50. Земля, як об’єктправовоїохорони та використання.

Стаття 14 Конституції України та ст. 1 Земельного ко­дексу України проголошують: «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави». Ця норма безпосередньо вказує на особливо важливу роль, зна­чення даного компонента природи для людини, суспільства та держави.

Ключова роль землі стосовно інших компонентів природи визначається властивими їй унікальними функціями. Земля — основа життя людини, джерело задоволення її першочергових потреб, необхідна умова існування. В екологічному аспекті зем­ля є головною ланкою всіх неземних біоценозів і біосфери пла­нети в цілому. її ґрунт, тобто поверхневий шар, що має родю­чість, насичений органо-мінеральним складом і відзначається особливим типом будови, забезпечує ріст рослин, служить жи­вильним середовищем для рослинного і тваринного світу, збе­рігає воду й очищує її природним шляхом. В економічному від­ношенні земля виконує функції засобу виробництва (в сільсько­му, лісовому господарстві тощо) і просторового операційного ба­зису (в більшості галузей переробної промисловості, будівель­ної індустрії тощо). Земля є джерелом краси і багатства природи і має велике значення для підтримання здоров'я людей, органі­зації їх відпочинку, тобто відіграє важливу культурно-оздоров­чу функцію

Закону земля — це по­верхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими при­родними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання, збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ, організацій на землю.

Правова охорона земельних ресурсів - сукупність правових норм та виникаючих на основі їх застосування правовідношень, спрямованих на здійснення заходів по Збереженню земельних ресурсів, їх раціональне використання та відтворення природних ресурсів, оздоровлення Для задоволення екологічних, економічних, культурно-оздоровчих потреб суспільства в інтересах теперішнього та майбутніх поколінь.

Право землекористування включає в себе систематизовану сукупність правових норм, які регулюють порядок та умови раціонального використання земель.

Об'єктом права землекористування є ділянка землі земельний масив, наданий у користування для визначу них цілей, по відношенню до яких складаються і здійснюються відповідні земельні правовідношення.

Суб'єктивним правом використання землі є забезпечена законом можливість безпосередньо експлуатувати землю з метою отримання деяких благ.

• органи по земельних ресурсах - про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил використання земель, приховуванням або перекручуванням даних земельного кадастру, самовільним відхиленням від проектів внутрігосподарського землеустрою (ст. ст. 53, 53-2, 55. 56 КУАП);

• органи охорони водних ресурсів - про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушеннями, передбаченими ст.ст. 59-61КУАП, у випадках забруднення і засмічення підземних вод або порушення водоохоронного режиму на водозаборах, яке спричинило забруднення цих вод;

• органи рибної охорони - про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил рибальства і охорони рибних запасів (ст. ст. 85,86 КУАП);

• органи лісового господарства - про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням (ст. 77 КУАП);

• органи Міністерства екології та природних ресурсів України - про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 47, 48, 49, 50, 52-83, 85-88, 90-91-2, 95, 153, 163, 188-5 КУАП.