6.3. Способи захисту прав

Захист прав на географічне зазначення здійснюють у судово­му та іншому встановленому законом порядку.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що ви­никають у зв'язку із застосуванням закону.

Суди відповідно до їхньої компетенції розв'язують, зокрема, спори про:

• правомірність реєстрації географічного зазначення;

• встановлення факту використання географічного зазначення;

• порушення прав володільця свідоцтва про реєстрацію права на географічне зазначення;

• компенсації.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Чим відрізняється географічне зазначення від торговельної марки та комерційного найменування?

2. Які бувають географічні зазначення?

3. За яких умов надають правову охорону географічним зазначенням?

4. Коли може бути припинене право на використання географічного зазначення?

5. Які спори про географічні зазначення розв'язують суди відповідно до їхньої компетенції?

Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки. - 36. документів, матеріалів, статей. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - С. 205-234.

Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской федерации: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ТК «Велби», 2004. -С. 600-651.

Гришаев С. П. Интеллектуальная собственность: Учебное пособие. -М.: Юрист, 2003. - С. 227-238.

Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У 2-х т. - Т. 1. Загальна частина. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - С. 442-445.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів. - 2-е вид., перероб. і допов. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - С. 172-173, 229-237.

Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посібник для студентів юрид. вузів і ф-тів ун-тів. - К: Юрінком Інтер, 1998. - С 151-157.

414

415

Розділ V

ПРАВОВА ОХОРОНА НЕТРАДИЦІЙНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Д о нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності за­звичай відносять наукові відкриття, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин і породи тварин, комерційну таємницю.

у І71АВА19 Правова охорона наукового відкриття

S1. ПОНЯТТЯ Й ОЗНАКИ НАУКОВОГО ВІДКРИТТЯ

1.1. Поняття наукового відкриття

Відповідно до ст. 457 ЦК «науковим відкриттям є встановлен­ня невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання»¹.

У літературі пропонували принципово нове визначення нау­кового відкриття: «Відкриттям (комплексним) визнають новий, вірогідно обґрунтований, такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, завершений науковий результат (наукове поло­ження), який забезпечує прогресивний розвиток нових галузей науки та техніки»².

Це визначення вигідно відрізняється від визначення, що його містить ЦК, яке, можна погодитися з думкою дослідника, «потре­бує уточнення як з формальної, так і зі змістовної точки зору: по-

¹ Цивільний кодекс України: Офіційне видання. - К.: Атіка, 2003. - С 151.

² Подымов Е. В. Несколько замечаний. // Вопросы изобретательства. - 1991.-№3.-С. 39-40.

416

перше, з нього випливає, що докорінні зміни до рівня пізнання вносять самі закономірності, властивості та явища матеріального світу як такі, а не їхнє встановлення, тобто не власне наукове відкриття; по-друге, поняття «наукове відкриття» слід розгляда­ти як комплексне правове явище - комплекс критеріїв (новизна, вірогідність, фундаментальність) має відповідати комплексу об'єктів (явище, властивість, закономірність), а також комплексу ознак, що характеризують окремо кожен об'єкт (назва, умови, причинно-наслідкові зв'язки тощо). Саме відповідність відкриттів усім перерахованим комплексам вимог виділяє їх з поняття «відкриття взагалі», що і є підґрунтям спеціальної правової охо­рони відкриттів»¹.

Пропоноване вище визначення комплексного відкриття дає змогу відмежувати охороноздатні відкриття від наукових досяг­нень, які відповідають вимогам лише частини ознак чи окремим ознакам зазначеного ланцюжка ознак.

Відкриття розширюють і поглиблюють пізнання людиною матеріального світу, прокладають шлях до нових знань про об'єк­тивну дійсність. Так, Н. А. Козирев у 1958 р. виявив світіння газів, що виходять із надр Місяця. Цей новий факт, поза сумнівом ціка­вий для науки, як такий не міг бути визнаний охороноздатним відкриттям, але він був інтерпретований Н. А. Козиревим як про­яв вулканічної діяльності на місяці. Переконливі докази правиль­ності цього висновку призвели до визнання відкриттям «невідо­мого раніше явища вулканічної діяльності на Місяці» (диплом СРСР на відкриття № 70).