- •2.Визначники n-го порядку. Мінори та алгебраїчні доповнення визначника. Розклад визначника за елементами рядка або стовпця(теорема Лапласа)
- •(Розклад за елементами першого рядка); (розклад за елементами другого стовпця).
- •Алгоритм знаходження оберненої матриці.
- •Властивості оберненої матриці.
- •5.Поняття про систему n-лінійних алгебраїчних рівнянь з m невідомими. Умови сумісності і визначеності слар.
- •6.Розв*язування слар. Метод оберненої матриці.
- •Точні методи
- •7.Розв*язування слар. Формули Крамера .
- •Міжгалузевий баланс
- •Модель Леонтьєва
- •11.Лінійна модель міжнародної торгівлі
- •13.Поняття квадратичної форми. Додатно визначені квадратичні форми. Критерій Сильвестра.
- •14.Поняття канонічного і нормального вигляду квадратичної форми. Методи зведення квадратичної форми до канонічного вигляду.
- •15.Дії над векторами в геометричній формі(додавання векторів та множення вектора на число)
- •16.Лінійна залежність векторів. Теореми про лінійну залежність системи векторів.
- •17.Базис. Розклад вектора за базисом. Ортогональна система векторів.
- •Для будь якого вектора (рівність Персеваля)
- •Для довільної пари векторів та
- •18.Координати вектора на площині та у просторі.
- •19.Скалярний лобуток векторів, його властивості,геометричний та механічний зміст.
- •Властивості
- •21.Мішаний добуток векторів та його властивості
- •22. Пряма, як лінія першого порядку. Загальне рівняння прямої на площині. Дослідження неповного рівняння прямої на площині.
- •23.Параметричні і канонічні рівняння прямої. Параметричне рівняння прямої на площині
- •Канонічне рівняння прямої на площині
- •24.Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки. Рівняння прямої у відрізках на осях.
- •25.Рівння прямої з кутовим коефіцієнтом. Кут між двома прямими. Умови перпендикулярності і паралельності двох прямих.
- •26.Нормальне рівняння прямої. Відстаня від точки до прямої. Нормальне рівняння прямої
- •27.Загальне р-ня площини:
- •28.Рівняння площини, що проходить через три задані точки. Рівняння площини у відрізках на осях. Рівняння площини, що проходить через три задані точки, які не лежать на одній прямій
- •29.Кут між двома площинами. Умова паралельності і перпендикулярності двох площин.
- •30.Нормальне рівняння площини. Відстань від точки до площини.
- •31.Параметричні і канонічні рівняння прямої у просторі. Рівняння прямої ,що проходить через дві точки.
- •32 . Кут між прямими . Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих у просторі. .
- •34.Криві другого порядку. Рівняння кола.
- •35. Еліпс. Вивід канонічного рівняння еліпса, ексцентриситет та директриси еліпса.
- •Директриса та ексцентриситет
- •36. Гіпербола . Вивід канонічного рівняня гіперболи, ексцентриситет , директриси та асимптоти гіперболи. Найпростіші властивості гіперболи
- •37. Парабола. Вивід канонічного рівняння.
- •38.Числова послідовність. Означення границі послідовності. Нескінченно малі та нескінченно великі величини. Зв’язок між нескінченно малими і нескінченно великими величинами.
- •39.Означення границі функції. Односторонні границі. Леми про нескінченно малі величини.
- •Односторонні границі. Ліва та права границя функції
- •40. Арифметичні дії над функціями , що мають скінченні границі. Важливі границі.
- •41.Неперевність функції. Арифметичні дії над неперервними функціями. Класифікація розривів функції.
- •2) Неліквідовні розриви поділяються на розриви першого та другого роду.
- •42. Властивості неперервних функцій. Неперервність елементарних функцій.
- •43. Задачі, що приводять до поняття похідної. Означення похідної. Геометричний механічний та економічний зміст похідної.
- •44. Похідні елементарних функцій. Похідна оберненої функції. Таблиця похідних.
- •46. Означення диференціала
- •48. Похідні вищих порядків. Формула Тейлора
- •52. Опуклість і вгнутість графіка функції, точки перегину. Асимптоти графіка функції. Загальна схема графіка функції.
- •54. Частинний і повний приріст ф-ції двох змінних. Частинні похідні. Повний диференціал
- •55. Похідні вищих порядків.Теорема про рівність мішаних похідних. Диф вищих порядків.
- •56. Необхідні та достатні умови екстремуму функції багатьох змінних
- •57. Поняття про умовний екстремум. Метод множників Лагранжа.
- •58. Поняття первісної функції і невизначеного інтеграла. Властивості первісних.
- •Теорема про множину первісних
- •Де f(X) – підінтегральна ф-ія; f(X)dx – підінтегральний вираз; dx – диференціал змінної інтегрування.
- •Метод інтегрування частинами
- •61. Інтегрування правильних дробів. Інтегрування раціональних дробів.
- •2) Складна ф-ція f(t)) – визначена і неперервна на відрізку [;], то справедлива формула:
- •63.Задачі, що приводять до поняття про визначений інтеграл. Інтегральні суми Умови існування визначеного інтегралу.
- •64.Властивості визначеного інтегралу. Обчислення визначеного інтегралу. Формула Ньютона - Лейбніца .
- •67.Поняття про диф. Р-ння та його розв язки Диф. Рівняння першого порядку. Загальний розвязок і загальний інтеграл рівняння першого порядку. Задача Коші .Частковий розвязок диф. Рівняння.
