- •1. Поняття екологічного праваяк галузі права
- •2. Поняття та види екологічно-правових відносин
- •3. Предмет екологічного права
- •4. Метод правового регулювання екологічного права
- •5. Система екологічного права
- •6. Принципи екологічного права
- •9. Поняття та загальна характеристика екологічних прав особи.
- •11. Види екологічних прав особи
- •10. Міжнародно-правові основи інституту екологічних прав особи.
- •12. Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля
- •14. Зміст, ознаки та джерела екологічної інформації.
- •15. Право особи на участь у прийнятті екологічно-значимих рішень.
- •17. Гарантії та захист екологічних прав громадян України
- •18. Екологічні обов'язки особи
- •19. Поняття і зміст права власності на природні об'єкти.
- •20. Форми права власності на природні ресурси.
- •22. Поняття та зміст права природокористування.
- •23. Поняттята та види принципів права природокористування.
- •24. Види природокористування.
- •25. Право загального та спеціального природокористування.
- •26. Підстави виникнення відносин природокористування
- •27. Підстави припинення відносин природокористування
- •28. Поняття та призначення управління у сфері охорони довкілля.
- •29. Система органів управління усфері охорони довкілля та …
- •30. Поняття та види функцій управління.
- •31. Облікова функція. Види, значення та порядок ведення природоресурсних кадастрів.
- •32. Екологічний моніторинг.
- •33. Екологічний контроль.
- •34. Стандартизація та нормування.
- •35. Поняття, принципи та призначення екологічної експертизи.
- •36. Об’єкти екологічної експертизи.
- •37. Правовий статус експерта екологічної експертизи
- •38. Порядок проведення державної екологічної експертизи.
- •39. Порядок проведення громадської екологічної експертизи.
- •40. Висновки екологічної експертизи.
- •41. Поняття, призначення та елементи економіко-правового механізму охорони довкілля.
- •42. Фінансування природоохоронних заходів.
- •43. Природоресурсні платежі: поняття, види, призначення.
- •44. Екологічний аудит: поняття, види, порядок здійснення.
- •45. Екологічне страхування: поняття та призначення.
- •46. Поняття та підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •47. Адміністративна відповідальністьза порушення вимог природоохоронного законодавства
- •48. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •49. Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •50. Земля, як об’єктправовоїохорони та використання.
- •51. Загальна характеристика права на землю.
- •52. Правові засади набуття ти припинення права на землю.
- •2. Припинення права колективної та приватної власності на землю здійснюється у разі:
- •3. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (ст. Ст. 88-92).
- •53. Державне управління і контроль у сфері охорони та використання земельних ресурсів.
- •54. Правова охорони земель.
- •55. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •56. Поняття надр як об’єктувикористання та правовоїохорони.
- •57. Право користування надрами: поняття, види,
- •58. Особливості управління у галузі охорони та використання надр.
- •59. Державний геологічний контроль і державний гірничий нагляд.
- •60. Правова охорона надр
- •61. Відповідальність за попушення законодавства про надра.
- •62. Водні ресурси як об’єктправовоїохорони та використання.
- •63. Право водокористування та його види.
- •64. Особливості державного управління в галузі охорони та використання вод.
- •65. Стандартизація та нормування в галузі охорони та використання вод.
- •66. Правова охорона вод.
- •67. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •68. Ліси та нелісова рослинність як об’єкт правового регулювання використання, відновлення та охорони
- •69. Право власності на ліси
- •70. Право лісокористування та його види.
- •71. Види використання лісових ресурсів та порядок їх здійснення.
- •72. Особливості управління в галузі використання, відновлення та охорони лісів
- •73. Правова охорона лісів
- •74. Відповідальність за порушення лісового законодавства та законодавства про рослинний світ
- •75. Тваринний світ як об'єктправової охорониі використання
- •76. Використання об'єктів тваринного світу
- •77. Правове регулювання здійснення полювання.
- •78. Управління у сфері охорони тваринного світу.
- •80. Відповідальість за порушення законодавства.
