- •1. Поняття екологічного праваяк галузі права
- •2. Поняття та види екологічно-правових відносин
- •3. Предмет екологічного права
- •4. Метод правового регулювання екологічного права
- •5. Система екологічного права
- •6. Принципи екологічного права
- •9. Поняття та загальна характеристика екологічних прав особи.
- •11. Види екологічних прав особи
- •10. Міжнародно-правові основи інституту екологічних прав особи.
- •12. Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля
- •14. Зміст, ознаки та джерела екологічної інформації.
- •15. Право особи на участь у прийнятті екологічно-значимих рішень.
- •17. Гарантії та захист екологічних прав громадян України
- •18. Екологічні обов'язки особи
- •19. Поняття і зміст права власності на природні об'єкти.
- •20. Форми права власності на природні ресурси.
- •22. Поняття та зміст права природокористування.
- •23. Поняттята та види принципів права природокористування.
- •24. Види природокористування.
- •25. Право загального та спеціального природокористування.
- •26. Підстави виникнення відносин природокористування
- •27. Підстави припинення відносин природокористування
- •28. Поняття та призначення управління у сфері охорони довкілля.
- •29. Система органів управління усфері охорони довкілля та …
- •30. Поняття та види функцій управління.
- •31. Облікова функція. Види, значення та порядок ведення природоресурсних кадастрів.
- •32. Екологічний моніторинг.
- •33. Екологічний контроль.
- •34. Стандартизація та нормування.
- •35. Поняття, принципи та призначення екологічної експертизи.
- •36. Об’єкти екологічної експертизи.
- •37. Правовий статус експерта екологічної експертизи
- •38. Порядок проведення державної екологічної експертизи.
- •39. Порядок проведення громадської екологічної експертизи.
- •40. Висновки екологічної експертизи.
- •41. Поняття, призначення та елементи економіко-правового механізму охорони довкілля.
- •42. Фінансування природоохоронних заходів.
- •43. Природоресурсні платежі: поняття, види, призначення.
- •44. Екологічний аудит: поняття, види, порядок здійснення.
- •45. Екологічне страхування: поняття та призначення.
- •46. Поняття та підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •47. Адміністративна відповідальністьза порушення вимог природоохоронного законодавства
- •48. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •49. Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •50. Земля, як об’єктправовоїохорони та використання.
- •51. Загальна характеристика права на землю.
- •52. Правові засади набуття ти припинення права на землю.
- •2. Припинення права колективної та приватної власності на землю здійснюється у разі:
- •3. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (ст. Ст. 88-92).
- •53. Державне управління і контроль у сфері охорони та використання земельних ресурсів.
- •54. Правова охорони земель.
- •55. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •56. Поняття надр як об’єктувикористання та правовоїохорони.
- •57. Право користування надрами: поняття, види,
- •58. Особливості управління у галузі охорони та використання надр.
- •59. Державний геологічний контроль і державний гірничий нагляд.
- •60. Правова охорона надр
- •61. Відповідальність за попушення законодавства про надра.
- •62. Водні ресурси як об’єктправовоїохорони та використання.
- •63. Право водокористування та його види.
- •64. Особливості державного управління в галузі охорони та використання вод.
- •65. Стандартизація та нормування в галузі охорони та використання вод.
- •66. Правова охорона вод.
- •67. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •68. Ліси та нелісова рослинність як об’єкт правового регулювання використання, відновлення та охорони
- •69. Право власності на ліси
- •70. Право лісокористування та його види.
- •71. Види використання лісових ресурсів та порядок їх здійснення.
- •72. Особливості управління в галузі використання, відновлення та охорони лісів
- •73. Правова охорона лісів
- •74. Відповідальність за порушення лісового законодавства та законодавства про рослинний світ
- •75. Тваринний світ як об'єктправової охорониі використання
- •76. Використання об'єктів тваринного світу
- •77. Правове регулювання здійснення полювання.
- •78. Управління у сфері охорони тваринного світу.
- •80. Відповідальість за порушення законодавства.
- •81. Атмосферне повітря як об'єкта екологічного права
- •82. Державне управління у галузі охорони атмосферного повітря
- •83. Заходи щодо охорони атмосферного повітря
- •84. Юридична відповідальність в галузі охорони атмосферного повітря
- •85. Поняття та основні складові національної екологічної мережі України
- •87. Правові форми і види використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду
- •88. Управління в галузі організації, охорони і використання природно-заповідного фонду
- •89. Правовий режим окремих територій та об’єктів природно-заповідного фонду України
- •90. Курортні та лікувально-оздоровчі території
- •91 Рекреаційні зони
- •92. Червона книга України
- •93. Зелена книга України
- •Правова охорона навколишнього природного середовища в населених пунктах
- •95. Правова охорона навколишнього природного середовища в сільському господарстві
- •96. Правова охорона навколишнього природного середовища у промисловості
- •97. Правова охорона навколишнього природного середовища на транспорті
- •98. Правове регулювання поводження з радіоактивними речовинами
- •99. Правове регулювання поводження з відходами та іншими токсичними речовинами
18. Екологічні обов'язки особи
Екологічним правам кореспондуються екологічні обов'язки.
