96. Особливості етіологічних чинників розвитку пухлин дитячого віку. Етіопатогенезретинобластоми.

Найчастіше у новонароджених та дітей раннього віку зустрічаються дитячі гемангіоми, за даними різних авторів поширеність їх становить від 0,3% до 10%. Більшість гемангіом візуалізуються відразу після народження, частина діагностується протягом першого місяця життя. Ці доброякісні пухлини зумовлені ендотеліальною гіперплазією, яка в своєму розвитку проходить три стадії: проліферації, інволюції та атрофії.

Піококові гранульоми не бувають природженими, частіше з'являються у дітей середнього та старшого віку. Це грануляційна тканина з великою кількістю судин, появу якої інколи пов'язують з інфікуванням у разі незначної травми, але істинна причина виникнення цих утворів остаточно не з'ясована.

Рабдоміома- це доброякісна пухлина скелетних м'язів, яка також може вражати піхву. Зустрічається у жінок середнього віку.

Рабдоміома серця - доброякісна пухлина, яка зазвичай виникає в межах міокарду, пов'язана з туберозним склерозом.

97. Голодування: визначення поняття, класифікація. Зовнішні та внутрішні причини голодування. Характеристика порушень основного обміну і обміну речовин у різні періоди повного голодування (з водою).

Голодування - це стан, що виникає тоді, коли організм зовсім не одержує харчових речовин або одержує недостатню кількість їх, або не засвоює їх внаслідок хвороби.

За походженням: фізіологічне і патологічне.

Розрізняють: повне, неповне(кільк. недоїд.),часткове(якісне) голодування.

Періоди:

• 1.посил.витрачання вуглеводів; посил. катаболізму білків і гліконеогенезу; зниж ОО; негативний азотистий баланс.

• 2.переважне окиснення жирів;активізація обміну в жировій тканині;наростання концентрації кетонових тіл у крові;негазовий ацидоз.(ОО зниж.).

• 3.посилення розпаду білків життєво важливих органів;затримання води; розлад ферментних систем.

Зовнішні причини — відсутність їжі. Внутрішні причини — вади розвитку в дітей, захворювання органів травної системи, інфекційні процеси, анорексія (патологічна відсутність апетиту).

Безпосередньою причиною, що зумовлює порушення обміну при голодуванні, є розлад ферментних систем. Виникає дискоординація в процесах обміну, чітко узгоджених у нормі. Можливе накопичення проміжних токсичних продуктів. Теплопродукція підтримується протягом усього періоду голодування на мінімальному рівні і знижується до кінця третього періоду. Тепловіддача трохи скорочується. Інші життєві функції організму протягом першого і другого періоду голодування також зберігаються в межах, близьких до фізіологічних. Повне голодування без води відбувається так само, як і з вживанням води, але тяжче і недовго (3–6 днів). Якщо вода не надходить ззовні, вона береться із тканин — це оксидаційна вода. Неповне голодування (недоїдання) виникає частіше, ніж повне. Неповне - буває в тих випадках, коли організм хронічно недоотримує з їжею необхідну для енергетичних витрат кількість енергії (напр. замість 10 454–10 476 кДж (2500–3500 ккал) одержує 6280–8374 кДж (1500–2000 ккал) і менше). У зв’язку з тим, що таке голодування триває довго, розвиваються пристосувальні механізми. Основний обмін знижується більше, ніж при повному голодуванні (на 30–35% проти 10–20%). Дихальний коефіцієнт незначно знижується. Організм надзвичайно ощадливо витрачає енергетичні ресурси. Повільно зменшується маса тіла, що іноді маскується затримкою води.