- •81. Атмосферне повітря як об'єкта екологічного права
- •82. Державне управління у галузі охорони атмосферного повітря
- •83. Заходи щодо охорони атмосферного повітря
- •84. Юридична відповідальність в галузі охорони атмосферного повітря
- •85. Поняття та основні складові національної екологічної мережі України
- •87. Правові форми і види використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду
- •88. Управління в галузі організації, охорони і використання природно-заповідного фонду
- •89. Правовий режим окремих територій та об’єктів природно-заповідного фонду України
- •90. Курортні та лікувально-оздоровчі території
- •91 Рекреаційні зони
- •92. Червона книга України
- •93. Зелена книга України
- •Правова охорона навколишнього природного середовища в населених пунктах
- •95. Правова охорона навколишнього природного середовища в сільському господарстві
- •96. Правова охорона навколишнього природного середовища у промисловості
- •97. Правова охорона навколишнього природного середовища на транспорті
- •98. Правове регулювання поводження з радіоактивними речовинами
- •99. Правове регулювання поводження з відходами та іншими токсичними речовинами
47. Адміністративна відповідальністьза порушення вимог природоохоронного законодавства
Законодавство України про адміністративні правопорушення має завданням охорону суспільного ладу України, соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, встановленого порядку управління, державного та громадського порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України, законів, поваги до прав, честі й гідності інших громадян тощо.
Суб'єкт адміністративної відповідальності - юридичні та фізичні особи, дія або бездія яких призвела до порушення вимог природоохоронного законодавства.
Об'єкт адміністративної відповідальності - екологічна безпека, тобто такий стан захищеності життєво важливих екологічних інтересів людини, котрі забезпечують його права на життя, на чисте природне середовище.
Суб'єктивна сторона адміністративної відповідальності - екологічні проступки можуть бути в формі умислів, необережності.
Об'єктивна сторона адміністративної відповідальності - відсилання до діючих правил, вимоги котрих порушуються.
48. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
Кримінальна відповідальність у галузі екології регулюється Кримінальним кодексом України і застосовується у випадку вчинення екологічних злочинів. Кримінальна відповідальність в галузі екологічних відносин є особливою формою захисту суспільства від екологічних злочинів, які характеризуються підвищеним ступенем суспільної небезпеки і відповідно передбачає більш суворіші заходи відповідальності, ніж інші види відповідальності. Суб'єктами притягнення до кримінальної відповідальності є тільки фізичні особи (в більшості — спеціальні суб'єкти). Вона застосовується лише судом. У чинному Кримінальному кодексі України, на відміну від попереднього, такі злочини виокремлені в самостійний розділ 8 «Злочини проти довкілля», який охоплює 19 складів злочинів. Усі вони передбачають екологічно-небезпечні наслідки. При цьому законодавцем збережені традиційні склади екологічних злочинів, зокрема «незаконна порубка лісу» (ст. 246), «незаконне полювання» (ст. 248), «незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом» (ст. 250), а також введено ряд нових, раніш відсутніх складів злочинів: «безгосподарське використання земель» (ст. 254), «проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля» (ст. 253), «порушення правил екологічної безпеки» (ст. 236).
49. Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
Цивільно-правова відповідальність у галузі охорони навколишнього природного середовища полягає у покладанні на правопорушника обов'язку відшкодувати потерпілій стороні майнову чи моральну шкоду, заподіяну в результаті порушення еко-лого-правових вимог, і передбачену Цивільним кодексом України. Однак відносини по використанню об'єктів природи не є тотожними майновим, цивільно-правовим відносинам. їх специфіка зумовила особливості правового регулювання відносин по відшкодуванню шкоди, заподіяної природним об'єктам, що проявилось у встановленні особливого порядку відшкодування такої шкоди і стало підставою для обґрунтування в наукових джерелах існування самостійного виду відповідальності за екологічні правопорушення — матеріальної відповідальності.
Форми компенсації екологічної шкоди можуть бути різними. Насамперед, при можливості, доцільно застосовувати відшкодування шкоди в натурі, коли порушник за власний кошт повинен усунути негативні наслідки своїх протиправних дій (посадити ліс, провести рекультивацію земель тощо). Якщо ж такий спосіб неприйнятний, то порушник зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки, розрахунок яких в екологічному праві має свої особливості, оскільки при заподіянні шкоди природним об'єктам не завжди можна визначити реальні збитки, основна вага в їх змісті належить неодержаним доходам, значне місце займають затрати на відновлення, покращання природного середовища.
В літературі розрізняється ряд способів обчислення розмірів збитків при екологічних правопорушеннях, а саме: затратний (за фактичними затратами на відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища і здоров'я людей), нормативний (за встановленими нормативами), розрахунковий (за відповідними методиками розрахунку розміру шкоди), таксовий (на підставі наперед встановлених такс)1.