29. Система органів управління усфері охорони довкілля та …

Державне управління в галузі охорони довкілля можна поділяти на:

• загальне, яке здійснюється державними органами загаль­ної компетенції;

• спеціальне, яке здійснюється державними органами спе­ціальної компетенції.

До органів загальної компетенції відносяться органи держав­ної влади, на які поряд із загальними управлінськими повнова­женнями покладені і функції забезпечення екологічної безпеки (1. Кабінет Міністрів України, 2. Рада міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, 3. місцеві державні адміністрації, 4. органи місцевого са­моврядування та їх виконавчі органи).

1. Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони навколишнього природного середовища закріплена в ст. 17 Закону України «Про охорону навколишнього природного середо­вища», зокрема Кабінет Міністрів України:

• здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою Украї­ни екологічної політики;

• координує діяльність міністерств, відомств, інших уста­нов та організацій України у питаннях охорони навколишнього природного середовища;

• встановлює порядок розроблення та затвердження еколо­гічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середо­вище, розміщення відходів;

• приймає рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

• керує зовнішніми зв'язками України в галузі охорони нав­колишнього природного середовища та інші.

Стаття 18 Закону «Про охорону навколишнього природно­го середовища» закріплює компетенцію в даній галузі Ради мі­ністрів Автономної Республіки Крим.

Повноваження місцевих держадміністрацій у галузі вико­ристання та охорони земель, природних ресурсів і охорони дов­кілля визначені в Законі України «Про місцеві державні адміні­страції»¹ (ст. 21). Це, зокрема, вжиття заходів до відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону до­вкілля підприємствами, установами, організаціями і громадя­нами; внесення пропозицій відповідним органам місцевого са­моврядування щодо організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; інформування населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації, стан довкілля, а та­кож про заходи, що вживаються до його поліпшення.

Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі комітети наділені рядом функцій щодо забезпечення охорони довкілля, які передбачені ст. 19 Закону України «Про охорону навколиш­нього природного середовища» та деталізуються в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні»¹ (пункти 34—38 ст. 26, ст. 33).

До органів спеціальної компетенції відносяться органи дер­жавної виконавчої влади, для яких здійснення функцій управлін­ня охороною і використання довкілля, б основним завданням. їх, в свою чергу, можна поділити на три такі групи:

1, Комплексні — ті, які виконують блок природоохоронних завдань щодо всіх природних об'єктів. Таким органом є Міні­стерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях.

Міністерство охорони навколиш­нього природного середовища України (Мінприроди України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної без­пеки, заповідної справи, поводження з відходами, геологічного вивчення надр, а також топографо-геодезичної та картографіч­ної діяльності. Мінприроди України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у сфе­рі охорони навколишнього природного середовища, раціональ­ного використання природних ресурсів, екологічної безпеки, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Основними завданнями Мінприроди України є:

— забезпечення реалізації державної політики у сферах охо­рони навколишнього природного середовища, раціонального ви­користання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами та ін.

• здійснення управління та регулювання у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального вико­ристання, відтворення та охорони природних ресурсів;

• здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середо­вища, раціональне використання, відтворення та охорону при­родних ресурсів.

2. Галузеві — забезпечують управління охороною і викорис­танням окремих природних об'єктів. Такими органами є:

• щодо земель — Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем України). Він є центральним органом ви­конавчої влади, діяльність якого спрямовується і координуєть­ся Кабінетом Міністрів України. Держкомзем України вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування держав­ної політики у сфері регулювання земельних відносин, викорис­тання, охорони та моніторингу земель, ведення державного зе­мельного кадастру і забезпечує її реалізацію;

• щодо надр — Міністерство охорони навколишнього при­родного середовища України, про що було сказано вище. В скла­ді Мінприроди України створені урядові органи державногоуправління — Державна служба геодезії, картографії та кадаст­ру і Державна геологічна служба.

Окремі функції в галузі управління надрами покладені та­кож па. Державний комітет України з промислової безпеки, охо­рони праці та гірничого нагляду. Положення про Державний ко­мітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р.⁴;

— щодо лісів — Державний комітет лісового господарства України (Держкомлісгосп України). Він вносить у встановленому порядку пропозиції щодо форму­вання державної політики у сфері лісового та мисливського го­сподарства, забезпечує її реалізацію, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне ре­гулювання з питань, віднесених до його відання;

• щодо вод — Державний комітет України по водному гос­подарству (Держводгосп України), функціями якого є внесення у встановленому порядку пропозицій щодо формування держав­ної політики у сфері розвитку водного господарства, меліорації земель, забезпечення потреб населення і галузей національної економіки у водних ресурсах і забезпечення її реалізації, здійс­нення управління в цій сфері;

• щодо тваринного світу немає окремого спеціально ство­реного органу центральної виконавчої влади, а окремі функції по управлінню в цій галузі покладені на Державний комітет лі­сового господарства України (в галузі ведення мисливського гос­подарства) та Державний комітет рибного господарства України, утворений замість ліквідованого Державного департамен­ту рибного господарства;

• щодо атмосферного повітря функції управління здійсню­ють Міністерство охорони навколишнього природного середо­вища України; Міністерство України з питань надзвичайних си­туацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобиль­ської катастрофи. Міністерство охорони здоров'я України, яке, зокрема, бере участь в розробленні та введенні в дію екологічних нормативів; Дер­жавна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ України, серед завдань якої є організація контролю за додер­жанням законів, інших нормативних актів з питань охорони нав­колишнього середовища від шкідливого впливу автомототранспортних засобів;

— щодо об'єктів природно-заповідного фонду урядовим ор­ганом державного управління виступає Державна служба запо­відної справи, яка діє в складі Міністерства охорони навколиш­нього природного середовища України.

На місцях функції управління здійснюють відповідні тери­торіальні підрозділи центральних органів, наприклад державні управління охорони навколишнього природного середовища в об­ластях, містах Києві та Севастополі.

3. Функціональні — виконують одну або декілька природо­охоронних функцій стосовно всіх природних об'єктів.

Це, зокрема, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно­бильської катастрофи, Міністерство охорони здоров'я України, Державний комітет ядерного регулювання України та ін.