14. Зміст, ознаки та джерела екологічної інформації.

13. Право на екологічну інформацію (або право вільного досту­пу до інформації про стан довкілля чи на одержання повної, до­стовірної інформації про стан довкілля) в Україні закріплене в ст. 50 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також відображене в багатьох інших актах екологічного законодавства. Особливу роль у створенні механізмів реалізації цього пра­ва відіграла Орхуська.Конвенція про доступ до інформації і участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуд­дя з питань, що стосуються охорони навколишнього середо­вища. У зв'язку з її прийняттям були внесені зміни до Закону України «Про охорону навколишнього природного середови­ща», якими, насамперед, введено визначення поняття «екологіч­на інформація».

Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) — це будь-яка інформація в письмовій, аушовізу-альній, електронній чи іншій матеріальній формі про:

стан навколишнього природного середовища чи його об'єк­тів — землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тва­ринного світу та рівнів їх-забруднення;

біологічне-різноманіття і його_компоненти, включаючи гене­тично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами нав­колишнього природного середовища;

джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випроміню­вання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;

загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо за­ходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на при­родні об'єкти та здоров'я людей;

екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;

витратиглавіязані із здійсненням природоохцронних-заходів за рахунок, фондів охдоони навколишнього природного середо­вища, інших-джерел фінансування, економічний аналіа^прове-дений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються дов­кілля.

Основними джерелами такої інформації є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизо­вані бази даних, архіви, а також довідки, що видаються уповно­важеними на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими поса­довими особами.»

Ознаки екологічної інформації: 1) достовірність; 2) повнота; 3) своєчасність подання.

Зміст права на екологічну інформацію включає наступні мождивості особи:

• можливість доступу до інформації;

• можливість отримання інформації;

• можливість використання та поширення інформації;

• можливість зберігання такої інформації плюс поширення.

Можливість реалізації даного права:

• особа може самостійно збирати, отримувати екологічну інформацію;

• ознайомлюватися з інформаційно-поширюваною органами влади інформацією;

• звернення громадян до відповідних органів з вимогою подати відповідну інформацію.

Стаття 25-1. Екологічнеінформаційнезабезпечення

Спеціальноуповноваженийцентральний орган виконавчоївлади з питаньекології та природнихресурсів, йогооргани на місцях, органимісцевогосамоврядування, підприємства, установи та організації, діяльністьякихможе негативно вплинутиабовпливає на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров'я людей, зобов'язанізабезпечувативільний доступ населення до інформації про стан навколишнього природного середовища.

Екологічнеінформаційнезабезпеченняздійснюється органами державноївлади та органами місцевогосамоврядування в межах їхповноважень шляхом:

а) підготовкиспеціальноуповноваженимцентральним органом виконавчоївлади з питаньекології та природнихресурсів і подання на розглядВерховної Ради УкраїнищорічноїНаціональноїдоповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а післяїїрозгляду Верховною Радою України - опублікуванняокремимвиданням та розміщення в системіІнтернет;

б) щорічногоінформування Радою міністрівАвтономноїРеспублікиКрим, обласнимидержавнимиадміністраціями, Київською та Севастопольськоюміськимидержавнимиадміністраціямивідповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовищавідповіднихтериторій;

в) систематичного інформуваннянаселення через засобимасовоїінформації про стан навколишнього природного середовища, динамікуйогозмін, джерелазабруднення, розміщеннявідходівчиіншоїзмінинавколишнього природного середовища і характер впливуекологічнихфакторів на здоров'я людей;

г) негайногоінформування про надзвичайніекологічніситуації;

ґ) передачіінформації, отриманої в результатіпроведеннямоніторингудовкілля, каналами інформаційнихзв'язків органам, уповноваженимприйматирішеннящодоотриманоїінформації;

д) забезпеченнявільного доступу до екологічноїінформації, яка не становить державноїтаємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та іншихджерелах.