
- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик

|
|
|
|
|
|
Тригонометричні функції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
π |
|
|
3) |
період функції |
y = −2sin2 |
x+ |
|
|
дорівнює π; |
|
||||||
|
|
|
|
3 |
|
|
4) |
максимальні |
й мінімальні |
|
значення функції y = |
=−2sin2 x+ π відповідно дорівнюватимуть 2 і –2;
3
5)синусоїда y = −sinx симетрична синусоїді y = sinx відносно осі Оx.
Таким чином, при зростанні |
значень аргументу від |
||||||
x = − |
π |
до нескінченності з кроком |
|
T |
= |
π |
функція набува- |
|
|
|
|||||
3 |
|
4 |
4 |
|
тиме значення 0; –2; 0; –2; 0... і т. д.
Аналогічно можна міркувати, якщо треба побудувати графіки функцій:
y= A cos(kx + b);
y= A tg(kx + b);
y= A ctg(kx + b).
Величини,якізмінюютьсязазаконом f(t) = Acos(ωt+ϕ) або f(t) = Asin(ωt+ϕ), називаються г ар м о нічними ко лив аннями.
При цьому A — амплітуда коливань; ω — циклічна частота коливань; ϕ — початкова фаза коливань.
Період функції
лив ань.
2π — п е р іод г ар м о нічни х ко
ω
Поняття про обернену функцію
Функція, яка приймає кожне своє значення в єдиній точці області визначення, є о б о р от н о ю.
У такої функції за значенням залежної змінної можна однозначно визначити, якому значенню аргументу воно відповідає.
Інакше кажучи, якщо функція y = f(x) є оборотною й число а належить до її області значень E(f), то рівняння f(x) = a має розв’язок, причому єдиний.
О б е р н е н о ю до даної оборотної функції y = f(x) називається така функція x = g(y), яка кожному із множини
115

Алгебра та елементарні функції
значень функції y = f(x) ставить у відповідність єдине число x з області визначення.
Якщо аргумент і функцію в записі x = ϕ(y) позначити звичайним способом, отримаємо y = ϕ(x).
Графік функції g, оберненої до функції f, симетричний графіку f відносно прямої y = x.
Якщо функція f зростає (або спадає) на проміжку I, то вона є оборотною. Обернена до f функція g, яка визначена в області значень f, теж є зростаючою (або спадною).
Наведемо деякі приклади обернених функцій |
. |
|
1. На проміжку [0; + ∞) функція |
f( x) = x2 |
є оборот- |
ною. Оберненою до неї на цьому |
проміжку є функція |
g(x) = x .
На рисунку зображені функція x2 і обернена до неї функція x :
y
2 x y=
y=x
y= x
1 |
|
O 1 |
x |
2. y = arcsin x — функція, обернена до |
y = sinx, якщо |
|||||||||
|
π |
|
π |
|
|
|
|
|
|
|
x − |
|
; |
|
. |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
2 |
|
π |
|
π |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
||||
Запис b = arcsina означає, що b − |
|
; |
|
|
; sinb = a. |
|||||
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
Зверніть увагу: у деяких випадках не можна назвати
точного значення arcsina. Наприклад, arcsin 1 = π , але для
2 6
arcsin 1 можемо знайти тільки наближене значення.
5
116

|
|
|
|
|
|
Тригонометричні функції |
|
|
|
|
|||
|
Властивості функції |
y = arcsinx: |
||||
1) |
область визначення [−1; 1]; |
|||||
|
|
π |
|
π |
|
|
2) |
область значень − |
|
; |
|
|
; |
|
|
|||||
|
|
2 |
|
2 |
|
3) функція непарна, бо [−1; 1] — симетрична відносно 0; arcsin(−x) = −arcsinx.
Отже, графік y = arcsinx симетричний відносно початку координат;
4)функція не є періодичною;
5)arcsin0 = 0;
6)функція зростаюча;
7)arcsinx > 0 при x (0; 1] , arcsinx < 0 при x [−1; 0) ;
8)найбільше значення — π ,якщо x =1,найменше — − π ,
якщо x = −1. |
2 |
2 |
|
|
Графік функції y = arcsinx зображений на рисунку:
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
y |
= arcsin x |
|
|
||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
π |
|
|
|
|
y = x |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y = sin x |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
− |
π |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
2 -1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
1 |
π |
x |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
− |
π |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зверніть увагу на рівності:
arcsin(sinx) = x; |
− |
π |
x |
π |
; |
|
2 |
2 |
|||||
|
|
|
|
|||
sin(arcsinx) = x; |
−1 x 1. |
|
Зверніть увагу: arcsin(−x) = −arcsinx.
117

