробу ліворуч на одну, дві, три і т. д. цифри .
Приклади
3,275 100 = 327,5; |
0,02 10000 = 200; |
42,5 0,1= 4,25; |
0,037 0,01= 0,00037; |
29 0,001= 0,029. |
|
Щоб поділити десятковий дріб на 10, 100, 1000 і т. д., треба перенести в ньому кому ліворуч на одну, дві, три і т. д. цифри.
Щоб поділити десятковий дріб на 0,1; 0,01; 0,001 і т. д., треба перенести в ньому кому праворуч на одну, дві, три і т. д. цифри.
Приклади
12:100 = 0,12; |
1,35:1000 = 0,00135; |
27,4:10 = 2,74; |
12:0,01= 1200; |
1,35:0,001= 1350; |
27,43:0,1= 274,3. |
16