57. Право користування надрами: поняття, види,

Право користування надрами є різновидом права природокористування. Це один із інститутів екологічного права, але формується він у системі гірничого права, має свої особливості, включає в себе сукупність правових норм, що регулюють підстави і порядок виникнення та припинення права надрокористування, права та обов’язки надрокористувачів.

Суб’єктами права користування надрами згідно зі ст. 13 Кодексу України про надра можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Тобто суб’єктами права користування надрами в Україні визнається коло осіб, які в установленому законом порядку набули право користування надрами і несуть у зв’язку з цим відповідні права та обов’язки щодо раціонального використання надр та їх охорони.

Об’єктами права користування надрами виступають конкретні юридично відокремлені (визначені) ділянки надр, закріплені на праві користування за певними суб’єктами.

Зміст права користування надрамискладають права та обов’язки, які встановлені законодавством України про надра для суб’єктів права користування надрами щодо наданих їм ділянок надр.

Класифікація права користування надрами здійснюється.

За терміном користування надрами може бути:

1. постійним – це користування надрами без заздалегідь встановленого строку;

2. тимчасовим – є користування надрами із визначеним строком

• короткострокове –до 5 років;

• довгострокове – до 20 років.

У разі необхідності строки тимчасового користування надрами можуть бути продовжені.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу на користування надрами, якщо в ньому не передбачене інше. (ст.15 Кодексу України про надра).

За цільовим призначенням розрізняють такі види користування надрами (ст.14 Кодексу України про надра):

1. геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислові розробки корисних копалин загальнодержавного значення;

2. видобування корисних копалин;

3. будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин та відходів виробництва, скидання стічних вод;

4. створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

5. задоволення інших потреб.

Право користування надрами для геологічного вивчення здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з’ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих видатків з державного та місцевих бюджетів.

Підставою виникнення права користування надрами з метою їх геологічного вивчення є державна реєстрація та облік робіт з геологічного вивчення надр. Роботи з геологічного вивчення надр підлягають обов’язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.

Право користування надрами для видобування корисних копалин – найбільш поширений і врегульований чинним законодавством України вид права користування надрами.

Суб’єктами права користування надрами для видобування корисних копалин є, як правило, гірничодобувні підприємства, а об’єктами – ділянки надр в межах гірничого відводу.

Порядок надання надр у користування.

Надра надаються у користування спеціалізованим підприємствам, установам, організаціям і громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами за умови дотримання певних вимог.

1. Одержання спеціального дозволу на користування надрами (ст. 16 Кодексу про надра)

Надання спеціальних дозволів на право користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідними місцевими радами питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб.

Дозволи надаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. На сьогодні таким органом є Державна геологічна служба, що створена у складі Мінприроди України.

2. Одержання державного акту про надання гірничого відводу.

Отже, крім спеціального дозволу право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (ст.19 Кодексу).

Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи можуть надаватися підприємствам і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об’єкта чи підземної споруди, не пов’язаної з видобуванням корисних копалин.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених Кодексом України про надра.

Без надання гірничого відводу користування надрами здійснюється у таких випадках:

для геологічного вивчення, у тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр (ст.20 Кодексу України про надра );

для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надра надаються у користування на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органамиМінприроди України, Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду та МОЗ України на місцях.

Згідно зі ст. 23 Кодексу України про надра землевласники та землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських та побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів та прісні підземні води – до 20 метрів та використовувати надра для господарських та побутових потреб.

Право користування надрами припиняється у разі:

1. якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2. закінчення встановленого строку користування надрами;

3. припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4. користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків у населення;

5. використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6. якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрамиа, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу – 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7. вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянкою надр.

Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1. платежів за користування надрами;

2. відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

3. збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами;

4. акцизного збору.