Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пив_дробязко.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
4.33 Mб
Скачать

4.5. Цитування

Цитування - одне з традиційних обмежень авторського права. Під цитуванням розуміють виклад відносно короткого фрагмен­та іншого письмового, звукового або аудіовізуального твору, а також окремих художніх творів, щоб продемонструвати або зро­бити більш зрозумілими твердження автора або щоб відіслати до аутентичного погляду іншого автора.

Мову слід вести про твори, які вже були оприлюднені з дозво­лу автора: цитований уривок має точно відповідати оригіналу і бути представленим у вигляді цитати для того, щоб його викори­стали для аналізу твору або критичних коментарів і суджень. Цитату можна використовувати тільки для учбових або дослід­ницьких цілей, вона не має виходити за межі обґрунтованої мети, яку переслідує.

Завжди необхідно зазначати джерело цитати й автора цитова­ного твору, щоб не порушити особисте немайнове право остан­нього і не спричинити плутанини між думкою того, хто цитує, і того, кого цитують.

ТІ То стосується розмірів, які повинна мати цитата, щоб зали­шатися в межах винятку, за загальною згодою цитовані уривки мають бути короткими.

Ст. 10 (1) Бернської конвенції право цитування визначає як обмеження: «Допускають цитати з твору, який правомірно став доступним для загального відома, за умови дотримання добрих звичаїв і в обсязі, виправданому поставленою метою, включаючи цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси»1.

Ст. 21(1) Закону України «Про авторське право і суміжні пра­ва» допускає: використання без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені авто­ра та джерела запозичення, цитат (коротких уривків) з опубліко­ваних творів в обсязі, виправданому поставленою метою; циту­вання статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлене критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого включають цитати; вільне викорис­тання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, вклю­чених до фонограми (відеограми) або програми мовлення.

1 Бернская конвенция об охране литературньїх и художественньїх про-изведений. Парижский акт от 24 июля 1971 года, измененннй 2 октября 1979 года. - ВОИС. - Женева, 1990. - С. 17.

205

4.6. Використання з інформаційною метою

Винятки, що стосуються використання творів з інформацій­ною метою, також є класичними прикладами обмеження авторсь­кого права, і, як правило, їх допускають національні законодав­ства.

Огляди преси. Обмежують авторське право на опубліковані статті, присвячені актуальним темам економічного, політичного або релігійного характеру, які поширюють у пресі, за допомогою ефірного мовлення або передач по кабелю. їх відтворення, роз­повсюдження та сповіщення дозволяють за умови, що джерело й автор (якщо стаття підписана) зазначені, а можливість їх викори­стання первинно не була спеціально застережена.

Ст. 21 (3) Закону України «Про авторське право і суміжні права» допускає відтворення у пресі, публічне виконання чи сповіщення без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторсь­ке право), але з обов'язковим зазначенням імені автора та дже­рела запозичення попередньо опублікованих у газетах або жур­налах статей із поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи сповіщених творів того ж самого ха­рактеру у випадках, коли право на відтворення, публічне спо­віщення або інше публічне повідомлення спеціально не забо­ронено автором.

Виступи. З метою оприлюднення інформації про поточні події допускають відтворення у пресі промов, матеріалів конференцій або публічних виступів.

У деяких країнах цей виняток стосується певних видів вис­тупів, призначених для широкої публіки: виступів на засіданнях політичного, адміністративного, юридичного або академічного характеру, на публічних зібраннях політичних та офіційних це­ремоніях. Проте публікації серії виступів певного автора завжди залежать від його дозволу.

Ст. 21 (9) Закону України «Про авторське право і суміжні пра­ва» допускається без згоди автора (чи іншої особи, яка має ав­торське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора та джерела запозичення, відтворення з інформаційною метою в га­зетах чи інших періодичних виданнях, передачу в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому по­ставленою метою.

206

4.7. Твори, що їх вважають частиною громадських заходів

Випадком вільного використання вважають сповіщення тво­ру в тих випадках, коли останнє не було передбачено первинно, але потім стало неминучим під час репортажу про громадські за­ходи, у яких цей твір фігурує випадково або як додатковий еле­мент (ст. 10bls (2) Бернської конвенції). Такі види використання твору під час ефірного мовлення, коли передають новини, станов­лять один із випадків вільного використання твору, особливість якого полягає у відсутності необхідності зазначати ім'я автора.

Якщо ж потім здійснюють синхронізацію музичного твору з кінохронікою, складову використання музики не розглядатимуть як невід'ємну складову частину репортажу.

Ст. 21 (4) Закону України «Про авторське право і суміжні пра­ва» допускає без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.

4.8. Використання для судового й адміністративного провадження

Законодавства деяких країн відносять також до випадків вільного та безоплатного використання відтворення творів, що становлять собою матеріали судового чи адміністративного про­вадження, або використовувані в них докази за умови, що ім'я та джерело автора будуть зазначені.

