§ 16. Міжнародні джерела правової охорони нетрадиційних результатів к

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: - чі

ПРАВОВА ОХОРОНА КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ

,, 16.1. Паризька конвенція про охорону

промислової власності (Паризька конвенція)

З правового погляду комерційна таємниця є засобом захисту від недобросовісної конкуренції в межах реалізації права на інте­лектуальну власність.

Цей об'єкт інтелектуальної власності вперше з'явився у міжна­родному праві, коли на Дипломатичній конференції з питань пе­регляду Паризької конвенції про охорону промислової власності у Брюсселі 1900 р. до тексту Конвенції було включено ст. 10^bis. У ній ідеться: «Країни Союзу зобов'язані забезпечити громадянам країн, що беруть участь у Союзі, ефективний захист від недобро­совісної конкуренції.

Актом недобросовісної конкуренції вважають будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і тор­говельних справах.

Зокрема підлягають забороні:

1. всі дії, здатні тим чи іншим способом викликати плутанину щодо підприємства, продуктів, промислової або торговельної діяльності конкурента;

2. неправильні твердження, що здатні дискредитувати підпри­ ємство, продукти чи промислову або торговельну діяльність кон­ курента;

142

3) вказівки чи твердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів»¹.

16.2. Стандарти Угоди trips щодо наявності,

обсягу та використання прав на закриту інформацію

(частина II, розділ 7)

Угода TRIPS передбачає, що у процесі забезпечення ефектив­ної охорони від недобросовісної конкуренції, як передбачає ст. 10^bls Паризької конвенції, країни-члени охороняють закриту інформа­цію і відомості, надавані урядам або урядовим органам відповід­но до таких положень (ст. 39 (1):

• фізичним і юридичним особам надають можливість пере­ шкоджати тому, щоб інформація, яка правомірно знаходиться під їхнім контролем, без їхньої згоди була розкрита, одержана або ви­ користана іншими особами способом, що суперечить чесній ко­ мерційній практиці (ст. 39 (2);

• така охорона необхідна для інформації, яка є секретною (у тому розумінні, що вона не є загальновідомою та легкодоступною в тих колах, які зазвичай мають справу з подібною інформацією), через свою секретність має комерційну цінність і є об'єктом необ­ хідних у певних обставинах кроків, спрямованих на збереження її секретності (ст. 39 (2);

• певні закриті відомості про випробування або інші дані, що їх подають як умову для дозволу збуту фармацевтичних або агро­ номічних продуктів, які містять нові хімічні речовини, охороня­ ють від недобросовісного комерційного використання і за певних обставин від розкриття (ст. 39 (3).

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ ',

1. Які міжнародні договори забезпечують охорону авторського права?

2. Які міжнародні договори забезпечують охорону суміжних прав?

3. Які міжнародні договори забезпечують охорону промислової влас­ ності?

¹ Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та Практика. - Наук.-практ. вид.: У 4-х т. - Т. 1: Право інтелектуальної власності. - К.: Видавни­чий Дім «Ін Юре», 1999. - С. 171.

143

4. Які міжнародні договори полегшують охорону промислової влас­ ності в кількох країнах?

5. Які договори засновують Міжнародні класифікації?

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Інтелектуальна власність в Україні: Правові засади та практика. -Наук.-практ. вид.: У 4-х т. - Т. 1: Право інтелектуальної власності. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. - С. 54-110.

Минков А. М. Международная охрана интеллектуальной собствен-ности. - СПб.: Питер, 2001. - С. 64-170.

Введение в интеллектуальную собственность. - ВОИС 1998 -С. 371-496.

Охорона промислової власності в Україні: Монографія. - К: Видав­ничий Дім «Ін Юре», 1999. - С. 261-291.

144

Розділ II АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА СУМІЖНІ ПРАВА

Г ЛАВА 4 Об'єкти авторського права

S1. ПОНЯТТЯ Й ОЗНАКИ ОБ'ЄКТА АВТОРСЬКОГО ПРАВА

1.1. Поняття об'єкта авторського права

Об'єктом авторсько-правової охорони є твір. Твором назива­ють продукт інтелектуальної (літературної, художньої та науко­вої) авторської творчості, втіленій у будь-якій об'єктивній, до­ступній для сприйняття формі. Під творчістю мають на увазі ду­ховну інтелектуальну діяльність, в результаті якої людина розкриває свою індивідуальність і створює якісно новий резуль­тат, який не існував раніше.

Твір має належати до певної галузі людської діяльності: на­уки, літератури чи мистецтва. Виокремлення галузей є багато в чому даниною традиції, бо реального наповнення ці терміни не мають. Чітко окреслити галузь науки, літератури та мистецтва для цілей авторського права досить складно. Так, твір літератури од­ночасно може бути і науковим твором. Оперу або театральну п'єсу можна вважати мистецтвом, а можна - літературою. Перелічені терміни доцільно розглядати не окремо, намагаючись розмежу­вати їх, а в сукупності, як певний орієнтир, що вказує на певну галузь людської діяльності.

Поняття «твір» і «об'єкт авторського права» не тотожні. Більш широке за суттю поняття - «твір». Наявність твору — обов'язкова умова авторсько-правової охорони.

Важливо розрізняти сам твір, який має нематеріальну сутність, і форму його втілення, тобто ту речову форму, яка є матеріаль­ним носієм твору. Авторське право на твір зберігається навіть у разі втрати матеріального носія, у якому він був втілений.

Авторське право на твір не пов'язане із правом власності на матеріальний об'єкт, у якому він втілений. Тому перехід права

145

власності на матеріальний об'єкт або права володіння матеріаль­ним об'єктом як такі не тягнуть за собою переходу авторських прав на твір як нематеріальне благо.

Отже, творами є «не матеріальні продукти, а творча думка, що стала в них об'єктивною реальністю»¹. Проте не будь-який твір як результат інтелектуальної діяльності людини охороняють нор­ми авторського права. Об'єктами авторського права визнають лише такі твори, які мають передбачені законом ознаки.