
- •Передмова
- •АРИФМЕТИКА
- •Натуральні числа і дії над ними
- •Дії над натуральними числами
- •Числові та буквені вирази
- •Формули
- •Рівняння
- •Звичайні дроби
- •Порівняння звичайних дробів
- •Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками
- •Додавання і віднімання мішаних чисел з однаковими знаменниками
- •Десяткові дроби
- •Властивості десяткового дробу
- •Дії з десятковими дробами
- •Порівняння та округлення натуральних чисел і десяткових дробів
- •Порівняння
- •Округлення
- •Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки
- •Середнє арифметичне
- •Відсотки
- •Масштаб
- •Діаграми
- •Числовий промінь
- •Подільність натуральних чисел
- •Дільники і кратні
- •Прості й складені числа
- •Степінь
- •Розкладання числа на прості множники
- •Найменше спільне кратне (НСК)
- •Дії над звичайними дробами
- •Основна властивість дробу
- •Зведення дробів до спільного знаменника
- •Порівняння, додавання та віднімання дробів
- •Перетворення звичайних дробів на десяткові
- •Множення звичайних дробів
- •Взаємно обернені числа
- •Ділення звичайних дробів
- •Основна властивість пропорції
- •Пряма та обернена пропорційність
- •Приклади розв’язування типових завдань
- •Рівняння
- •Задачі на дроби
- •Задачі на рух
- •Комбінаторні задачі
- •Задачі на знаходження частини від числа
- •Задачі на пряму та обернену пропорційність
- •Задачі на пропорційне ділення
- •Задачі на відсотки
- •Задачі на спільну роботу
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •АЛГЕБРА ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ФУНКЦІЇ
- •Дійсні числа
- •Додатні та від’ємні числа
- •Множини чисел
- •Модуль числа
- •Порівняння чисел
- •Дії над дійсними числами
- •Вирази
- •Одночлени
- •Степінь з натуральним показником
- •Одночлен і його стандартний вигляд
- •Многочлени
- •Множення одночлена на многочлен
- •Множення многочлена на многочлен
- •Розкладання многочленів на множники
- •Формули скороченого множення
- •Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники
- •Раціональні вирази
- •Основна властивість дробу. Скорочення дробів
- •Додавання та віднімання дробів
- •Множення, ділення й піднесення до степеня дробів
- •Перетворення раціональних виразів
- •Корені. Ірраціональні вирази
- •Квадратний корень
- •Кoрінь n-го степеня та його властивості
- •Найпростіші перетворення радикалів
- •Узагальнення поняття степеня
- •Основнi означення
- •Властивості степеня з раціональним показником
- •Поняття степеня з ірраціональним показником
- •Логарифм числа
- •Властивості логарифмів
- •Модуль і його властивості
- •Властивості модуля
- •Функції та графіки
- •Лінійна функція
- •Обернена пропорційність
- •Функція y=x2
- •Властивості функцій
- •Перетворення графіків функцій
- •Квадратична функція
- •Екстремуми функції
- •Степенева функція
- •Показникова функція
- •Логарифмічна функція
- •Тригонометричні функції
- •Радіанна система вимірювання кутів і дуг
- •Тригонометричні функції числового аргументу
- •Знаки тригонометричних функцій
- •Періодичність тригонометричних функцій
- •Графіки тригонометричних функцій
- •Властивості тригонометричних функцій
- •Поняття про обернену функцію
- •Рівняння
- •Основні властивості рівнянь
- •Лінійні рівняння з одним невідомим
- •Розв’язування задач за допомогою рівнянь
- •Дробові раціональні рівняння
- •Квадратні рівняння
- •Рівняння, що зводяться до квадратних
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних рівнянь
- •Деякі способи розв’язування тригонометричних рівнянь
- •Ірраціональні рівняння
- •Розв’язування логарифмічних рівнянь
- •Розв’язування рівнянь графічним способом
- •Системи рівнянь
- •Лінійне рівняння з двома невідомими
- •Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •Розв’язування систем рівнянь другого степеня
- •Приклади розв’язування систем тригонометричних рівнянь
- •Нерівності
- •Властивості числових нерівностей
- •НерівностІ з однією змінною
- •Числові проміжки
- •Властивості нерівностей зі змінними
- •Нерівність між середнім арифметичним та середнім геометричним
- •Розв’язування квадратних нерівностей за допомогою графіків
