24. Види природокористування.

У науковій літературі і в законодавстві виділяють різні види права природокористування в залежності від різних під­став поділу.

За видами природних об'єктів, які використовується, можна виділяти:

— право землекористування;

• право лісокористування;

• право водокористування;

--- право користування надрами;

• право користування тваринним світом;

• право користування рослинним світом;

• право користування територіями і об'єктами природно-заповідного фонду.

Усі природні об'єкти знаходяться в тісному взаємозв'язку, і відповідно ці види природокористування теж взаємопов'язані. При цьому кожен з названих видів природокористування має свої різновиди, закріплені в галузевому законодавстві і які ви­діляють за цільовим призначенням об'єктів (наприклад, право користування тваринним світом включає мисливство, рибаль­ство та ін.).

За строками здійснення природокористування розрізняють:

• постійне (коли термін користування не визначений);

• тимчасове, яке, в свою чергу, поділяється на:

• довгострокове (в залежності від виду об'єкта законодав­ство передбачає різні максимальні строки довгострокового ко­ристування — до 25 років для водокористування, лісокористу­вання, до 50 років для користування надрами);

• короткострокове (до 3 років для водокористування, лісо­користування, до 5 років для користування надрами).

За підставами виникнення:

—первинне (похідне від права власності),

—вторинне (похідне від первинного користування).

За режимом користування:

а) спільне (користування визначеною частиною природного об'єкта одночасно кількома суб'єктами — забір води з річки);

б) відособлене (користування об'єктом, з боку одного, чітко визначеного користувача, — користування виділеною і відведеною в натурі земельною ділянкою).

Певною специфікою характеризується право користування природними об'єктами на умовах оренди. Його особливості по­лягають в тому, що оренда передбачена не для всіх природних об'єктів, вона містить специфіку в оплаті користування; більш чіткіше визначає права, обов'язки, відповідальність природоко-ристувача, обмеження та інші умови користування. Природоко­ристування на умовах оренди передбачене Земельним кодексом України, Водним та Лісовим.

25. Право загального та спеціального природокористування.

Основною є класифікація права природокористування на:

• загальне природокористування;

• спеціальне природокористування.

Загальне природокористування — це використання люди­ною природи з метою задоволення своїх життєво необхідних по­треб (купання в річці, збирання в лісі грибів, ягід для власного споживання).

Спеціальне природокористування — виробничо-господар­ське використання природних об'єктів (видобування корисних копалин, рубка лісу).

Ознаками (особливостями) загального природокористуван­ня є:

• метою природокористування виступає необхідність задо­волення життєво необхідних, природних потреб людини;

• суб'єктами його здійснення виступають фізичні особи, гро­мадяни;

• природні об'єкти не закріплюються за конкретними осо­бами;

• для його здійснення не потрібно одержання спеціального дозволу від компетентних державних органів;

• безоплатний характер.

Ознаками (особливостями) спеціального природокористу­вання є:

• метою природокористування є здійснення виробничо-гос­подарської чи іншої спеціальної діяльності;

• суб'єкти природокористування — підприємства, організа­ції, громадяни, наділені спеціальною екологічною правосуб'єкт-ністю;

• закріплення відособленої частини об'єкта за окремою осо­бою на праві користування чи оренди;

• необхідність отримання спеціального дозволу для вико­ристання природного об'єкта;

• оплатний характер.