На конституційному рівні екологічні обов'язки закріплені в ст. 66 Конституції України, яка встановлює: «Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки».
Екологічні обов'язки — це закріплена в законі необхідність певної поведінки громадян у галузі охорони, раціонального використання і відновлення довкілля.
Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища, громадяни зобов'язані:
а) берегти природу, охороняти, раціонально використову-вати її багатства згідно з вимогами законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безлеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів.
г) вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;
д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Разом з тим згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни зобов'язані виконувати й інші обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства України. Такі обов'язки закріплені в поресурсових кодексах та законах і визначаються специфікою окремих природних ресурсів, їх режимом використання та охорони.
19. Поняття і зміст права власності на природні об'єкти.
Взагалі власність — це економічна категорія, що вказує на приналежність певних матеріальних благ конкретному індивіду, визнання їх «своїми» на відміну від «чужих». В юридичному значенні власність розрізняють:
в об'єктивному розумінні (як сукупність правових норм, що регулюють відносини з приводу володіння, користування і розпорядження майном);
в суб'єктивному (як закріплена законом можливість суб'єктів володіти, користуватись, розпоряджатись належними йому об'єктами власності).
Відповідно, право власності на природні об'єкти та їх ресурси в_об'єктившту розумінні — це система правових норм,що регулюють відносини власності на природні об'єкти та їх ресурси;
право власності на природні обєкти та їх-ресурси в суб'єктивному розумінні — це врегульована нормами права можливість суб'єкта володіти, користуватись і розпоряджатись належними йому природними об'єктами та їх ресурсами.
Структура будь-якого регулятивного правовідношення включає три основні елементи: об'єкт правовідношення, суб'єкт правовідношення і зміст правовідношення.
Об'єктами права приватній, державній, муніципальній і інших форм власності на природні об'єкти є: 1) окремі природні об'єкти (земля, надра, ліси і т. п.); 2) тільки ті, які передбачені в законі (не є об'єктами екологічні взаємозв'язки, вітрова енергія, сонячна енергія); 3) за умови, якщо вони знаходяться в екологічному зв'язку з навколишнім природним середовищем. Наприклад, воду у водопроводі, деревину на підприємстві, по-лезниє копалини в промисловій переробці і т.п. не можна рахувати находя-щиміся в еколо-гичеськой взаємозв'язку з природою. Вони переходять в розряд майна, стаючи об'єктами граж-данського права.
Суб'єктами права приватній, державній, муніципальній і інших форм власності на природні ресурси є громадяни України, що проживають на відповідній території, де земля і інші прі-родниє ресурси використовуються і охороняються як основа їх життя і деятельно-сті. Замечу, що громадянам не надано статусу власника, і правомочності по володінню,користуванн,розпорядженню природними ресурсами здійснюватиме державний апарат.
Зміст права власності складають три правомочності: володіння, користування і розпорядження. Вони реалізуються і у відносинах власності на природні об'єкти. Однак у цьому випадку слід пам'ятати про особливості об'єктів власності, які зумовлюють певні екологічні обмеження при їх реалізації. Це, наприклад, недопустимість зміни цільового призначення використання природного об'єкта, можливість припинення права власності у випадку порушення екологічних вимог тощо. У найбільш повному обсязі вказані правомочності реалізуються органами державної влади при здійсненні права державної власності.
Володіння – це право фактичног опанування над певним природнім об’єктом і маєматиправовупідставу;
Користування - цеможливістьзадовільнятисуб'єктазадоволеннявласнихматеріальних та іншихінтересів, використовуватикориснівластивості шляхом одержанняплодів і доходів в результатігосподарськоїексплуатації.
Розпорядження – визначена за власником і гарантованаможливістьспрямована на змінуюридичного статусу, економ. Призначенняабо станом природнихресурсів.
Володіння, користування і розпорядження природними об'єктами як правомочність власності здійснюються власником з обліком не тільки природних об'єктів, але і всієї екологічної системи, оскільки прямо або побічно екосистема країни знаходиться у сфері відносин державної і інших форм власності на природні об'єкти.