45. Вікові особливості механізмів адаптивного (набутого) імунітету у новонароджених та дітей раннього віку.

Із п’яти критичних періодів становлення імунітету у постнатальному періоді, два припадають на перший рік життя (період новонародженості та 3-6-й місяць), що доводить їх важливість. Імунологічний статус новонародженого включає:

пасивний – материнський, що здійснюється за допомогою антитіл класу IgG, а тому забезпечує

протиінфекційний захист;

власне дитини – висока абсолютна кількість Т-лімфоцитів із низькою функціональною зрілістю хелперної та супресорної субпопуляцій, низьким рівнем комплементу, IgA, бактерицидністю фагоцитів тощо, які зумовлюють підвищену вразливість маляти до інфекційних захворювань.

Отже, новонароджена дитина здатна сформувати специфічну імунну відповідь, однак її реакція на первинне вторгнення інфекційних агентів сповільнена, а функціональна можливість Т-лімфоцитів відповідати на стимуляцію обмежена, тому імунна відповідь Т-хелперів зміщується в бік Th2лімфоцитів, чим пояснюється нижча опірність.

Коли дитина досягає 3-6 місячного віку, її імунна система втрачає материнський патронаж, що забезпечувався антитілами класу IgG,– розпочинається синтез власних антитіл імунологічної пам’яті. Послаблення впливу, а згодом втрата пасивного імунітету визначають закономірності роботи імунної системи дитини:

утримується виражений лімфоцитоз;

імунологічні механізми мають супресорну спрямованість;

у відповідь на вторгнення інфекційних агентів збільшується синтез антитіл класу IgМ (лише первинна реакція, яка не забезпечує формування імунологічної пам’яті);

недостатність факторів місцевого захисту.

Загалом, така незрілість системи імунітету визначає підвищену чутливість малюка до збудників ГРВІ (риносинтиціального, аденовірусу, парагрипу) та формування харчової алергії.

Таким чином, перше півріччя життя немовляти характеризується низькою компетентністю імунної системи за умов масивної антигенної агресії ззовні. Саме грудневигодовування є тим еволюційним пристосуванням, що, з одного боку, забезпечує протидію інфекційним збудникам, а з іншого – сприяє дозріванню імунної системи.

46. Вікові особливості механізмів вродженого імунітету у новонароджених та дітей раннього віку

У дітей новонароджених і дітей раннього віку в активному стані знаходяться тільки клітини одного типу, решта знаходиться у фазі сну, тобто, більшість збудників які будуть проникати в організм не будуть виявлені, що призведе до розвитку інфекції в організмі дитини.

47. Визначення поняття “алергія”, принципи класифікації алергічних реакцій. Мультифакторіальна природа алергічних захворювань. Класифікація і характеристика алергенів.

Алергія — це імунна реакція організму, що супроводжується ушкодженням власних тканин. Це якісно змінена реакція організму на дію речовин антигенної природи, яка викликає різні структурні і функціональні порушення.

Основу як алергії, так і імунітету становлять імунні реакції гуморального й клітинного типу, що забезпечують захист проти антигенів. Однак в умовах імунітету знищення антигену відбувається без ушкодження власних тканин, у той час як при алергії таке ушкодження завжди має місце.

Алергени - це речовини антигенної природи, що викликають алергію. Залежно від будови алергени можуть бути повними й неповними (гаптени). Залежно від походження розрізняють екзогенні й ендогенні алергени.

I. За способом проникнення в організм розрізняють:

а) інгаляційні;

б) харчові;

в) контактні;

г) ін'єкційні алергени.

II. За походженням екзогенні алергени бувають:

а) рослинні;

б) тваринні;

в) інфекційні;

г) синтетичні.

Ш. Залежно від джерела надходження в організм виділяють алергени:

а) побутові (домашній пил);

б) промислові (бензол, формалін та ін.);

в) харчові;

г) лікарські;

ґ) пилкові (пилок рослин);

д) епідермальні (шерсть тварин).

Ендогенні алергени (аутоалергени) поділяють на дві групи. І. Природні. Такими є нормальні, незмінені білкові компоненти ряду органів і тканин: мозку, очей, статевих залоз, щитоподібної залози, внутрішнього вуха.

II. Набуті. Це власні білки організму, які змінили свою конформацію внаслідок дії на них факторів зовнішнього середовища. Залежно від природи цих факторів набуті ендоалергени можуть бути неінфекційними (опікові, холодові, променеві) та інфекційними.

Інфекційні набуті ендоалергени — це власні білки організму, змінені під дією інфекційних агентів або продуктів їх життєдіяльності. Вони бувають простими і комплексними (тканина-мікроб, тканина-токсин).

Природні ендоалергени— це компоненти так званих забар' єрних органів, що мають особливим образом улаштовані гістогематичні бар'єри, такі як гематоенцефалічний, гематоофтальмічний, гематотестикуяярний, гематотиреоїдний і гематокохлеарний.

Існування цих бар'єрів унеможливлює контакт імунокомпетентних клітин з антигенами тканин головного мозку, очей, сім'яників, щитоподібної залози, внутрішнього вуха в період ембріогенезу, коли відбувається становлення імунологічної толерантності до власних білків.

Неможливість такого контакту є причиною того,, що до антигенів зазначених вище забар'єрних органів не сформувалася імунологічна толерантність, тобто в організмі існують клони лімфоцитів, здатні давати імунну відповідь на зазначені антигени.

В умовах патології, коли порушується цілісність спеціалізованих гістогематич-них бар'єрів, лімфоцити можуть проникати в забар'єрні тканини і взаємодіяти з нормальними їх компонентами, ініціюючи комплекс клітинних і гуморальних імунних реакцій, - розвивається аутоалергія.

I. За походженням алергенів:

1) алергічні реакції, що спричиняються екзогенними алергенами;

2) аутоалергічні реакції.

II. За клінічними ознаками (класифікація Кука):

1) алергічні реакції негайного типу;

2) алергічні реакції уповільненого типу.

III. За характером і місцем взаємодії алергену з ефекторами імунної системи (класифікація Кумбса і Джслла):

I тип - анафілактичні реакції;

II тип - цитотоксичні реакції;

III тип - імунокомплексні реакції;

IVтип - гіперчутливість уповільненого типу.

IV. За патогенезом:

1) алергічні реакції гуморального типу (І, II і III типи реакцій за Кумбсом і Джеллом);

2) алергічні реакції клітинного типу (IV тип реакцій за Кумбсом і Джеллом).