76.Гарячка:стадії розвитку,зміни терморегуляції,обміну речовин та фізіологічних функцій.Захисне значення та патологічні прояви гарячки.Принципи жарознижувальної теріпіїї.Поняття про піротерапію.

1.Стадія підвищення температури: тепловіддача зменш.внаслідок звуж. периферичних судин і зменш. припливу крові до тканин. Теплопродукція збільш. за рахунок скорочувального термогенезу,розєднання окисного фосфорування і окиснення.2.Стадія стояння температури на підвищеному рівні:тепловіддача збільш. за рахунок розшир. периферичних судин.,теплопрод. не змін.3.Стадія зниження температури:зниж. теплопродукції,тепловід. не змін. Температурна крива склад. з 3 частин:підвищення,стояння,зниження.;залеж. Від збудника,організму хворого,від здатн. Імунної системи відповідати на антигенні стимули.Основні типи температурних кривих:1)febrisintermittens-температура нормалізується один або декілька раз на добу(гнійна інфекція,абсцеси,туберкульоз);2)febrisremittens-зміна температури являє більше 1 С на добу,але вона не повертається до норми(вірусні,бактеріальні інфекції);3)febris continua-добові зміни температури являють менше 1 С(черевний и сипний тиф);4)febris recurrens-напади підвищення температури чергуються з періодами її нормалізації,що продовжуються декілька діб(поворотний тиф,малярія).

Нормальний перебіг обміну енергії на молекулярному рівні зумовлює динамічну взаємодію процесів катаболізму і анаболізму.У разі порушення катаболічних процесів передусім страждає регенерація АТФ,а також надходження субстратів,потрібних для біосинтезу(анаболізму). Порушення анаболічних процесів призводить до розладу відтворення функціонально важливих сполук (ферментів,гормонів), потрібних для катаболізму. Щоб визначити поруш. обміну реч., виходять з основного обміну, на який впливають різні фактори: рефлекторні, умовнорефлекторні, гормональні. Особливо чітко це виявл. в умовах патології, коли поруш. нейрогормональна регуляція обміну . Підвищення ОО на 20% є ознакою тиреотоксикозу, а зниження про гіпофункцію щит. залози. Гіпофункція гіпофіза, призводить до зниж. теплопродукції й основного обміну. У разі гіпофункції внутр. стат. органів інтенсивність енерг. процесів і ОО зниж.

Механізми дії антипірогенної терапії є достатньо різноманітними, що дозволяє клініцисту вибрати у кожному конкретному випадку найбільш адекватні засоби.

При застосуванні етіотропної терапії лікар позбавляє організм від дії первинних пірогенів і таким чином, переривається ланцюжок, що призводить до утворення вторинних пірогенів, а отже, гарячка зникає. Але часто цей принцип є недосяжним, тому найдієвішим є патогенетичний принцип лікування гарячок. В його основі лежить зниження «установочної точки» центру терморегуляції. Це досягається пригніченням утворення простагландинів групи Е за допомогою застосування інгібіторів циклооксигенази. До них належать ацетилсаліцилова кислота, індометацин, парацетамол та інші ненаркотичні анальгетики. Ще один шлях пригнічення утворення простагландинів Е – застосування інгібіторів фосфоліпази А2 .