40. Висновки екологічної експертизи.

На заключній стадії відбувається узагальнення окремих екс­пертних досліджень, підготовка висновку екологічної експерти­зи та подання його заінтересованим органам і особам.

Висновок державної екологічної експертизи складається з вступної (протокольної), констатуючої (описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частин. У вступній частині містять­ся дані про орган, що проводив екологічну експертизу, склад експертів, час проведення, найменування об'єкта екологічної експертизи, його кількісні та якісні показники, відомості про виконавців і замовників екологічної експертизи та про орган, який приймає рішення щодо реалізації об'єкта екологічної екс­пертизи. У констатуючій частині подається коротка характери­стика видів запланованої чи здійснюваної діяльності, її впливу на стан навколишнього природного середовища, ступеня еколо­гічного ризику відповідних заходів, спрямованих на нейтралі­зацію і запобігання цьому впливові, забезпечення вимог еколо­гічної безпеки, охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. У заключній частині містяться узагальнена оцінка об'єкта еко­логічної експертизи, зауваження і пропозиції щодо вдоскона­лення обґрунтування його екологічного впливу, висновки щодо схвалення, повернення на доопрацювання чи відхилення його від подальшого еколого-експертного розгляду з посиланням на відповідні нормативні документи та щодо можливості прийнят­тя рішення про подальшу реалізацію об'єкта екологічної експер­тизи. Відповідно висновок може бути трьох варіантів:

• документація погоджується (оцінюється позитивно);

• документація повертається на доопрацювання;

• документація є не прийнятною з природоохоронної точки зору, відхиляється від погодження.

Як зазначається в ст. 39 Закону України «Про екологічну експертизу», позитивні висновки державної екологічної експер­тизи після затвердження їх спеціально уповноваженим цент­ральним органом виконавчої влади з питань охорони навко­лишнього природного середовища чи його органами на місцях є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи ді­яльності. Реалізація проектів і програм чи діяльності без пози­тивних висновків державної екологічної експертизи забороня­ється. Крім цього, позитивний висновок державної екологічної експертизи є документом, який підтверджує дотримання замо­вником екологічних вимог при підготовці документації, а також його зобов'язання виконати відповідні екологічні вимоги в про­цесі реалізації проекту.

Висновки державної екологічної експертизи дійсні три роки. Якщо, за цей час не розпочато реалізацію рішення щодо об'єкта державної екологічної експертизи, то він підлягає новій держав­ній екологічній експертизі.

Відповідно до ст. 44 Закону допускається оскарження вис­новків державної екологічної експертизи, а до ст. 46 — також оскарження рішень, прийнятих на підставі цих висновків (на­приклад, про будівництво об'єкта).

41. Поняття, призначення та елементи економіко-правового механізму охорони довкілля.

Економіко-правовий механізм природокористування та охорони навколишнього природного середовища — це закріплена в законо­давстві система економічних заходів та стимулів, спрямованих на забезпечення охорони навколишнього природного середовища, еко­логічної безпеки та організацію раціонального природокористування.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про охорону навколиш­нього природного середовища» основними напрямами економіко-правового механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища є:

• встановлення взаємозв'язку усіх видів діяльності підпри­ємств, установ, організацій з раціональним використанням при­родних ресурсів та ефективністю заходів щодо охорони навколиш­нього природного середовища на основі економічних важелів;

• визначення джерел фінансування заходів щодо охорони на­вколишнього природного середовища;

• встановлення лімітів використання природних ресурсів, ви­кидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне се­редовище та розміщення відходів;

• встановлення нормативів збору і розмірів зборів за викорис­тання природних ресурсів, викидів (скидів) забруднюючих речовин у навколишнє середовище, розміщення відходів;

• надання суб'єктам господарської діяльності податкових, кре­дитних та інших пільг при впровадженні ними маловідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійснення інших ефективних заходів щодо охорони на­вколишнього природного середовища;

• відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

Економіко-правовий механізм природокористування та охорони навколишнього природного середовища складається із таких основних елементів, як:

• фінансування заходів щодо охорони навколишнього природ­ного середовища;

• встановлення лімітів використання природних ресурсів, ви­кидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне се­редовище та розміщення відходів;

• збір за спеціальне використання природних ресурсів;

к — збір за забруднення навколишнього природного середовища;

• збір за погіршення якості природних ресурсів;

• фонди охорони навколишнього природного середовища;

• комплекс заходів стимулювання; -. — екологічне страхування;

• екологічний аудит.

Кожен елемент механізму впроваджується в сферу економіко-правових відносин на основі Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», природоресурсних кодексів та законів, інших нормативно-правових актів щодо конкретного елементу ме­ханізму та порядку його впровадження.