Алгебра та елементарні функції
3. y = arccos x — функція, обернена до y = cosx, якщо
x [0; π].
Запис b = arccosa означає, що b [0; π]; cosb = a.
Властивості функції y = arccos x:
1)D(y) =[−1; 1];
2)E(y) =[0; π];
3)функція не є ні парною, ні непарною;
4)функція не є періодичною;
5)arccos0 = π , arccos1= 0;
2
6)функція спадна;
7)arccos x 0 на всій області визначення ;
8)найбільше значення — π, якщо x = −1, найменше — 0, якщо x =1.
Графік функції y = arccosx зображений на рисунку:
y = arccos x |
y |
|
|
|
|
π |
|
|
|
|
|
|
|
y = x |
|
π |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
π |
-1 |
O |
1 |
π |
x |
|
|
|
2 |
|
-1 |
|
|
y = cos x |
cos(arccosx) = x; |
−1 x 1; |
||||||
arccos(cosx) = x; |
0 x π. |
||||||
y = arccos(−x) = π−arccosx. |
|||||||
4. y = arctg x |
— функція, обернена до y = tg x, якщо |
||||||
|
|
π |
|
π |
|
|
|
x |
− |
|
; |
|
|
. |
|
|
|
|
|
||||
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
118

Тригонометричні функції
|
|
π |
|
π |
|
Запис b = arctg a означає: b |
− |
|
; |
|
; tgb = a. |
|
|
||||
|
|
2 |
|
2 |
Властивості функції y = arctg x: 1) D(y) = (−∞; +∞);
2)E(y) = − π ; π ;
2 2
3)функціянепарна. D(y) симетричнавідносно0, arctg(−a) =
=−arctga.
Графік симетричний відносно початку координат;
4)функція не є періодичною;
5)y(0) = 0;
6)функція зростаюча;
7)arctgx > 0, якщо x > 0, arctgx < 0, якщо x < 0;
8)функція не набуває найбільшого і найменшого значень. tg(arctgx) = x, якщо x (−∞; +∞);
|
|
|
− |
π |
; |
π |
|
|
arctg(tgx) = x, якщо x |
|
|
; |
|
||||
arctg(−x) = −arctgx. |
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Графік функції y = arctgx зображений на рисунку: |
||||||||
|
y |
y = tg x |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
y = x |
|
π |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
y = arctg x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
− |
π |
O |
|
|
|
|
π |
x |
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
− π |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
119

Алгебра та елементарні функції
5. y = arcctg x — функція, обернена до y = ctg x, якщо
x (0; π).
Запис b = arcctg a означає, що b (0; π); ctgb = a.
Властивості функції y = arcctg x:
1)D(y) = (−∞; +∞);
2)E(y) = (0; π);
3)функція не є ні парною, ні непарною;
4)функція не є періодичною;
5)arcctg 0 = π ,
2
arcctg x ≠ 0 при жодному значенні х;
6)функція спадна;
7)додатна на всій області визначень;
8)функція не набуває найбільшого і найменшого значень. Графік функції y = arcctgx зображений на рисунку:
y
π
y = ctg x
y=x
|
π |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
y = arcctg x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
π |
|
π |
x |
||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
ctg(arcctgx) = x, −∞ < x < +∞, arcctg(ctgx) = x, 0 < x < π,
arcctg(−x) = π−arctgx, −∞ < x <∞.
120