- •Розв’язування найпростіших тригонометричних нерівностей
- •Розв’язування показникових нерівностей
- •Логарифмічні нерівності
- •Системи нерівностей з однією змінною
- •ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •Послідовності
- •Арифметична прогресія
- •Геометрична прогресія
- •Границя
- •Границя числової послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Основні теореми про границі числової послідовності
- •Границя функції
- •Основні теореми про границі функцій
- •Неперервність функції в точці
- •Основні властивості неперервних функцій
- •Метод інтервалів
- •Похідні елементарних функцій
- •Застосування похідної
- •Інтеграл і його застосування
- •Поняття первісної функції
- •Правила знаходження первісних
- •Таблиця первісних
- •Інтеграл
- •КОМБІНАТОРИКА. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА
- •Елементи комбінаторики
- •Початки теорії ймовірностей
- •Основні поняття теорії ймовірностей
- •Вступ до статистики
- •Основні властивості найпростіших геометричних фігур
- •Суміжні й вертикальні кути
- •Властивості суміжних кутів
- •Властивості вертикальних кутів
- •Перпендикуляр
- •Паралельні прямі
- •Бісектриса
- •Висота, бісектриса, медіана трикутника
- •Рівнобедрений трикутник
- •Рівносторонній трикутник
- •Ознаки рівнобедреного трикутника
- •Сума кутів трикутника
- •Прямокутний трикутник
- •Коло
- •Геометричне місце точок
- •Пряма й обернена теореми
- •Доведення від супротивного
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Чотирикутники
- •Паралелограм
- •Прямокутник
- •Ромб
- •Квадрат
- •Трапеція
- •Теорема Фалеса
- •Трикутники
- •Середня лінія трикутника
- •Теорема Піфагора
- •Перпендикуляр і похила
- •Нерівність трикутника
- •Співвідношення між сторонами й кутами прямокутного трикутника
- •Властивості руху
- •Симетрія відносно точки
- •Симетрія відносно прямої
- •Поворот
- •Паралельне перенесення та його властивості
- •Співнаправленість півпрямих
- •Властивості перетворення подібності
- •Властивості подібних фігур
- •Кути, пов’язані з колом
- •Кути, вписані в коло
- •Пропорційність відрізків хорд і січних кола
- •Вписані й описані чотирикутники
- •Розв’язування трикутників
- •Теорема косинусів
- •Теорема синусів
- •Розв’язування трикутників
- •Правильні многокутники
- •Довжина кола
- •Площі фігур
- •Площа паралелограма
- •Площа прямокутника
- •Площа ромба
- •Площа квадрата
- •Площа трикутника
- •Площа трапеції
- •Площа чотирикутника
- •Площа круга
- •Площі подібних фігур
- •Аксіоми стереометрії
- •Паралельність прямих і площини
- •Ознака паралельності прямих
- •Ознака паралельності прямої і площини
- •Ознака паралельності площин
- •Властивості паралельних площин
- •Зображення просторових фігур на площині
- •Перпендикулярність прямих і площин
- •Перпендикуляр і похила
- •Теорема про три перпендикуляри
- •Перпендикулярність площин
- •Відстань між мимобіжними прямими
- •Кут між мимобіжними прямими
- •Кут між прямою та площиною
- •Кут між площинами
- •Многогранники
- •Двогранний кут
- •Тригранний і многогранний кути
- •Многогранники
- •Тіла обертання
- •Конус
- •Зрізаний конус
- •Куля
- •Комбінації геометричних тіл
- •Циліндр, вписаний у кулю
- •Циліндр, описаний навколо кулі
- •Конус, вписаний у кулю
- •Куля, вписана в конус
- •Інші комбінації геометричних тіл
- •Описані кулі
- •Вписані кулі
- •Декартові координати на площині
- •Координатна площина
- •Координати середини відрізка
- •Відстань між точками
- •Рівняння кола
- •Рівняння прямої
- •Означення синуса, косинуса, тангенса, котангенса для будь-якого кута від 0° до 180°
- •Вектори на площині
- •Координати векторa
- •Додавання векторів
- •Множення вектора на число
- •Скалярний добуток векторів
- •Розкладання вектора за координатними осями
- •Декартові координати в просторі
- •Перетворення в просторі
- •Подібність просторових фігур
- •Вектори в просторі
- •Предметний покажчик

Многочлени
Якщо одночлен записаний у вигляді добутку, який містить тільки один числовий множник, що стоїть на першому місці, а всі інші множники є степенями різних букв, то він називається од н о ч л е н о м с тан д ар т н о го вигля ду.
