Питання для самоконтролю

(розділ «Політична проблематика ЗМІ»)

1. Політична журналістика. ЗМІ як один з найважливіший чинників розвитку політичної системи.

2. Динаміка розвитку ролі ЗМІ в політичних процесах.

3. Принципи об'єктивності, гласності, демократизму ЗМК.

4. Свобода слова та висвітлення проблем, пов’язаних зі свободою слова.

5. Роль та місце ЗМІ у відносинах між громадянським суспільством та правовою державою.

6. Політична комунікація та політична журналістика.

7. Співвідношення між журналістськими та політичними полями.

8. Політична журналістика в новітній історії України.

9. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин.

10. Політична кампанія у пресі.

11. Постановка політичної проблеми та окреслення шляхів її розв’язання у ЗМІ.

12. Фактори ефективності впливу журналістського тексту.

13. Сучасна українська політична портретистка.

14. Політична журналістика в інформаційному суспільстві.

Завдання для самоконтролю

(розділ «Політична проблематика ЗМІ»)

1. Наведіть декілька визначень терміну «політична журналістика» Порівняйте їх та оберіть те, що ближче для Вас. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Доведіть, що ЗМІ є одним із найважливіший чинників розвитку політичної системи.

3. Доведіть думку про те, що роль ЗМІ в політичних процесах має власну динаміку розвитку.

4. Перелічіть основні принципи об'єктивності, гласності, демократизму ЗМК.

5. Поясніть проблему свободи слова та висвітлення проблем, пов’язаних зі свободою слова в українській журналістиці.

6. Доведіть важливість ролі ЗМІ у відносинах між громадянським суспільством та правовою державою.

7. Порівняйте поняття «політична комунікація» та «політична журналістика». Знайдіть спільне й розбіжне. Поясніть.

8. Обґрунтуйте роль політичної журналістики в новітній історії України.

9. Доведіть думку про те, що преса й електорат мають специфіка взаємовідносин.

10. Розкажіть про особливості останньої політичної кампанія у пресі.

11. Назвіть основні фактори ефективності впливу журналістського тексту.

12. Характеризуйте сучасну українську політичну портретистку. Наведіть приклад політичного портрету.

13. Доведіть тезу про те, що політична журналістика в інформаційному суспільстві виконує визначну роль.

Тест для перевірки поточних знань

(розділ «Політична проблематика ЗМІ»)

1. Інформаційний стан суспільства – це:

   1. визначальний фактор військового і соціального розвитку та суверенітету країни,

   2. визначальний фактор політичного і соціального розвитку та суверенітету країни,

   3. визначальний фактор політичного і партійного розвитку та суверенітету країни.

2. Концепції політичної журналістики передбачає визначення двох термінів:

   1. «держава» і «журналістика»,

   2. «політика» і «комунікація»,

   3. «політика» і «журналістика».

3. Політика (від "роlitica" - державна діяльність) – це:

   1. особливий вид людської діяльності, пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або не для неї;

   2. особливий вид людської діяльності, пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або над нею;

   3. особливий вид людської діяльності, не пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або над нею.

4. Журналістика (від фр. "leJournal" - щоденник, газета) – це:

   1. вид громадської діяльності щодо збирання і поширення інформації,

   2. вид громадської діяльності щодо виробництва і поліпшення інформації,

   3. вид громадської діяльності щодо виробництва і поширення інформації.

5. Політична журналістика це вид громадської діяльності щодо виробництва і поширення інформації про:

   1. діяльність владних структур, політиків, державне управління і здійснення влади у суспільстві;

   2. діяльність приватних структур, політиків, державне управління і здійснення влади у суспільстві;

   3. діяльність владних структур, акторів, державне управління і здійснення влади у суспільстві.

6. Система політичної журналістики має допомагати громадянам у вивченні державних питань, роз'яснювати альтернативні варіанти державної політики і:

   1. сприяти формуванню обґрунтованої громадської думки,

   2. сприяти формуванню необґрунтованої громадської думки,

   3. сприяти руйнуванню обґрунтованої громадської думки.

7. Журналісти виступають як посередники між:

   1. політиками та суспільством,

   2. політикою та суспільством,

   3. політикою та спільнотою.

8. Журналістика дбає про суспільний інтерес до політичних питань і тому є:

   1. важливим елементом демократії,

   2. неважливим елементом демократії,

   3. важливим елементом партократії.

9. Політична журналістика нині працює тільки:

   1. на новини,

   2. на ток-шоу,

   3. на аналітичні програми.

