- •2.Визначники n-го порядку. Мінори та алгебраїчні доповнення визначника. Розклад визначника за елементами рядка або стовпця(теорема Лапласа)
- •(Розклад за елементами першого рядка); (розклад за елементами другого стовпця).
- •Алгоритм знаходження оберненої матриці.
- •Властивості оберненої матриці.
- •5.Поняття про систему n-лінійних алгебраїчних рівнянь з m невідомими. Умови сумісності і визначеності слар.
- •6.Розв*язування слар. Метод оберненої матриці.
- •Точні методи
- •7.Розв*язування слар. Формули Крамера .
- •Міжгалузевий баланс
- •Модель Леонтьєва
- •11.Лінійна модель міжнародної торгівлі
- •13.Поняття квадратичної форми. Додатно визначені квадратичні форми. Критерій Сильвестра.
- •14.Поняття канонічного і нормального вигляду квадратичної форми. Методи зведення квадратичної форми до канонічного вигляду.
- •15.Дії над векторами в геометричній формі(додавання векторів та множення вектора на число)
- •16.Лінійна залежність векторів. Теореми про лінійну залежність системи векторів.
- •17.Базис. Розклад вектора за базисом. Ортогональна система векторів.
- •Для будь якого вектора (рівність Персеваля)
- •Для довільної пари векторів та
- •18.Координати вектора на площині та у просторі.
- •19.Скалярний лобуток векторів, його властивості,геометричний та механічний зміст.
- •Властивості
- •21.Мішаний добуток векторів та його властивості
- •22. Пряма, як лінія першого порядку. Загальне рівняння прямої на площині. Дослідження неповного рівняння прямої на площині.
- •23.Параметричні і канонічні рівняння прямої. Параметричне рівняння прямої на площині
- •Канонічне рівняння прямої на площині
- •24.Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки. Рівняння прямої у відрізках на осях.
- •25.Рівння прямої з кутовим коефіцієнтом. Кут між двома прямими. Умови перпендикулярності і паралельності двох прямих.
- •26.Нормальне рівняння прямої. Відстаня від точки до прямої. Нормальне рівняння прямої
- •27.Загальне р-ня площини:
- •28.Рівняння площини, що проходить через три задані точки. Рівняння площини у відрізках на осях. Рівняння площини, що проходить через три задані точки, які не лежать на одній прямій
- •29.Кут між двома площинами. Умова паралельності і перпендикулярності двох площин.
- •30.Нормальне рівняння площини. Відстань від точки до площини.
- •31.Параметричні і канонічні рівняння прямої у просторі. Рівняння прямої ,що проходить через дві точки.
- •32 . Кут між прямими . Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих у просторі. .
- •34.Криві другого порядку. Рівняння кола.
- •35. Еліпс. Вивід канонічного рівняння еліпса, ексцентриситет та директриси еліпса.
- •Директриса та ексцентриситет
- •36. Гіпербола . Вивід канонічного рівняня гіперболи, ексцентриситет , директриси та асимптоти гіперболи. Найпростіші властивості гіперболи
- •37. Парабола. Вивід канонічного рівняння.
- •38.Числова послідовність. Означення границі послідовності. Нескінченно малі та нескінченно великі величини. Зв’язок між нескінченно малими і нескінченно великими величинами.
- •39.Означення границі функції. Односторонні границі. Леми про нескінченно малі величини.
- •Односторонні границі. Ліва та права границя функції
- •40. Арифметичні дії над функціями , що мають скінченні границі. Важливі границі.
- •41.Неперевність функції. Арифметичні дії над неперервними функціями. Класифікація розривів функції.
- •2) Неліквідовні розриви поділяються на розриви першого та другого роду.
- •42. Властивості неперервних функцій. Неперервність елементарних функцій.
- •43. Задачі, що приводять до поняття похідної. Означення похідної. Геометричний механічний та економічний зміст похідної.
- •44. Похідні елементарних функцій. Похідна оберненої функції. Таблиця похідних.
- •46. Означення диференціала
- •48. Похідні вищих порядків. Формула Тейлора
- •52. Опуклість і вгнутість графіка функції, точки перегину. Асимптоти графіка функції. Загальна схема графіка функції.
- •54. Частинний і повний приріст ф-ції двох змінних. Частинні похідні. Повний диференціал
- •55. Похідні вищих порядків.Теорема про рівність мішаних похідних. Диф вищих порядків.
- •56. Необхідні та достатні умови екстремуму функції багатьох змінних
- •57. Поняття про умовний екстремум. Метод множників Лагранжа.
- •58. Поняття первісної функції і невизначеного інтеграла. Властивості первісних.
- •Теорема про множину первісних
- •Де f(X) – підінтегральна ф-ія; f(X)dx – підінтегральний вираз; dx – диференціал змінної інтегрування.
- •Метод інтегрування частинами
- •61. Інтегрування правильних дробів. Інтегрування раціональних дробів.
- •2) Складна ф-ція f(t)) – визначена і неперервна на відрізку [;], то справедлива формула:
- •63.Задачі, що приводять до поняття про визначений інтеграл. Інтегральні суми Умови існування визначеного інтегралу.
- •64.Властивості визначеного інтегралу. Обчислення визначеного інтегралу. Формула Ньютона - Лейбніца .
- •67.Поняття про диф. Р-ння та його розв язки Диф. Рівняння першого порядку. Загальний розвязок і загальний інтеграл рівняння першого порядку. Задача Коші .Частковий розвязок диф. Рівняння.
- •69.Однорідні відносно змінних диф рівняння першого порядку.
