35. Поняття, принципи та призначення екологічної експертизи.

Однією з важливих функцій управління в галузі охо­рони довкілля, засобом забезпечення екологічної безпеки і ме­ханізмом реалізації принципу попереджувального характеру за­ходів по охороні довкілля є екологічна експертиза. Вона слугує також різновидом попереджувального екологічного контролю, інструментом підтримання екологічного правопорядку в правотворчості, господарській, управлінській та іншій діяльності. Від­носини в галузі екологічної експертизи регулюються Законом України «Про екологічну експертизу»¹.

Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу виробничо-гос­подарської діяльності на стан навколишнього природного се­редовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологіч­ної безпеки господарської діяльності та екологічних ситуацій на окремих об'єктах і територіях. Основним завданням і суттю цієї діяльності є все ж таки не допустити, попередити можли­вий негативний вплив на довкілля, хоча, як буде сказано пізні­ше, наше законодавство допускає її проведення і щодо діючих об'єктів.

За своєю суттю експертиза становить вивчення, перевірку, аналітичне опрацювання, дослідження, аналіз та оцінку фахів­цями певного предмета експертизи, які вимагають спеціальних знань у відповідній сфері, результати якої оформляються у ви­гляді експертного висновку. Поняття екологічної експертизи за­конодавчо визначено в ст. 1 Закону «Про екологічну експертизу, відповідно до якої екологічна експертиза — це вид науково-прак­тичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрун­тується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єк­тів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища.

Реалізація екологічної експертизи базується на визначених ст. 6 Закону певних базових положеннях — принципах екологіч­ної експертизи. До них належать:

• гарантування безпечного для життя та здоров'я людей на­вколишнього природного середовища;

• збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

• наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комп­лексність, варіантність, превентивність, гласність;

• екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, заплано­ваної чи здійснюваної діяльності;

• державне регулювання;

• законність.

Детальніший аналіз екологічної експертизи може бути про­ведений шляхом класифікації її за різними критеріями на такі види:

За суб'єктами проведення екологічної експертизи можна розрізняти: державну, громадську, інші види (наукову, міжна­родну).

Державна екологічна експертиза організується і проводить­ся еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими уста­новами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони довкілля, його органів на місцях із залу­ченням інших органів державної виконавчої влади.

Громадська екологічна експертиза здійснюється з ініціати­ви громадських організацій і має рекомендацій­ний характер. Висновки громадської екологічної екс­пертизи можуть враховуватися при проведенні державної еко­логічної експертизи, а також органами, що приймають рішення про реалізацію об'єкта експертизи.

За об'єктами експертизи розрізняються:

—екологічна експертиза передпланових, передпроектних та проектних матеріалів по об'єктах і заходах, що підлягають реа­лізації на території України, а саме: проекти законодавчих та ін­ших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні мате­ріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин;

- екологічна експертиза екологічних ситуацій, що склали­ся, та діючих об'єктів і комплексів, що мають значний негативний вплив на навколишнє природне середовище.

За необхідністю проведення експертизи розрізняються:

• обов'язкова, яка відповідно до ч. З ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу» проводиться щодо видів діяльно­сті та об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку;

-- ініціативна, тобто експертиза інших об'єктів, яка може здійснюватись за ініціативою самих замовників або за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, місцевих рад чи їх виконавчих органів.

За часом і процедурою розгляду розрізняються:

• первинна екологічна експертиза, що здійснюється в за­гальному порядку;

--- вторинна (додаткова), яка може призначатись у випадку оскарження висновків первинної екологічної експертизи за рі­шенням відповідних рад, органів державної екологічної експер­тизи, інших органів, що приймали рішення про проведення еко­логічної експертизи (ст. 44 Закону).