- •1. Поняття екологічного праваяк галузі права
- •2. Поняття та види екологічно-правових відносин
- •3. Предмет екологічного права
- •4. Метод правового регулювання екологічного права
- •5. Система екологічного права
- •6. Принципи екологічного права
- •9. Поняття та загальна характеристика екологічних прав особи.
- •11. Види екологічних прав особи
- •10. Міжнародно-правові основи інституту екологічних прав особи.
- •12. Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля
- •14. Зміст, ознаки та джерела екологічної інформації.
- •15. Право особи на участь у прийнятті екологічно-значимих рішень.
- •17. Гарантії та захист екологічних прав громадян України
- •18. Екологічні обов'язки особи
- •19. Поняття і зміст права власності на природні об'єкти.
- •20. Форми права власності на природні ресурси.
- •22. Поняття та зміст права природокористування.
- •23. Поняттята та види принципів права природокористування.
- •24. Види природокористування.
- •25. Право загального та спеціального природокористування.
- •26. Підстави виникнення відносин природокористування
- •27. Підстави припинення відносин природокористування
- •28. Поняття та призначення управління у сфері охорони довкілля.
- •29. Система органів управління усфері охорони довкілля та …
- •30. Поняття та види функцій управління.
- •31. Облікова функція. Види, значення та порядок ведення природоресурсних кадастрів.
- •32. Екологічний моніторинг.
- •33. Екологічний контроль.
- •34. Стандартизація та нормування.
- •35. Поняття, принципи та призначення екологічної експертизи.
- •36. Об’єкти екологічної експертизи.
- •37. Правовий статус експерта екологічної експертизи
- •38. Порядок проведення державної екологічної експертизи.
- •39. Порядок проведення громадської екологічної експертизи.
- •40. Висновки екологічної експертизи.
- •41. Поняття, призначення та елементи економіко-правового механізму охорони довкілля.
- •42. Фінансування природоохоронних заходів.
- •43. Природоресурсні платежі: поняття, види, призначення.
- •44. Екологічний аудит: поняття, види, порядок здійснення.
- •45. Екологічне страхування: поняття та призначення.
- •46. Поняття та підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •47. Адміністративна відповідальністьза порушення вимог природоохоронного законодавства
- •48. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •49. Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •50. Земля, як об’єктправовоїохорони та використання.
- •51. Загальна характеристика права на землю.
- •52. Правові засади набуття ти припинення права на землю.
- •2. Припинення права колективної та приватної власності на землю здійснюється у разі:
- •3. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (ст. Ст. 88-92).
- •53. Державне управління і контроль у сфері охорони та використання земельних ресурсів.
- •54. Правова охорони земель.
- •55. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •56. Поняття надр як об’єктувикористання та правовоїохорони.
- •57. Право користування надрами: поняття, види,
- •58. Особливості управління у галузі охорони та використання надр.
- •59. Державний геологічний контроль і державний гірничий нагляд.
- •60. Правова охорона надр
- •61. Відповідальність за попушення законодавства про надра.
- •62. Водні ресурси як об’єктправовоїохорони та використання.
- •63. Право водокористування та його види.
- •64. Особливості державного управління в галузі охорони та використання вод.
- •65. Стандартизація та нормування в галузі охорони та використання вод.
- •66. Правова охорона вод.
- •67. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •68. Ліси та нелісова рослинність як об’єкт правового регулювання використання, відновлення та охорони
- •69. Право власності на ліси
- •70. Право лісокористування та його види.
- •71. Види використання лісових ресурсів та порядок їх здійснення.
- •72. Особливості управління в галузі використання, відновлення та охорони лісів
- •73. Правова охорона лісів
- •74. Відповідальність за порушення лісового законодавства та законодавства про рослинний світ
- •75. Тваринний світ як об'єктправової охорониі використання
- •76. Використання об'єктів тваринного світу
- •77. Правове регулювання здійснення полювання.
- •78. Управління у сфері охорони тваринного світу.
- •80. Відповідальість за порушення законодавства.
- •81. Атмосферне повітря як об'єкта екологічного права
- •82. Державне управління у галузі охорони атмосферного повітря
- •83. Заходи щодо охорони атмосферного повітря
- •84. Юридична відповідальність в галузі охорони атмосферного повітря
- •85. Поняття та основні складові національної екологічної мережі України
- •87. Правові форми і види використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду
- •88. Управління в галузі організації, охорони і використання природно-заповідного фонду
- •89. Правовий режим окремих територій та об’єктів природно-заповідного фонду України
- •90. Курортні та лікувально-оздоровчі території
- •91 Рекреаційні зони
- •92. Червона книга України
- •93. Зелена книга України
- •Правова охорона навколишнього природного середовища в населених пунктах
- •95. Правова охорона навколишнього природного середовища в сільському господарстві
- •96. Правова охорона навколишнього природного середовища у промисловості
- •97. Правова охорона навколишнього природного середовища на транспорті
- •98. Правове регулювання поводження з радіоактивними речовинами
- •99. Правове регулювання поводження з відходами та іншими токсичними речовинами
34. Стандартизація та нормування.
В Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Стандартизація — це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню (ст. 1 Закону України «Про стандартизацію»1). Можна сказати, що стандартизація — це діяльність, яка визначає певні обов'язкові вимоги до тих чи інших характеристик продукту, товару, об'єкту, процесу.
Змістом державних екологічних стандартів є :
визначення понять і термінів, що використовуються в екологічній діяльності;
режим використання і охорони природних ресурсів;
методи контролю за станом довкілля;
вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища;
інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища.
Нормування в галузі охорони довкілля становить діяльність компетентних органів по встановленню меж допустимого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище з урахуванням сучасного науково-технічного розвитку.
Суть встановлення цього інституту обумовлена характером взаємодії суспільства і природи. Суспільство не може розвиватись, не впливаючи на природу. При сучасному розвитку науки і техніки зупинити виробничо-господарський вплив людини на довкілля неможливо і неможливо створити технології, які б не впливали на природу. Завдання полягає в тому, щоб обмежити цей вплив таким чином, щоб, з одного боку, не допустити гальмування розвитку економіки, а з другого — забезпечити збереження довкілля і життя людини. Тобто екологічний норматив — це своєрідний компроміс між екологією і економікою, між екологічними і економічними інтересами, що дозволяє розвивати господарство і одночасно охороняти довкілля та життя людини.
Правове значення нормативів охорони довкілля полягає в тому, що вони є критерієм оцінки правомірності поведінки суб'єктів. Ці нормативи є обов'язковими для суб'єктів.
Система екологічних нормативів є досить розгорнутою. У ній можна виділити:
нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та гранично допустимі рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на довкілля. Це показники якості довкілля, які є своєрідними якісними обмеженнями на характеристики складу і властивостей природних компонентів. Вони мають бути однакові для всієї території.;
гранично допустимі викиди та скиди забруднюючих хімічних речовин у навколишнє природне середовище, рівні шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів (виробничо-господарські нормативи). Це, до певної міри, кількісні показники, що пред'являються до виробничих суб'єктів.