2.6. Відшкодування збитків

Під збитками розуміють затрати, здійснені особою, права якої порушено, втрату або пошкодження її майна (реальну шкоду), а також неодержані доходи, які ця особа одержала б за звичайних умов обігу, якби її права не були порушені (упущену вигоду). Як упущену вигоду слід розглядати принаймні той прибуток, який незаконно одержав порушник авторського або суміжного права.

Обґрунтування розміру завданих збитків, у тому числі упу­щеної вигоди, є завданням самого потерпілого. Він же доводить факт порушення належних йому авторських або суміжних прав, а також причинний зв'язок між порушенням його прав і завдани­ми збитками.

Збитки стягують переважно у грошовій формі. Разом із тим авторське законодавство допускає передання володільцеві ав­торських або суміжних прав на його вимогу контрафактних при­мірників твору або фонограми, за рахунок яких можна повністю або частково покрити завдані збитки.

Оскільки довести наявність збитків і обґрунтувати їх розмір, особливо щодо упущеної вигоди, буває не завжди просто, Закон України «Про авторське право і суміжні права» надає потерпі­ лим можливість компенсувати зазнані ними збитки двома інши­ ми, простішими способами. .-..

2.7. Стягнення незаконно одержаного доходу ;,

Відповідно до ст. 52 (2) Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення чи ухвалу про стягнення з порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення.

У цьому разі відповідальність порушника суттєво підвищуєть­ся, бо йдеться про весь його незаконний дохід, а не про одержа­ний ним прибуток. До того ж довести розмір доходу простіше. Зокрема, це може бути зроблено розрахунковим шляхом, вихо­дячи, наприклад, з обсягу накладу і вартості одного примірника твору або фонограми.

2.8. Виплата компенсації

•'< Відповідно до ст. 52 (2) Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право замість відшкодування збитків або стягнення доходу постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, яку визначає суд, у розмірі від 10 до 50 тис. мінімаль­них заробітних плат.

258

9*

259

Вимога про виплату компенсації є найпоширенішим методом відшкодування збитків, завданих порушенням авторських і сумі­жних прав.

Позивач у цьому разі повинен довести лише сам факт пору­шення його майнових прав, що передбачає і завдані йому збитки, але не зобов'язаний обґрунтовувати їхній розмір.

При визначенні конкретного розміру компенсації суди врахо­вують імовірний розмір збитків потерпілого, розмір одержаних порушником доходів, масштаб порушення, кількість потерпілих, ступінь вини порушника, інші фактори.

Вибір конкретної форми відшкодування здійснюють виключ­но на розсуд самого потерпілого, який не зобов'язаний обґрунто­вувати його перед судом.

2.9. Компенсація моральної шкоди

Відповідно до ст. 52 (2) Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення чи ухвалу про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої по­рушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначен­ням розміру відшкодування.

Моральна шкода виражається у моральних стражданнях, яких за­знав потерпілий у результаті порушень належних йому авторських прав.

Між протиправною поведінкою порушника і наслідками у виг­ляді моральних страждань потерпілого має бути безпосередній причинний зв'язок.

Вимагати компенсації моральної шкоди за загальним прави­лом можуть лише володільці особистих немайнових прав, тобто самі автори. Крім них цим способом захисту авторських прав мо­жуть скористатися спадкоємці авторів, які хоча й не стають воло­дільцями зазначених прав, але можуть здійснювати їх захист, до того ж незалежно від будь-яких строків.

Як завдавач моральної шкоди може виступати будь-яка фізич­на або юридична особа, здатна нести відповідальність за свої дії.

Розмір грошової компенсації за завдану моральну шкоду ви­значає суд із врахуванням обсягу моральних страждань потерпі­лого, міри вини порушника авторських прав, майнового стану зав-давача шкоди (в окремих випадках).

Розмір компенсації за завдану моральну шкоду не залежить від того, у якому обсязі суд задовільнив вимоги потерпілого про відшкодування зазнаної ним майнової шкоди.

Моральну шкоду компенсують у грошовій формі.

2.10. Припинення або зміна правовідносин

Цей спосіб захисту суб'єктивних авторських і суміжних прав і охоронюваних законом інтересів знаходить особливо широке за­стосування в договірній сфері. Так, у ряді випадків авторський до­говір може бути припинений достроково на вимогу автора або за­мовника у зв'язку з порушенням умов договору іншою стороною.

Як правило, реалізація зазначеного способу захисту припиняє (змінює) права й обов'язки учасників авторських правовідносин на майбутнє.

Іноді виниклі правовідносини можуть бути визнані недійсни­ми від самого початку. Так, якщо при укладанні авторського до­говору допущені серйозні порушення чинного законодавства, до­говір визнають недійсним від моменту його укладення.

2.11. Визнання недійсним рішення органу державного управління або органу місцевого

самоврядування, яке не відповідає законодавству

Громадянин або юридична особа, авторські або суміжні права яких порушені виданням адміністративного акта органом держав­ного управління або органом місцевого самоврядування, мають право на його оскарження в суді (господарському суді).

Необхідно підкреслити, що порушене право повинно мати ци­вільний характер, а адміністративний акт, що має підзаконний характер, має бути протиправним із погляду його відповідності чинному законодавству.

Вимогу про визнання адміністративного акта недійсним мож­на поєднувати з іншими засобами захисту, наприклад вимогою про відшкодування збитків.