60. Правова охорона надр

У 6 розділі Кодексу України про надра сформульовано ті заходи і вимоги, які спрямовані на охорону надр.

Основними вимогами в галузі охорони надр є (ст.56):

• забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

• додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

• раціональне вилучення і користування запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

• недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;

• охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

• запобігання необгрунтованості та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

• запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин та матеріалів, захороненні шкідливих речовин та відходів виробництва, скиданні стічних вод;

• додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

У разі порушення вимог ст. 56 та інших вимог Кодексу України про надра користування надрами може бути

• обмежене;

• тимчасово заборонене (зупинене) або

• припинене органами Мінприроди України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або ін. спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

Визначено також основні умови забудови площ залягання корисних копалин. Зокрема, забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.

61. Відповідальність за попушення законодавства про надра.

Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

У Кодексі України про надра наводиться найбільш типовий перелік правопорушень, за вчинення яких винні притягаються до відповідальності. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

• самовільному користуванні надрами;

• порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

• вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат корисних копалин;

• наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

• пошкодженні родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

• порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

• невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов’язаного з користуванням надрами;

• знищенні або пошкодженні геологічних об’єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність;

• невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Кримінальна відповідальність передбачена за такі діяння, які становлять суспільну небезпеку і порушують законодавство про використання та охорону надр. Цей вид відповідальності застосовується значно рідше порівняно з іншими видами відповідальності, оскільки в кримінальному законодавстві встановлено більш вузьке коло злочинних правопорушень у цій сфері.

Так, ст. 240 ККУ передбачає відповідальність за порушення правил охорони надр. Зокрема, у ч.1 зазначено, що порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створює небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин, крім загальнопоширених караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років. У ч.2 вказано, що ті самі діяння вчинені на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду або повторно, або якщо вони спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки – караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або з позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про надра передбачена КпАП.

Так, ст. 57 КпАП передбачена відповідальність за порушення вимог щодо охорони надр. Самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням нарами, знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 4 до 6 неоп. мін. доходів громадян і на посадових осіб – від 10 до 14 неоп. мін. громадян.