64. Особливості державного управління в галузі охорони та використання вод.

Державне управління в галузі використання і охорони вод здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування (органи загального управлін­ня). Органами спеціального управління в цій галузі є Міністер­ство охорони навколишнього природного середовища України, Державний комітет України по водному господарству. До основних функцій державного управління в галузі вико­ристання і охорони вод належать такі:

1. Планування і програмування. Відповідно до ст. 12 Водно­го кодексу України державні, цільові, міждержавні та регіональ­ні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розробляються з метою здійснення цілеспрямованої і ефективної діяльності щодо задоволення потреб населення і га­лузей економіки у воді, збереження, раціонального використан­ня і охорони вод, запобігання їх шкідливій дії.

2. Державний облік вод. Відповідно до ст. 24 Водного кодек­су України завданням державного обліку вод є встановлення відомостей про кількість і якість вод, а також даних про водоко­ристування, на основі яких здійснюється розподіл води між во­докористувачами та розробляються заходи щодо раціонально­го використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. З ме­тою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів складається держав­ний водний кадастр. До державного водного кадастру включаються також відомості про водогосподарські об'єкти: споруди для акумуляції та регулювання поверхневих і підзем­них вод; споруди для забору та транспортування води; споруди для скиду зворотних вод; споруди, на яких здійснюється очист­ка зворотних вод (з оцінкою їх ефективності).

3) Державний моніторинг вод. З метою забезпечення зби­рання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан вод, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтова­них рекомендацій для прийняття управлінських рішень у галу­зі використання і охорони вод та відтворення водних ресур­сів здійснюється державний моніторинг вод. До об'єктів державного моніторингу вод нале­жать: поверхневі води (природні водойми (озера), водотоки (річ­ки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки), канали та інші водні об'єкти); підземні води та джерела; внутрішні морсь­кі води та територіальне море; виключна (морська) економічна зона України; джерела забруднення вод. До суб'єктів держав­ного моніторингу вод належать Мінприроди, Державна санітар­но-епідеміологічна служба МОЗ, Держводгосп, Держжитлоко-мунгосп, їх органи на місцях, а також організації, що входять до сфери управління цих міністерств і відомств. Результатом здій­снення державного моніторингу вод є інформація, у тому числі: первинна інформація (дані спостережень), яку одержують су­б'єкти державного моніторингу вод внаслідок спостережень; узагальнені дані, що стосуються певного проміжку часу або певної території; індекси і комплексні показники, одержані вна­слідок узагальнення за параметрами; оцінки стану вод та дже­рел негативного впливу на нього; прогнози стану вод і його змін; науково обґрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття рішень.

4. Державна екологічна експертиза., що здійснюється в по­рядку визначеному Законом України «Про екологічну експер­тизу» з метою забезпечення екологічної безпеки під час розмі­щення, проектування і будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, пов'язаних з використан­ням чи впливом на води.

5. Розподіл і перерозподіл водних ресурсів, який здійснюєть­ся у таких формах: надання водних об'єктів у відособлене ко­ристування; видача дозволів на спеціальне водокористування; вилучення водних об'єктів; анулювання дозволів¹. Ця функція була детально розглянута раніше.

6. Лімітування в галузі використання вод. У ст. 1 Водного кодексу України визначені поняття: ліміт забору води — гранич­ний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; ліміт скиду забрудню­ючих речовин — граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; ліміт використання води — гра­ничний обсяг використання води, який встановлюється дозво­лом на спеціальне водокористування.

7) Державний контроль в галузі використання і охорони вод. Як передбачає ст. 19 Водного кодексу України, державний конт­роль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, державни­ми органами охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими державними органами від­повідно до законодавства України. Функції контролю здійсню­ють органи Мінприроди України, а саме діюча в його складі Державна екологічна інспекція, інші спеціальні підрозді­ли Мінприроди України.