17. Гарантії та захист екологічних прав громадян України

Належна реалізація екологічних прав неможлива без досконалих механізмів, які б передбачали детальні процедури їх здійснення, встановлювали обов'язки по забезпеченню нада­них можливостей, закріплювали процедури захисту у випадках порушень.

У статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» перерахована система гарантій забез­печення екологічних прав адже без них права перетворяться на декларацію. До них відносяться:

а) проведення широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;

б) обов'язок міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації народногосподарських об'єктів;

в) участь громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;

г) здійснення державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

д) компенсацію в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

є) невідворотність відповідальності за порушення законодав­ства про охорону навколишнього природного середовища;

є) створення та функціонування мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації.

У ній також встановлено, що діяльність, яка перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припинен­ню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодав­ством України.

У випадку виникнення перешкод у реалізації своїх прав, по­рушень зі сторони інших осіб громадяни можуть звернутися по захист своїх прав до відповідних компетентних суб'єктів. Тра­диційно розрізняють такі форми захисту прав, як 1) судову, 2) позасудову та 3) самозахист. У їх системі все ж таки найбільш дієвою та ефективною є судова форма захисту. Порушені права громадян у галузі охорони навколиш­нього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Слід зауважити, що право на звернення до суду по захист свого порушеного права, буду­чи з одного боку самостійним правом, одночасно визначає ме­ханізми захисту інших екологічних прав. Можна виді­лити такі форми доступу до правосуддя при захисті екологіч­них прав:

• оскарження рішень, дій (бездіяльності) державних орга­нів та інших суб'єктів, що порушують національне екологічне за­конодавство;

• позовна форма захисту, яка реалізується шляхом подання позовів про припинення небезпечної для середовища діяльнос­ті, відшкодування заподіяної шкоди тощо.

Способи захисту екологічних прав: визнання права, припинення дії, яка по­рушує право, зміна чи припинення правовідносин, відшкоду­вання майнової чи немайнової шкоди, визнання недійсним рі­шення, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування чи їх службових осіб та інші. Вибір конкретно­го способу залежить від особливостей права, що порушено, кон­кретних правовідносин, їх суб'єктного складу та повинен бути оптимальним та ефективним за його кінцевим результатом.