78. Управління у сфері охорони тваринного світу.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про тварин­ний світ» державне управління та регулювання у галузі охоро­ни, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповно­важені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

До основних функцій державного управління в галузі раціо­нального використання і охорони об'єктів тваринного світу мож­на віднести:

1). Державний облік в галузі використання об'єктів тварин­ного світу та державний кадастр тваринного світу. Відповідно до ст. 5§ Закону України «Про тваринний світ» для забезпечен­ня охорони та організації раціонального використання тварин­ного світу ведуться державний облік тварин, облік обсягів їх добування, а також державний кадастр тваринного світу. Державний кадастр тваринного світу ведеться на всій території України, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні. Державний кадастр тваринного світу ведеть­ся за окремими видами (групами видів) тварин із застосуван­ням єдиних, установлених для кожної конкретної групи мето­дології та уніфікованих форм звітної кадастрової документації. Організація ведення державного кадастру тваринного світу, координація ді­яльності, пов'язаної з виконанням кадастрових робіт, а також державний контроль за якістю і вірогідністю даних, що включа­ються до кадастру, здійснюються Мінприроди та його органами на місцях.

2). Моніторинг тваринного світу. Відповідно до статті 55 Закону України «Про тваринний світ» моніторинг тваринно­го світу є складовою частиною моніторингу довкілля. Порядок його здійснення регулюється в загальному порядку на осно­ві Положення про Державну систему моніторингу довкілля, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р.¹.

3). Розподіл та перерозподіл об'єктів тваринного світу. Пра­вовими формами розподілу і перерозподілу тваринного світу є: передача або придбання об'єктів тваринного світу у власність; надання спеціальних дозволів на спеціальне використання тва­ринного світу, анулювання таких дозволів; надання мисливсь­ких угідь і рибогосподарських водоймищ у користування; вилу­чення мисливських угідь і рибогосподарських об'єктів, об'єктів тваринного світу з користування².

4). Лімітування в галузі використання об'єктів тваринного світу. Ліміти використання об'єктів тваринного світу є систе­мою екологічних обмежень і являють собою доведені до суб'єк-тів-користувачів обсяги граничного використання в межах пев­них строків диких тварин і водних живих об'єктів та встанов­люються з метою попередження їх виснаження, порушення рів­новаги в навколишньому природному середовищі.

5). Державний контроль в галузі використання, охорони і від­творення тваринного світу. Відповідно до статті 57 Закону України «Про тваринний світ» державний контроль у галузі охо­рони, використання і відтворення тваринного світу здійснюєть­ся Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адмі­ністраціями, радами та їх виконавчими органами, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, мис­ливського господарства та полювання і рибного господарства та їх територіальними органами, іншими державними органами відповідно до закону. Спеціалізова­ним органом державного контролю є Державна інспекція охо­рони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання ри­бальства. Слід зауважити, стосовно контролю в галузі раціонального використання і охорони тваринного світу, на відміну від інших природних ресурсів, в даній галузі детально врегульований і роз­винений громадський контроль.

79. Охорона тваринного світу

Охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення та раціональне використання об'єктів тваринного світу.

Охорона тваринного світу передбачає комплексний і підхід до вивчення стану, розробки і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення всієї екологічної системи, в якій перебуває і складовою частиною якої є тваринний світ.

Забезпечення охорони тваринного світу шляхом:

• встановлення заборони та обмежень у використанні об'єктів тваринного світу;

• охорони середовища перебування, умов розмножження, шляхів міграції тварин;

* запобігання загибелі тварин під час здійснення ви-плбничих процесів та експлуатації транспортних засобів;

• обов'язковості урахування під час проведення екологічної експертизи впливу експортованих об'єктівнастан тваринного світу;

• погодження місць будівництва об'єктів, впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин, цю впливають або можуть впливати на стан тваринного світу;

• охорони об єктів тваринного світу на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України;

• охорони, відтворення і використання рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів, тварин;

• розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин;

• зоологічних колекцій;

• подання допомоги тваринам у разі їх захворювання або загрози загибелі під час стихійного лиха та надзвичайних ситуацій;

• охорони тварин під час застосування засобів захис-, ту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та, інших препаратів;

• обмеження або застосування на окремих територіях засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інщих препаратів;

• переселення, акліматизації і схрещування тварин;

• охорони тваринного світу від шкідливого впливу продуктів біотехнології;

• урахування вимог охорони тваринного світу при встановленні екологічних нормативів;

• ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів' тваринного світу;

• обмеження прав власників і користувачів природних ресурсів в інтересах охорони, раціонального використання та відтворення тваринного світу.