- •72.Лінійні диф рівняння другого порядку.
- •76.Числовий ряд та його збіжність. Необхідна умова збіжності ряду. Ряди з додатними членами. Теорема порівняння рядів.
- •1) Ознака порівняння рядів.
- •79.Степеневі ряди. Теорема Абеля. Радіус та інтервали збіжності степеневого ряду.
1.Матриці. Види матриць. Додавання матриць і множення матриці на число. Добуток матриць. Специфічні властивості матриць.
Матриця розміру m*n – це прямокутна числова таблиця, яка має m рядків і n стовпців.
Види матриць:
1)квадратична матриця порядку n-матриця розміру n*n;
2)вектор рядок-матриця розміру 1*n;
3)вектор-стовбець-матриця розміру n*1;
4)нульова матриця(0) - складається з нулів;
5)одинична матриця порядку n-квадратна матриця Е на головній діагоналі 1;
6)діагональна матриця - лише на діагоналі знаходяться числа;
7)верхньо трикутна матриця-матриця, в якій інф. Зосереджується над головною діагоналлю, нулі під діагоналлю;
8)нижньо трикутна матриця – це матриця, в якій інф. Знаходиться під головною діагоналлю, нулі над діагоналлю;
9)симетрична матриця -матриця, симетричні елементи яких відносно головної діагоналі (від верхнього лівого до нижнього правого кута) є рівними
Сумою матриць і є матриця того ж самого розміру, кожен елемент якої є сумою відповідних елементів матриць і
Добутком дійсного числа на матрицю є матриця, кожен елемент якої є добутком цього числа на відповідні елементи матриці.
Добутком матриці на матрицю називають матрицю розміру , у якої елемент є сумою добутків елементів -го рядка матриці на відповідні елементи -го стовпця матриці
Властивості:
а) А - В = В + А — комутативність відносно додавання матриць;
б) А + (В + С) — (А + В)+С — асоціативність відносно додавання матриць;
г) (βA) = ( β) А — асоціативність відносно множення чисел;
д) (А + В) = А + В — дистрибутивність множення на число відносно додавання матриць;
е) ( + β) А — А + βА — дистрибутивність множення на матрицю відносно додавання чисел.
2.Визначники n-го порядку. Мінори та алгебраїчні доповнення визначника. Розклад визначника за елементами рядка або стовпця(теорема Лапласа)
Визначником матриці A n-го порядку називається алгебраїчна сума всіх можливих добутків n елементів матриці, узятих по одному з кожного її рядка і кожного стовпця.
Мінором елемента квадратної матриці називають детермінант матриці, утвореної після викреслювання рядка та стовпця, в якому знаходився елемент.
Алгебраїчним доповненням елемента матриці називатимемо визначник, одержаний з матриці заміною цього елемента на 1, а елементів рядка та стовпця, в яких знаходився елемент, на нулі.
Теорема Лапласа
Визначник дорівнює сумі добутків елементів довільного рядка (стовпця) на їх алгебраїчні доповнення.
Наприклад, для визначника третього порядку виконуються такі рівності:
(Розклад за елементами першого рядка); (розклад за елементами другого стовпця).
3. Поняття про обернену матрицю. Необхідна і достатня умови існування оберненої матриці. Знаходження оберненої матриці.
Матриця А-1 називається оберненою до матриці А, якщо виконується рівність А-1 А=АА-1 = Еn, де Еn- одинична матриця порядку n.
Процес знаходження А-1 називається інвертуванням матриці А. Інвертуватись можуть тільки квадратні матриці, визначник яких відмінний від нуля.
Якщо визначник (det A) не дорівнює нулю, то матриця А має обернену.
Алгоритм знаходження оберненої матриці.
Знаходимо визначник матриці А, якщо det A¹0, то вона має обернену.
Знаходимо алгебраїчні доповнення до кожного елемента аij матриці А, і складаємо з них матрицю.
Транспонуємо матрицю J1, отримаємо матрицю J.
Щоб отримати А-1 потрібно помножити матрицю J на число
Властивості оберненої матриці.
а) (АВ)-1=В-1А-1
б) (АВС)-1=С –1 В -1А-1
в) (АТ)-1= (А-1)Т
г) А-1А= Е
4.Ранг матриці. Теорема про ранг матриці.
Рангом r (А) матриці А називається найбільший з порядків її мінорів, відмінних від нуля.
Безпосередньо з означення випливає, що:
1) Ранг існує для будь-якої матриці Атхп, причому
2) r (A) = 0 тоді і тільки тоді, коли А = 0;
3) для квадратної матриці п-го порядку ранг дорівнює п тоді і тільки тоді, коли матриця невироджена.
Ранг матриці можна знайти так. Якщо всі мінори першого порядку (елементи матриці) дорівнюють нулю, то r = 0. Якщо хоч один з мінорів першого порядку відмінний від нуля, а всі мінори другого порядку дорівнюють нулю, то r = 1. У випадку, коли є мінор другого порядку, відмінний від нуля, досліджуємо мінори третього порядку. Так продовжуємо доти, поки не станеться одне з двох: або всі мінори порядку k дорівнюють нулю, або мінорів порядку k не існує, тоді r = k-l.
Теорема про ранг матриці: Ранг матриці рівний найбільшому числу лінійно-незалежних рядків (або стовпців) матриці. Причому ранг по стовпцям збігається з рангом по рядкам.
Теорема про базисний мінор: Рядки ненульової матриці на яких будується її базисний мінор є лінійно незалежними. Всі інші рядки матриці лінійно виражаються через них.