Тест для перевірки поточних знань

1. Поняття «knowledge society» вживається щодо:

1. суспільства знань,

2. суспільних знань,

3. когнітивного суспільства.

2. У ЗМІ вживається поняття «knowledge society» з метою характеризувати:

1. знання як головний виробничий ресурс;

2. робочу силу, яка володіє професійними знаннями;

3. гроші як результат застосування знань.

3. У мас-медіа повідомляється про те, що щоденно від голоду та хвороб, що безпосередньо пов’язані з ним, у світі помирає:

1. 240 тис. людей,

2. 24 тис. людей,

3. 2,4 тис. людей.

4. Описуючи демографічні проблеми, журналісти повідомляють: більша частина випадків виникнення голоду обумовлена :

1. хронічною залежністю від алкоголю,

2. необхідністю навчатися,

3. хронічним жебрацтвом.

РОЗДІ 8

Проблеми культури Проблеми культури на сторінках сучасних видань

1. Музика. Кінематограф. Театр. Образотворче мистецтво.

Слід з’ясувати для себе, що традиційно називають музикою, кінематографом, театром. Чи потрібно перелічені поняття об’єднувати в одному понятті «образотворче мистецтво», чи сьогодні перші три поняття («музика», «кінематограф», «театр») мають називатися іншим загальним словом.

Му́зика (від грец. μουσική  мистецтво муз)  мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовому (ритм), звуковисотному, тембральному та інших відношеннях. Музичним звуком може бути практично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики. Джерелом такого звуку може бути: людський голос, музичні інструменти, електричні генератори тощо.

Музика та класифікація мистецтв

З точки зору класифікації мистецтв музика є:

• часовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці)

• виконавським мистецтвом (посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, так само як і в танці, театрі)

• незображальним мистецтвом (музичні образи в більшості випадків вільні від конкретного відображення дійсності, так само, як, наприклад, і архітектурні).

У той же час музика може поєднуватись з іншими видами мистецтва, а саме:

• зі словом (вокальні та вокально-інструментальні твори, опера та оперета, музична декламація),

• драматичною дією (театральні і кіно- твори),

• танцем і жестом (балет, пантоміма).

Як і інші види мистецтва, музиці притаманні різни соціокультурні функції, зокрема:

• Гедоністична функція  обумовлюється здатністю музики приносити слухачам насолоду.

• Експресивна функція  обумовлюється природною потребою людини в зовнішньому (наприклад, жестикуляційному, мімічному, звуковому) вираженні сильних емоцій та почуттів.

• Комунікативна функція музики базується на знаковому використанні звукових форм. Це дає всі підстави вважати музику особливою мовою.

• Пізнавальна функція  пов'язана із природним потягом людини до нової інформації, нового досвіду. У процесі розвитку свідомості окремої особи як соціальної істоти зростають стійкі мотиви пізнавальної діяльності.

• Духовно-катарсична функція  обумовлюється її можливістю викликати могутні емоційні потрясіння, які здійснюють «шляхом співчуття і страху очищення … пристрастей».

• Магічно-сугестивна функція  обумовлюється здатності спричиняти музики вводоити людину в певний психічний стан. З цією функцією багато вчених пов'язують виникнення музичного мистецтва. Як різновид магічно-сугестивної, розглядають також Терапевтичну функцію.

• Суспільно-організаційна функція  зумовлена фундаментальною суспільною потребою об'єднання людей у цілісні соціальні структури.

Слід зазначити, що у межах самого музичного мистецтва також виокремлюються різні функціональні домінанти. Досвід свідчить про те, що музичні твори не можуть однаково виконувати всі соціокультурні функції. Одні з них здатні до різнобічного, глибинного впливу на свідомість та підсвідомість людини, інші  мають більш звужений спектр культурних функцій.