Будь-який одночлен тотожніми перетвореннями можна звести до стандартного вигляду .
Для одночлена у стандартному вигляді числовий множник називається ко е фіц і є н то м, а сума показників степенів усіх букв, що входять до нього,— с т е п е н е м од н о ч л е на.
Якщо одночлен є числом, то вважають, що його степінь дорівнює 0.
Приклади
1) −3a2b 4a3b2 (−abc) =12a6b4c — стандартний вигляд;
12— коефіцієнт; 11(6+4+1) — степінь.
2)(−5x3y2 )3 = −125x9y6.
Будь-який одночлен стандартного вигляду можна представити добутком двох одночленів стандартного вигляду. Наприклад:
12x6 py8n+3 = −3x2py8n+2 (−4x4 py).
Многочлени
Мн о го ч л е н о м називається сума кількох одночле-
нів.
Одночлени, які складають многочлен, називаються його членами. Подібні доданки многочлена називають п одіб ними ч л е нами мн о го ч л е на.
Многочлен, що є сумою одночленів стандартного вигляду, серед яких немає подібних членів, називається мн о го ч л е н о м с тан д ар т н о го вигля ду.
Ст е п е н е м мн о го ч л е на стандартного вигляду називається степінь одночлена, який є найбільшим серед степенів одночленів, що утворюють даний многочлен.
Кожний многочлен є цілим виразом.
59

Алгебра та елементарні функції
Додавання та віднімання многочленів виконують за правилами розкриття дужок та зведення подібних доданків.
Множення одночлена на многочлен
Щоб помножити одночлен на многочлен, треба одночлен помножити на кожний член многочлена й одержані добутки додати. Тобто множення одночлена на многочлен здійснюється на основі розподільної властивості множення.
Множення многочлена на многочлен
Щоб помножити многочлен на многочлен, досить кожний член одного многочлена помножити на кожний член другого многочлена й одержані добутки додати.
Приклади
1) Перетворіть вираз на многочлен стандартного вигляду.
а) (3a+1)(2a+5) −(2a−3)(3a+2) =
=6a2 +15a+2a+5−(6a2 +4a−9a−6) =
=6a2 +17a+5−6a2 +5a+6 =22a+11;
б) (a−b)(a+2b)(3a−2b) =
=(a2 +2ab−ab−2b2 )(3a−2b) =
=(a2 +ab−2b2 )(3a−2b) =
=3a3 −2a2b+3a2b−2ab2 −6ab2 +4b3 =
=3a3 +a2b−8ab2 +4b3 .
2)Розв’яжіть рівняння.
( 16 x+ 13 )(x−1) = (12 x− 13 )(13 x+ 13 ),
16 x2 − 16 x+ 13 x− 13 = 16 x2 + 16 x− 19 x− 19 , x(− 16 + 13 − 16 + 19 )= 13 − 19 ,
60

Многочлени
x(− 62 + 13 + 19 )= 29 , 19 x = 29 ,
x = 2.
Розкладання многочленів на множники
Розкласти многочлен на множники означає подати його як добуток кількох многочленів.
Винесення спільного множника за дужки
Спосіб розкладання многочлена на множники на основі розподільної властивості множення називається вин е се нням с пі льн о го мн ож ник а з а ду ж к и.
Приклад
4a5b3c−6a3b4c2d.
НСД (4; 6) =2. Це означає, що за дужки можна винести числовий множник 2. В обидва члени многочлена входить степінь a. Обираємо менший із показників степеня — число 3. Отже, за дужки винесемо a3 . Аналогічно винесемо b3 , c1 .
