51. Загальна характеристика права на землю.

Виникнення права землекористування, права та обов'язки землекористувачів, припинення права землекористування, розв'язання земельних спорів, заходи з охорони землі, відповідальність за порушення земельного законодавства закладені в Земельному кодексі України (введено в дію з 13.03.92), який складається з 10 розділів, 13 глав, 118 статей.

Право державної власності на землю

Суб'єкт права державної власності на землю - органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст. ст. 13, 14 Конституції України). Не можуть передаватись у колективну або приватну власність:

• землі загального користування населених пунктів;

• землі гірничодобувної промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;

• землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- землі лісового фонду;

- землі водного фонду.

Право колективної власності на землю

Суб'єкт колективної власності на землю - колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням зборів колективу співвласників.

Право приватної власності на землю

Суб'єкт - громадяни України.

Порядок користування землею

Користування землею може бути постійним (землекористування без заздалегідь зазначеного строку) або тимчасовим (короткостроковим - до 3 років і довгостроковим - від 3 до 25 років).

Оренда землі

Земля надається в оренду короткострокове - до 3 років і довгостроково - до 50 років.

52. Правові засади набуття ти припинення права на землю.

Права власників земельних ділянок та землекористувачів:

• самостійно господарювати на землі;

• укладати договір застави з установами, які надають кредит;

• власності на вироблену с/г продукцію і доходи від її реалізації;

• використовувати у встановленому порядку для потреб господарства наявні на земельній ділянці загаль" нопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об єкти тощо;

• зводити житлові та нежитлові будови за погодженням з органами місцевого самоврядування;

власності на посіви і посадки сільськогосподарських культур і насаджень.

„ обов'язки власників земельних ділянок та землекористувачів:

забезпечувати використання землі відповідно до цльового призначення та умов надання;

• ефективно використовувати землю відповідно до проекту внутрігосподарського землеустрою, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності;

• своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за землю;

•не порушувати права власників інших земельних ділянок і землекористувачів, у т. ч. орендарів; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

• дотримуватися режиму санітарнихзон і територій, що особливо охороняються.

Захист прав власників земельних ділянок та землекористувачів

Права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом. Втручання в діяльність власників земельних ділянок і землекористувачів, пов'язану з використанням землі, з боку державних, господарських та інших органів забороняється, за винятком порушення ними земельного законодавства. Підприємства, організації, інші власники землі та землекористувачі зобов'язані передбачати та здійснювати заходи по попередженню негативного впливу на сільськогоспо-дарчі, лісні та інші угіддя за межами переданих їм у власність або у користування земельних ділянок.

Права власників земельних ділянок можуть бути обмежені:

1. Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках:

• добровільної відмови від земельної ділянки;

• закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;

• припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського господарства;

•систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди;

• нераціонального використання земельної ділянки;

використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки;

• використання земель не за цільовим призначенням;

• вилучення земель для державних і громадських потреб.