10. Нині на українських телеканалах спостерігається брак:

    1. сильних політиків, політичних кореспондентів;

    2. сильних політичних оглядачів, політичних коментаторів;

    3. сильних спортивних оглядачів, спортивних коментаторів.

11. Нині найкраще політична журналістика працює під час виборів, коли рівень інформації сягає:

    1. 60 % всього ефірного часу,

    2. 70 % всього ефірного часу,

    3. 80 % всього ефірного часу.

12. Політичний журналіст повинний пам’ятати, що вільні вибори – це:

    1. ключ до свободи слова,

    2. ключ до демократії,

    3. ключ до порядку.

13. "Влада народу" залежить від:

    1. поінформованого вибору,

    2. неінформованого вибору,

    3. поінформованого народу.

14. Щоб результати голосування були дійсними, політична журналістика має працювати належним чином, реалізовуючи власні права на свободу слова, на вільний доступ до інформації та:

    1. права виборців на інформацію,

    2. права журналіста на інформацію,

    3. права редактора на інформацію,

15. Висвітлення виборів має на меті:

    1. вказати на проблеми та забути шляхи їх вирішення, порушити спірні питання, озвучити думки та турботи;

    2. вказати на проблеми та вивчити шляхи їх вирішення, порушити спірні питання, озвучити думки та турботи;

    3. виключити проблеми та вивчити шляхи їх вирішення, порушити спірні питання, озвучити думки та турботи.

16. Вибори – критичний час для політичних журналістів, коли вони мають довести свою:

    1. мобільність,

    2. надійність,

    3. валідність.

17. Щоб бути джерелами інформації, яким довіряють, політичні журналісти мають щодня показувати свою:

    1. лояльність, точність та відкритість для всіх точок зору,

    2. чесність, швидкість та відкритість для всіх точок зору,

    3. чесність, точність та відкритість для всіх точок зору.

18. Нині в Україні ЗМІ про свій авторитет у суспільстві:

    1. не піклуються,

    2. піклуються,

    3. не знаю.

19. Аналізуючи останні вибори, заступник речника Держдепартаменту США, Філіп Рікер зазначив, що незважаючи на прогрес, "значні недоліки" все ще є. Одним таким недоліком Ф. Рікер називає:

    1. велику обережність ЗМІ у висвітленні подій,

    2. велику необмеженість ЗМІ у висвітленні подій,

    3. велику упередженість ЗМІ у висвітленні подій.

20. Говорячи про роль ЗМІ у виборчому процесі, провідні вітчизняні та зарубіжні аналітичні центри й дослідники доходять до думки, що журналістика в Україні:

    1. близька до незалежності,

    2. далека від незалежності,

    3. стоїть посередині на шляху до незалежності.

21. Свобода слова є одним з головних чинників:

    1. занепаду громадянського суспільства,

    2. стагнації громадянського суспільства,

    3. розвитку громадянського суспільства.

22. Саме наявність свободи слова перетворює засоби масової інформації на ефективний інструмент контролю громадян - платників податків – над:

    1. державою,

    2. політикою,

    3. народом.

23. ЗМІ забезпечують зворотний зв'язок між:

    1. підприємництвом і державою,

    2. суспільством і державою,

    3. суспільством і народом.

24. Мас-медіа користуються суспільною підтримкою і сприяють встановленню та:

    1. зміцненню довіри громадян до влади,

    2. послабленню довіри громадян до влади,

    3. зруйнуванню довіри громадян до влади.

25. Маніфест українських журналістів з приводу політичної цензури було проголошено:

    1. у жовтні 2002 року,

    2. у жовтні 2006 року,

    3. у жовтні 2010 року.

26. Переважна більшість фахівців професію журналіста вважають:

    1. безпечною,

    2. небезпечною,

    3. майже небезпечною.

27. На думку журналістів, критика владних структур може мати:

    1. позитивні наслідки,

    2. негативні наслідки,

    3. приємні наслідки.

28. Найімовірнішим наслідком публікації критичних матеріалів вважається:

    1. психічна розправа над журналістом,

    2. фізична розправа над журналістом,

    3. адміністративна розправа над журналістом.

29. Найбільше про світ політичної журналістики знають:

    1. політичні журналісти-практики,

    2. політики,

    3. депутати ВР України.

30. Аналізуючи причини стану свободи слова в Україні, Сергій Рахманін ("Дзеркало тижня") зазначив: "Влада сприймає журналістику як:

    1. «обслуговуючий персонал»,

    2. «червону хустину для вола»,

    3. «п’яту колону».