4.9. Способи захисту прав

Захист прав на зареєстроване компонування ІМС здійснюють у судовому та іншому встановленому законом порядку.

Суди відповідно до їхньої компетенції розглядають, зокрема, спори про:

• авторство на компонування ІМС;

• встановлення факту використання компонування ІМС;

• встановлення володільця свідоцтва;

• порушення прав володільця свідоцтва;

• укладання та виконання ліцензійних договорів;

• компенсації.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У 2-хт. - Т. 1. Загальна частина. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - С. 447-449. Основи інтелектуальної власності. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре»,

1999. - С. 534-540.

Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів. - 2-е вид., переробл. і допов. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - С. 162-163.

Сергеев А. П. Права интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ТК «Велби», 2004. —

С. 689-701.

Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права): Учебник для вузов. - М.: Норма, 2000. - С. 316-330.

БороховичЛ., Монастырская А., Трохова М. Ваша интеллектуальная собственность. - СПб.: Питер, 2001. - С. 219-222.

Мэггс П. Б., Сергеев А. П. Интеллектуальная собственность. - М.: Юрист, 2000. - С. 322-327.

Право интеллектуальной собственности (конспект лекций). — М.: Приор, 1998.-С. 114-119.

Еременко В. И., Подшибихин Л. В. Комментарий к Закону Российской Федерации «О правовой охране топографии интегральных микросхем». // Комментарии к законодательству об охране интеллектуальной собствен­ности. - М., 1997. - С. 215-236.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. У чому полягає вимога оригінальності компонування ІМС?

2. Хто може бути визнаний автором компонування?

3. Чи належать автору компонування ІМС певні немайнові права?

4. Які права належать особі, що незалежно створила компонування ІМС, аналогічне існуючому?

5. Що є умовами договору про передання прав на топологію ІМС?

■Ьк'Т

442

443

^л ГЛАВА 21 ' ^л "

Правова охорона раціоналізаторських пропозицій

і, > ',' '. г § 1. ПОНЯТТЯ Й ОЗНАКИ «ида

РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКОЇ ПРОПОЗИЦІЇ

1.1. Поняття раціоналізаторської пропозиції

Раціоналізаторські пропозиції в нашій країні протягом бага­тьох років були найбільш масовим об'єктом технічної творчості. Практично на кожному підприємстві існувало бюро раціонала-зації та винахідництва, яке займалося питаннями впровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій, а також виплатою винагороди авторам винаходів і рацпропозицій.

Раціоналізаторські пропозиції вносили з метою вдосконален­ня виробів, здійснення модернізації обладнання на підприємстві та його пристосування до конкретних умов виробництва і навіть усували окремі помилки в раніше випущеній конструкторській документації.

І нині на тих підприємствах, керівництво яких розуміє не­обхідність стимулювання творчих зусиль своїх працівників, спря­мованих на вдосконалення застосовуваної техніки, технології та матеріалів, використовують практику прийняття внутрішніх нор­мативних актів, що регулюють раціоналізаторську роботу.

Відповідно до ст. 481 ЦК раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологіч­не (технічне) або організаційне рішення в будь-якій сфері її діяль­ності.

Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріаль­ний об'єкт або процес.

1.2. Ознаки раціоналізаторської пропозиції

Для визнання пропозиції раціоналізаторською вона має відпо­відати таким критеріям:

• бути технічним або організаційним рішенням;

• мати місцеву новизну, тобто бути невідомою на підприємстві;

• бути корисною.

Технічне або організаційне рішення. Таке рішення виконує роль родової ознаки та має комплексний характер. З одного боку,

444

воно означає, що пропозиції мають містити конкретне вирішення завдання, а не просто його постановку. Раціоналізатор повинен у своїй пропозиції дати конкретні вказівки на те, що і як необхідно зробити, щоб одержати бажаний результат.

З іншого боку, зазначений критерій вимагає, щоб вирішення завдання мало технічний, організаційний характер, тобто раціо­налізаторська пропозиція вирішувала практичне завдання за до­помогою технічних, організаційних засобів.

Раціоналізатор у своїй пропозиції повинен сформулювати, що і яким чином необхідно зробити, щоб одержати бажаний резуль­тат. Не визнають технічним вирішенням завдання такі пропозиції, які лише констатують певну потребу й обмежуються вказівкою на необхідність того або іншого заходу чи на позитивний ефект, який може бути одержаний від його реалізації.

Раціоналізаторська пропозиція має містити щонайменше принципове рішення, конкретизоване настільки, щоб воно не по­требувало здогадів і припущень, розкривало суть авторського за­думу і не вимагало для його виконання додаткової доробки твор­чого характеру. Цю умову вважають виконаною, якщо у пропо­зиції та пояснювальних матеріалах є дані, необхідні та доступні для практичного здійснення пропозиції за допомогою відомих прийомів конструювання (проектування).

