3.1. Суб'єкти службового твору

Авторське право на твір, створений у порядку виконання служ­бових обов'язків або службового завдання роботодавця (службо­вий твір) належить автору службового твору (ст. 16(1) Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Виключні права на використання службового твору належать особі, з якою автор перебуває у трудових відносинах (роботодав­цю), якщо в договорі між ним і автором не передбачено інше.

Розмір авторської винагороди за кожний випадок використан­ня службового твору та порядок її виплати встановлює договір між автором і роботодавцем.

Роботодавець має право за будь-якого використання службо­вого твору зазначати своє найменування або вимагати такого за­значення.

Роботодавець може передати права на використання службо­вого твору іншій особі, проте при цьому мають бути виконані зо­бов'язання роботодавця щодо автора службового твору, встанов­лені договором.

Законом встановлено, що норми, які регламентують статус службових творів, не поширюються на створені в порядку вико­нання службових обов'язків або службового завдання роботодав­ця енциклопедії, енциклопедичні словники, періодичні й такі, що мають продовження, збірники наукових праць, газети, журнали та інші періодичні видання.

3.2. Спадкоємці автора

До суб'єктів авторського права належать фізичні та юридичні особи, які не беруть участі у створенні твору науки, літератури та мистецтва, але володіють певним обсягом авторських правомоч-ностей щодо використання творів у результаті спадкування або чинності певних укладених з автором договорів на використання його твору. їх називають правонаступниками.

Спадкоємці як суб'єкти авторського права набувають права відповідно до закону або заповідальних розпоряджень. За законом

174

і за заповітом спадкоємцеві належить право на опублікування, відтворення та розповсюдження твору, а також право на винагоро­ду. Спадкоємець має право вирішити питання про використання виданих творів, а також тих творів, які ще не випущено у світ.

Спадкоємці по суті заступають автора у відносинах з особами, які бажають використати твір, що дістався першим у спадок.

Обсяг прав, які визнають за спадкоємцями, менший від тих, що їх визнають за автором. Як відзначалося, особисті немайнові права автора є невідчужуваними та непередаваними. Тільки у випадках і порядку, передбачених законодавством, особисті не­майнові права можуть захищати інші особи, у тому числі спад­коємці правоволодільця.

Закон України «Про авторське право» не передбачає спеціаль­них правил щодо порядку спадкування цих прав. Тому його здійснюють у загальному порядку, передбаченому книгою шос­тою «Спадкове право» ЦК.

Особливістю спадкування майнових авторських прав є те, що вони переходять до спадкоємців автора на певний період часу -строк охорони авторського права, по закінченні якого дія прав припиняється.

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» право спадкоємців діє протягом 70 років після смерті ав­тора.

3.3. Правонаступники автора

Відповідно до ст. 427 ЦК майнові права інтелектуальної влас­ності можуть бути передані повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав може визначити договір, який укладають відповідно до закону. Подібну норму містить ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

У ролі суб'єктів авторського права перш за все виступають видавництва, кіностудії та інші організації, що використовують твори науки, літератури та мистецтва. Вони набувають авторські права на підставі укладених з авторами та їхніми спадкоємцями договорів. Стаючи володільцями авторських прав, ці організації використовують твори та розпоряджаються ними тими способа­ми, які передбачають конкретні договори, і в їхніх межах.

Правонаступниками українських авторів можуть бути як українські, так і іноземні фізичні та юридичні особи. Договори з останніми можна укладати як за посередництва авторсько-пра­вових організацій, так і безпосередньо.

175

,т. Правомірно придбані авторські права правонаступників ви­ знають і охороняють нарівні з правами самих авторів. ■

3.4. Організації колективного управління майновими правами

Як особливий суб'єкт авторських прав виступають організації управління майновими правами володільців авторських прав на колективній основі. Такою організацією в Україні є Українське агентство з авторських та суміжних прав.

Особливий режим мають взаємовідносини зазначених органі­зацій з авторами. Так, передання авторських прав цим організа­ціям не підпадає під режим, встановлений для авторських дого­ворів. Оскільки передання прав за авторським договором має ба­гато обмежень, звільнення цих організацій від обов'язку дотримуватися цих обмежень є дуже важливим. Договір цих організацій з авторами має публічний характер: автору не можна відмовити в укладанні договору, якщо управління цією катего­рією прав належить до статутної діяльності організації.

Договір організацій з автором можна розглядати як договір приєднання. У конкретного автора залишається тільки можливість прийняти встановлені для всіх умови або відмовитися від укла­дання договору взагалі.

Подібну специфіку мають і договори організацій управління авторськими правами на колективній основі з користувачами творів. Умови надаваних ліцензій мають бути однаковими для всіх користувачів однієї категорії. Зазначені організації не мають права відмовити в наданні ліцензії без достатніх на те підстав. Отже, ці договори можна розглядати як публічні договори та договори при­єднання.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЮВАННЯ

1. Чим відрізняються первинні суб'єкти авторського права від по­ хідних?

2. Коли у творця твору виникають авторські права?

3. Які існують види співавторства?

4. Якими є відносини між автором і роботодавцем службового твору?

5. Яким чином набувають права спадкоємці як суб'єкти авторського права?

6. Якими є взаємовідносини між авторами й організаціями колектив­ ного управління майновими правами?

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів. - 2-е вид., перероб. та допов. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - С. 199-207.

Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посібник для студентів юрид. вузів і ф-тів. К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 33-39.

Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. -Наук.-прак. вид.: У 4-х т. - Т. 2. Авторське право і суміжні права. - К: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. - С. 38-39.

Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ТК «Велби», 2004. - С. 108-190. :.

Тришаев С. П. Интеллектуальная собєтвенность: Учебное пособие. -* М.: Юрист, 2003. - С. 31-37.

176

177

ГЛАВА 6 ^ ^; Права авторів