62. Водні ресурси як об’єктправовоїохорони та використання.

Води — це усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води.

Усі води на території України становлять її водний фонд, до складу якого згідно ст. З Водного кодексу України належать:

• поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річ­ки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки і канали), інші водні об'єкти;

• підземні води та джерела;

— внутрішні морські води та територіальне море.

Усі води можна поділяти на підземні та поверхневі. Води підземні — води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фі­зичних станах (ст. 1 Водного кодексу). Води поверхневі — води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні (ст. 1 Водного кодексу).

Стаття 5 Водного кодексу поділяє всі водні об'єкти на два види: водні об'єкти загальнодержавного значення і водні об'єкти місцевого значення.

До водних об'єктів загальнодержавного значення відно­сяться:

• внутрішні морські води та територіальне море;

• підземні води, які є джерелом централізованого водопо­стачання;

• поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

• водні об'єкти в межах природно-заповідного фонду за­гальнодержавного значення, а також віднесені до категорії ліку­вальних.

До водних об'єктів місцевого значення відносяться:

• поверхневі води, що знаходяться і використовуються на території однієї області і які не віднесені до водних об'єктів за­гальнодержавного значення;

• підземні води, які не можуть бути джерелом централізо­ваного водопостачання.

Наказом Державного комітету України по водному госпо­дарству від 03.06.97 р. затверджено Перелік річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення¹.

Водні об'єкти також можна поділяти на штучні і природні. Окремим видом виступають водні об'єкти, віднесені до катего­рії лікувальних.

Різні види вод (водних об'єктів) мають відмінний правовий режим, що відрізняється в порядку надання їх в користування, режимі використання і охорони.

63. Право водокористування та його види.

Водоко­ристування — це використання вод для потреб населення, про­мисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання водних об'єктів. Використання води — це процес вилучення води для використання у виробниц­тві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенер­гетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Суб'єктами права водокористування згідно зі ст. 42 Водного кодексу України є підприємства, установи, організації і грома­дяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи, особи без громадянства.

Об'єктами права водокористування є водні об'єкти. Найчас­тіше це відокремлена ділянка водного об'єкта, надана конкрет­ному водокористувачу для певної мети.

Змістом права водокористування є права та обов'язки водо­користувачів, що закріплені в статтях 43, 44 Водного кодексу України.

Види права водокористування можна розрізняти за різними підставами.

За метою здійснення права водокористування його можна поділяти на:

• водокористування для задоволення питних та господар­сько-побутових потреб населення;

• водокористування у лікувально-оздоровчих цілях;

• водокористування для потреб сільського господарства;

• водокористування для потреб промисловості і гідроенер­гетики;

• водокористування для потреб водного транспорту;

• водокористування з метою риборозведення та потреб ри­бного господарства.

За способами здійснення право водокористування можна по­діляти на:

• забір води з водних об'єктів;

• використання водної поверхні;

• скидання стічних вод.

За строками право водокористування поділяється на:

• постійне, без заздалегідь встановленого терміну,

• тимчасове: а) короткострокове (до 3 років); б) довгостро­кове (від 3 до 25 років). Спеціальне водокористування може бу­ти лише тимчасовим.

Відповідно до порядку здійснення водокористування поді­ляється на:

• первинне — це водокористування, яке здійснюється пер­винними водокористувачами із використанням власних водо­забірних споруд та відповідного обладнання для забору води;

• вторинне — це водокористування, яке здійснюється вто­ринними водокористувачами із використанням водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидання стічних вод у їх системи на умовах, що встановлені між ними (ст. 42 Водно­го кодексу України).

В залежності від умов та суб'єктного складу право водоко­ристування можна поділяти на:

• спільне;

• відособлене.

Спільне водокористування передбачає можливість користу­вання водним об'єктом одночасно кількома водокористувачами, які, наприклад, здійснюють забір води з річки.

Відособлене передбачає користування конкретним водним об'єктом чи його частиною зі сторони одного визначеного корис­тувача.

За підставами виникнення право водокористування поділя­ється на:

• право загального водокористування;

• право спеціального водокористування;

• право водокористування, що не належить ні до загально­го, ні до спеціального водокористування.

Право загального водокористування відповідно до ст. 47 Водного кодексу України характеризується наступними озна­ками:

— спрямованість на задоволення громадянами їх потреб (купання, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд та технічних пристроїв);

• безоплатність;

• відсутність потреби одержання спеціальних дозволів;

• здійснення без закріплення водних об'єктів за окремими громадянами чи юридичними особами.

Право спеціального водокористування — це забір води з вод­них об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих ре­човин із зворотними водами із застосуванням каналів. Основ­ними особливостями спеціального водокористування є його плат­ність та здійснення на підставі дозволу.

Підстави припинення права спеціального водокористуван­ня передбачені ст. 55 Водного кодексу України. Зокрема, таки­ми підставами є: закінчення строку спеціального водокористу­вання; ліквідація підприємств, установ чи організацій; передача водогосподарських споруд іншим водокористувачам; порушен­ня умов спеціального водокористування та охорони вод; систе­матичне невнесення збору в строки, визначені законодавством та інші.

Спеціальне водокористування, як було сказано, є платним.