Ст. 21(7) Закону України «Про авторське право і суміжні пра­ва» допускає без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, відтворення творів для судового й адміністратив­ного провадження в обсязі, виправданому цією метою.

4.9. Інші випадки вільного та безоплатного використання

Законодавства деяких країн допускають інші випадки вільно­го та безоплатного використання.

Короткостроковий (ефемерний) запис. Йдеться про записи літературних, драматичних і музичних творів, які здійснюють

207

організації мовлення з єдиною метою — допомогти складанню програм своїх передач. Такі записи слід здійснювати тільки для використання в передачах певної організації мовлення, яка має виготовляти їх своїми власними засобами, не вдаючись до послуг інших підприємств. їх можна використовувати лише в передачах, на які автор дав згоду. Через короткостроковий характер їх необ­хідно знищити (стерти) після закінчення передачі або протягом певного періоду (переважно 6 місяців).

Передбачено також, що записи, які мають виключно докумен­тальну цінність, можна зберігати за умови, що їх передають у роз­порядження офіційної архівної служби. Автора слід негайно по­інформувати про архівне збереження цих записів.

Ст. llbis (3) Бернської конвенції передбачає, що «законодав­ство країн Союзу може визначати режим запису короткостроко­вого користування, здійснюваного організацією радіомовлення власними засобами для своїх передач. Це законодавство може дозволити збереження таких записів, через їхній виключно доку­ментальний характер, в офіційних архівах»1.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» не пе­редбачає зазначене обмеження прав автора.

Використання з гуманітарною метою. Йдеться про відтворен­ня шрифтом для сліпих або будь-яким іншим методом творів, при­значених для сліпих, за умови, що їх вже було опубліковано з доз­волу автора і що їхнє відтворення не переслідує комерційної мети.

Ст. 21 (6) Закону України «Про авторське право і суміжні пра­ва» допускає без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора та джерела запозичення, видання випущених у світ творів рельєфно-крапко­вим шрифтом для сліпих.

Твори мистецтва, що знаходяться у громадських місцях. Відтворення творів мистецтва, які знаходяться у громадських місцях: парках, вулицях, майданах і дорогах загального користу­вання, здійснюють вільно та безоплатно.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» не пе­редбачає обмеження прав автора щодо зазначених випадків.

Виконання музичних записів і прийом радіо- та телепередач у спеціальних комерційних установах із метою їх демонстрації.

1 Бернская конвенция об охране литературньїх и художественньїх про-изведений. Парижский акт от 24 июля 1971 года, измененньїй 2 октября 1979 года. - ВОИС. - Женева, 1990. - С. 20.

208

Таке обмеження стосується і виконання фонограм та прийому радіо- або телепередач з метою демонстрації їх клієнтурі для зву­кового відтворення і відтворення відеозаписів, призначених для використання у сім'ї.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» не пе­редбачає обмеження прав автора щодо зазначених випадків.

Наслідування та пародії. Законодавство деяких країн до пе­реліку способів вільного використання включає можливість про­понувати публіці наслідування та пародії на твір (крім випадків, коли вони спрямовані проти самого автора) за умови, що вони не є справжнім відтворенням оригінального твору, не можуть бути сплутані з ним і не зумовлюють його дискредитацію.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» не пе­редбачає зазначеного обмеження прав автора.

Ілюстровані каталоги. Законодавство деяких країн передбачає, що фотографії художніх творів, які виставлені для загального огляду або продаються з аукціону, можна відтворювати в катало­гах, виданих організатором з метою їх представлення на виставці.

Ст. 21 (5) Закону України «Про авторське право і суміжні пра­ва» допускає без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора та джерела запозичення, відтворення в каталогах творів, виставлених на до­ступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або в колекціях, для висвітлення зазначених заходів і без використання цих ката­логів у комерційних цілях.

X,' '

S 5. СТРОК ДІЇ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

5.1. Підстави для обмеження строку охорони майнового права автора

Обмеження строку охорони майнового права автора поклика­не полегшити доступ до творів, що їх охороняють.

Основними підставами для такого обмеження є те, що:

  • автори користуються спільним культурним надбанням, з яко­ го вони черпають необхідні елементи для створення своїх творів; з цієї причини справедливо, щоб їхні твори також стали складо­ вою частиною такого фонду;

  • по закінченні певного часу практично не можна знайти всіх спадкоємців і домогтися того, щоб їхні бажання співпадали щодо надання дозволу на використання твору в такі строки, яких ви­ магає динаміка ринку розповсюдження творів;

209

• принцип вічного права дорожчий для суспільства і має згубні наслідки; він вигідний тільки для спадкоємців і не стимулює твор­чу діяльність, утруднює розповсюдження творів, а це суперечить безумовній вимозі доступу широких мас до культури.