• Глава 41 (статті 481-484) «Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію» цк;

• Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затверджене Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. за № 479/92; *

133

• Положення про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію, затверджене наказом Держпатенту від 04 вересня 1995 р. за № 323/859.

13.5. Правова охорона комерційної таємниці

Законодавство США про право на комерційну таємницю. У

СІЛА права на комерційну таємницю охороняє Закон «Про ділові секрети» 1979 р. (зі змінами 1985 р.) та Закон «Про економічне шпигунство» 1996 р.

Згідно з § 1 (1) Закону «Про ділові секрети» неправомірними вважають крадіжку, хабарництво, введення в оману, порушення або спонукання до порушення конфіденційності, шпигунство з використанням електронних або інших засобів. До правомірних дій Закон відносить виявлення інформації в результаті незалеж­ного дослідження, спостереження за об'єктом у відкритому за­стосуванні, вивчення опублікованих даних тощо.

Відповідно до § 1 (2) зазначеного Закону правопорушення визначають виходячи з незаконного присвоювання, яке може ви­являтися подвійно:

• або в придбанні ділового секрету неправомірним шляхом;

• або в розкритті чи використанні його без висловленої або ймовірної згоди.

Незаконне присвоєння має місце тоді, коли відповідач, який одержав діловий секрет від третьої особи, знав або мав достатні підстави для підозри, що цей секрет незаконно привласнений тре­тьою стороною.

У разі неправомірного присвоєння ділового секрету § 3 (а) Закону передбачає такі засоби захисту, як заборона подальшого використання та відшкодування збитків.

Ділові секрети в США охороняє як Закон «Про економічне шпигунство», так і Закон «Про ділові секрети». За порушення пра­ва перший Закон передбачає кримінальну відповідальність, дру­гий - цивільну, до того ж одне не виключає іншого.

Законодавство Великобританії про право на комерційну тає­мницю. У Великобританії для того, щоб дія підпала під порушен­ня конфіденційності, позивач повинен довести в суді, що:

• інформація є торговельним секретом (ноу-хау), конфіден­ ційною інформацією;

• існують зобов'язальні відносини, пов'язані з конфіденційні­ стю, між позивачем і відповідачем;

• має місце дійсне порушення зобов'язань про конфіденцій­ ність, виражене в неправомірному розкритті, використанні або присвоєнні інформації. ,_Л.и --, • ,;• f ,

134

В англійському праві використовують 3 принципи, застосовні до будь-якого порушення конфіденційності:

• якщо інформацію передано з умовою конфіденційності, осо­ ба, яка одержала її, не має права використовувати або розкривати цю інформацію з метою створення конкуренції власнику інфор­ мації;

• якщо доведено, що відповідач навмисно або ненавмисно роз­ крив конфіденційну інформацію без згоди власника, його визна­ ють винним у порушенні прав власника інформації;

• особа, яка одержала конфіденційну інформацію, не має пра­ ва використовувати її раніше за володільця інформації для заняття найвигідніших позицій, навіть якщо зміст цієї інформації був опублікований або може бути встановлений третіми особами шляхом власних досліджень. Передбачено, що власник конфіден­ ційної інформації повинен мати певну перевагу перед рештою осіб і бути певним, що не затримається на старті в умовах жорсткої конкуренції.

При порушенні конфіденційності передбачено такі покарання для порушника:

• прийняття постанови суду, яка може мати проміжну (тим­ часову) або постійну дію;

• взяття відповідачем зобов'язання під присягою передати по­ зивачеві або знищити фізичні об'єкти, у яких втілений ноу-хау або торговельний секрет;

• компенсація за збитки або упущену вигоду, які стали резуль­ татом порушення зобов'язань про конфіденційність.

Законодавство ФРН про право на комерційну таємницю. У положеннях §§ 17, 18, 19 Закону «Про заборону недобросовісної конкуренції» (UWG) ФРН сформульовано види злочинів і фор­ми відповідальності в разі порушенля прав.

Так, у § 17 визначено міру покарання для службовця, робітни­ка або учня підприємства за неправомірне розголошення секрету підприємства, який довірено йому або який став відомий йому через службові відносини. Покарання призначають, якщо дію вчи­нено з корисливою метою, з метою конкуренції, з наміром завда­ти шкоди. Покарання застосовують, якщо дію вчинено протягом строку дії службових відносин. Покаранню підлягає також особа, яка неправомірно повідомляє іншій особі секрет підприємства, добутий із повідомлень, які довірені їй або стали доступними їй через службові відносини, а також в результаті протизаконної дії або дії, що порушує усталені норми поведінки.

135

Положення § 18 визнають недоторканність права на секретну або конфіденційну інформацію, а також передбачають санкції за його порушення. Порушником може бути як особа, зв'язана служ­бовими обов'язками, так і не зв'язана ними.