- •69.Однорідні відносно змінних диф рівняння першого порядку.
- •72.Лінійні диф рівняння другого порядку.
- •76.Числовий ряд та його збіжність. Необхідна умова збіжності ряду. Ряди з додатними членами. Теорема порівняння рядів.
- •1) Ознака порівняння рядів.
- •79.Степеневі ряди. Теорема Абеля. Радіус та інтервали збіжності степеневого ряду.
34.Криві другого порядку. Рівняння кола.
Лінія другого порядку – це множина точок, координати яких задовольняють рівняння вигляду
де – дійсні числа, причому хоча б одне з чисел відмінне від нуля. Зокрема, до ліній другого порядку належать такі лінії: коло, еліпс, гіпербола і парабола. Лінії другого порядку називають також конічними перетинами через те, що їх можна дістати як лінії перетину кругового конуса з площиною |
Алгебраїчне означення
Коло радіуса r = 1, з центром (a, b) = (1.2, -0.5)
Коло на площині, даного радіуса , у певній вибраній декартовій системі координат і , з центром в точці (a, b) описується стандартним рівнянням:
Це рівняння випливає з теореми Піфагора, при її застовуванні до кожної точки кола, як показано на рисунку справа, де радіус це гіпотенуза прямокутного трикутника, катети якого x − a та y − b. Якщо центр кола знаходиться в початку координат (0, 0), тоді рівняння спрощується до такого вигляду:
Загальне рівняння кола:
Якщо відомі координати трьох точок на площині і , то рівняння кола, яке проходить через ці точки можна записати через визначник:
35. Еліпс. Вивід канонічного рівняння еліпса, ексцентриситет та директриси еліпса.
Найпростіші властивості еліпса
Властивість 1. Еліпс має що найменше дві осі симетрії і центр симетрії. Зауваження. Можна показати, що еліпс, який не є колом має рівно дві осі симетрії.
Властивість 2. Еліпс перетинає осі симетрії у чотирьох точках.
Означення. Точки перетину еліпса з осями симетрії називаються вершинами еліпса.
Властивість 3. Еліпс є обмеженою фігурою, він міститься у прямокутнику зі сторонами і .
Отриманої інформації достатньо, щоб зобразити еліпс у канонічній системі координат, користуючись його властивостями. У I чверті дуга еліпса визначається рівнянням , тобто є графіком деякої функції
|
|
|
|
Скористувавшись наявністю двох осей симетрії, побудуємо увесь еліпс (рис. 20 і рис. 21). Параметри і називають півосями ( ‑ більшою, ‑ меншою). Вони дорівнюють половинам відстаней між відповідними протилежними вершинами еліпса. Форму еліпса характеризує параметр . Він є коефіцієнтом стиснення кола, з якого можна отримати еліпс шляхом стиснення або розтягування. Більш зручним у дослідженнях є параметр . Він називається ексцентриситетом еліпса. Ексцентриситет кола дорівнює 0.
Канонічне рівняння еліпса
Директриса та ексцентриситет
Число це ексцентриситет еліпса, величина, що характеризує його витягнутість; для еліпсу . Прямі, рівняння яких називаються директрисами еліпса; співвідношення відстані від будь-якої точки еліпса до найближчого фокусу до відстані до найближчої директриси стале і дорівнює ексцентриситету.
36. Гіпербола . Вивід канонічного рівняня гіперболи, ексцентриситет , директриси та асимптоти гіперболи. Найпростіші властивості гіперболи
Властивість 1. Гіпербола має щонайменше дві осі симетрії і центр симетрії.
Властивість 2. Гіпербола перетинає одну з осей симетрії в двох точках, які називаються вершинами; з другою віссю симетрії гіпербола не перетинається.
Властивість 3. Гіпербола має асимптоти, тобто прямі, до яких гіпербола необмежено наближається.
Канонічне рівняння гіперболи.
Гіпербола є невиродженою кривою другого порядку, яка задається рівнянням
Нехай канонічне рівняння кривої другого порядку шляхом переносу центру координат перетворено у вигляд:
В цьому випадку крива проходить через початок координат нової системи; вісь абсцис є віссю симетрії кривої. Це рівняння відображає той факт, що невироджена крива другого порядку є геометричним місцем точок, відношення відстаней яких (ексцентриситет) від заданої точки (фокуса) та від заданої прямої (директриса) незмінна. Крива є гіперболою, якщо Директоріальна властивість гіперболи полягає в тому, що гіпербола є геометричним місцем точок, відношення відстаней яких від фокуса до одноіменної директриси дорівнює .
Ексцентриситет (позначається лат. e або грец. ε) — числова характеристика конічного перерізу, яка показує ступінь його відхилення від кола
Параметр називається ексцентриситетом. Він характеризує форму гіперболи.
Асимпто́та криво́ї (грец. ασυμπτωτος — що не збігається, не дотикається) — це пряма, до якої крива при видаленні в нескінченність наближається як завгодно близько.
Якщо крива, задана рівнянням y = f(x), віддаляється в нескінченність при наближення x до скінченної точки a, то пряма x = a називається вертикальною асимптотою цієї кривої.
Крім вертикальної асимптоти x = 0 гіпербола y = 1/x має ще й горизонтальну асимптоту у = 0, як і графік функції у = е-x sin(х), проте він, на відміну від гіперболи, перетинає свою горизонтальну асимптоту нескінченну кількість раз (+графік).