Степінь d винести за дужки не можна, бо перший додаток не містить степенів d. Таким чином:
4a5b3c−6a3b4c2d =2 2 a3 a2 b3 c−
−2 3 a3 b3 b c c d.
Отже, 4a5b3c−6a3b4c2d =2a3b3c(2a2 −3bcd).
Щоб дізнатися, який вираз залишиться в дужках, треба кожний член даного многочлена поділити на спільний множник, що виходить за дужки, тобто
4a5b3c |
=2a |
2 ; |
−6a3b4c2d |
= −3bcd |
. |
|
2a3b3c |
2a3b3c |
|||||
|
|
Перевірити себе можна, якщо виконати множення спільного множника на многочлен у дужках.
Зверніть увагу на такий приклад:
9x5y2 −3x2y =3x2y(3x3y−1).
61

Алгебра та елементарні функції
У дужках має залишитися стільки доданків, скільки їх було в даному многочлені.
Спільний множник може бути не тільки одночленом, але й многочленом.
Приклади
3a(a−b) +2b(a−b) = (a−b)(3a+2b);
(x+y) −5x(x+y) = (x+y)(1−5x).
Спосіб групування
Цей спосіб доцільно застосовувати, якщо члени многочлена можна об’єднати в групи членів так, щоб після винесення спільних множників у кожній групі в дужках залишився один і той же вираз, тобто спільний множник для всіх груп.
Приклади
1)3x+3y+ax+ay = (3x+3y) +(ax+ay) =
=3(x+y) +a(x+y) = (x+y)(3+a).
2)Знайти значення виразу:
17,2 8,1+23,8 5,1−17,2 7,6−23,8 4,6 =
=17,2(8,1−7,6) +23,8(5,1−4,6) =
=17,2 0,5+23,8 0,5 =
=0,5(17,2+23,8) = 0,5 41=20,5.
Формули скороченого множення
(a−b)(a+b) = a2 −b2 — ф о р м ула р ізниц і к в а д р ат ів.
Добуток різниці двох виразів і їх суми дорівнює різниці квадратів цих виразів.
(a+b)2 = a2 +2ab+b2 — ф о р м ула к в а д р ата с у ми.
Квадрат суми двох виразів дорівнює квадрату першого виразу плюс подвоєний добуток цих виразів і плюс квадрат другого виразу.
(a−b)2 = a2 −2ab+b2 —формула квадрата різниці.
62

Многочлени
Квадрат різниці двох виразів дорівнює квадрату першого виразу мінус подвоєний добуток цих виразів і плюс квадрат другого виразу .
(a+b)3 = a3 +3a2b+3ab2 +b3 — ф о р м ула к у б а с у ми.
Куб суми двох виразів дорівнює кубу першого виразу плюс потроєний добуток квадрата першого виразу і другого плюс потроєний добуток першого виразу і квадрата другого плюс куб другого виразу.
(a−b)3 = a3 −3a2b+3ab2 −b3 — ф о р м ула к у б а р із ниц і. (Читається аналогічно попередній формулі.)
a3 +b3 = (a+b)(a2 −ab+b2 ) — ф о р м ула с у ми к у бів.
Сума кубів двох виразів дорівнює добутку суми цих виразів і неповного квадрата їх різниці.
a3 −b3 = (a−b)(a2 +ab+b2 )—формула різниці кубів.
Різниця кубів двох виразів дорівнює добутку різниці цих виразів і неповного квадрата їх суми.
Формули скороченого множення застосовуються для тотожних перетворень, зокрема для розкладання многочленів на множники.
Приклади
1) Спростити вирази:
а) (x−5)2 −x(x+3) = x2 −10x+25−x2 −3x =
= −13x+25;
б) (5x−3y)(5x+3y)+(3x−5y)(3x+5y) =
=25x2 −9y2 +9x2 −25y2 =34x2 −34y2 =
=34(x2 −y2 ) =34(x−y)(x+y).
2)Розв’язати рівняння:
а) |
(x−3)2 −(x+1)2 =12, |
|
x2 −6x+9−(x2 +2x+1) =12, |
|
x2 −6x+9−x2 −2x−1=12, |
|
−8x = 4, x = −0,5; |
б) |
25y2 −4 = 0, |
|
(5y−2)(5y+2) = 0, |
63