Місцева новизна раціоналізаторської пропозиції. До раціо­налізаторської пропозиції висувають вимогу новизни в межах тих підприємств, які її подають.

Новизну раціоналізаторської пропозиції визначають на пев­ний період часу. Щодо рацпропозицій у нормативних актах вжи­вають поняття першості, а не пріоритету. Першість визначається датою надходження на підприємство правильно оформленої заяв­ки на раціоналізаторську пропозицію.

Пропозицію не вважають новою, якщо до подання заявки за встановленою формою зазначене або ж таке рішення:

• вже використовували на цьому підприємстві, крім випадків, коли рішення використовували за ініціативою автора протягом певного періоду до подання заявки;

• передбачене наказами і розпорядженнями адміністрації;

• розроблено технічними службами цього підприємства;

• заявлене іншою особою, якій належить першість на цю або тотожну пропозицію;

• рекомендоване вищою організацією або опубліковане в інформаційних виданнях із розповсюдження передового досвіду в цій галузі.

445

• передбачене обов'язковими для підприємства нормативами.

Корисність раціоналізаторської пропозиції. Оцінка корис­ності суттєво залежить від специфіки діяльності підприємства. Загалом корисність оцінюють на основі порівняння результату, який має бути одержаний від застосування запропонованого рішення, з результатом, досягнутим на цьому підприємстві при вирішенні того самого завдання, на яке спрямована рацпропози­ція. Тому можлива ситуація, коли пропозицію на одному підприємстві визнають раціоналізаторською, а на іншому - відхи­ляють через відсутність новизни.

Пропозицію визнають корисною для підприємства, якому її подано, якщо її використання на цьому підприємстві в умовах, які існують або мають бути створені відповідно до затверджених планів, дозволяє одержати економічний, технічний або інший позитивний ефект.

S 2. ПРАВА НА РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКІ ПРОПОЗИЦІЇ

2.1. Суб'єкти права на раціоналізаторську пропозицію

Суб'єктами права на раціоналізаторську пропозицію є її ав­тор та юридична або фізична особа, якій ця пропозиція подана.

Автором визнають особу, завдяки творчій праці якої створено пропозицію. Авторами раціоналізаторських пропозицій можуть бути тільки фізичні особи.

На визнання фізичних осіб авторами рацпропозицій не впли­вають їхні вік і стан дієздатності. За авторів, які не досягли 14 років або визнані у встановленому законом порядку недієздатни­ми, права здійснюють їхні батьки або опікуни.

Іноземні громадяни й особи без громадянства користуються тим самим обсягом прав, що й громадяни України.

Якщо у створенні раціоналізаторської пропозиції брало твор­чу участь кілька осіб, виникає співавторство. Не можуть претен­дувати на співавторство особи, які надали автору раціоналіза­торської пропозиції тільки технічну допомогу, наприклад, у ви­готовленні креслень і зразків, виконанні розрахунків, оформленні документів або проведенні дослідної перевірки рішення.

Після смерті автора раціоналізаторської пропозиції його пра­ва, щодо яких допускають правонаступність, переходять до його

446

спадкоємців за законом або заповітом. Строк дії прав спадкоємців конкретним періодом часу не обмежений.

2.2. Права суб'єктів права на раціоналізаторську пропозицію

Відповідно до ст. 484 ЦК:

• автор раціоналізаторської пропозиції має право на добросо­ вісне заохочення від юридичної особи, якій цю пропозицію подано;

• юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторсь­ кою, має право на ЇЇ використання в будь-якому обсязі.

Автори раціоналізаторських пропозицій мають особисті не-майнові та майнові права, які забезпечують суспільне визнання їхніх заслуг і задоволення майнових інтересів.

Права авторів надають у зв'язку з:

• фактом створення нового та корисного для підприємства

рішення;

• офіційною кваліфікацією пропозиції як раціоналізаторської;

• використанням пропозиції.

У зв'язку із самим фактом створення нового і корисного для підприємства рішення авторові надають:

• право на подання заявки;

• право на закріплення першості;

• право на офіційне оформлення пропозиції шляхом видачі на

нього свідоцтва.

У зв'язку з офіційною кваліфікацією пропозиції як раціоналі­заторської авторові надають:

• право авторства;

• право на авторське ім'я;

• право на участь у роботах із впровадження пропозиції. У зв'язку з використанням пропозиції авторові надають:

• право на одержання винагороди;

• право користуватися протягом певного строку існуючими нормами і розцінками тощо.