Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пив_дробязко.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
4.33 Mб
Скачать

4.3. Охорона комерційної таємниці ,

суб'єктом підприємницької діяльності Умови охорони права на комерційну таємницю. Суб'єкт підприємницької діяльності має право на судовий захист від не­законного одержання, володіння і використання іншими фізич­ними та юридичними особами відомостей, що становлять комер­ційну таємницю, якщо:

• ця інформація має дійсну або потенційну комерційну цінність через її споживчу вартість, комерційний попит і невідомість іншим

особам;

• до цієї інформації на законних підставах обмежений вільний

доступ інших фізичних і юридичних осіб;

• відомості, що становлять комерційну таємницю, подані у

формі інформації;

• для визначення й охорони цієї інформації вжиті відповідні

заходи.

Охорона комерційної таємниці підприємством. Охорона ко­мерційної таємниці має бути частиною системи управління підприємством, і розпочинати треба зі створення системи безпе­ки. Саме системи, а не служби. Оформляють таку систему локаль­ними правовими актами, які вводять в дію внутрішні нормативні документи підприємства: Положення про комерційну таємницю,

1 Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних пере­говорів: Тексти офіційних документів. - К.: Вимір, 1998. - С. 353-354.

477

Правила внутрішнього розпорядку, Інструкція про роботу з до­кументацією, посадові інструкції, трудові контракти та інші.

Положення про комерційну таємницю розробляють, виходя­чи зі схеми внутрішньої структури фірми, технологічного ланцюж­ка внутрішніх і зовнішніх взаємовідносин, маркетингових завдань на тому або іншому ринку.

На сучасному підприємстві система безпеки безпосередньо пов'язана з маркетингом, патентуванням, інформаційним забез­печенням зазначених процесів. Особливо важлива система без­пеки для підприємств-експортерів.

Організація охорони комерційної таємниці. Охорону комер­ційної таємниці здійснюють її володілець і користувач. Відпові­дальність за охорону комерційної таємниці несе керівник підприє­мства. Встановлений ним порядок охорони комерційної таємниці закріплюється в колективному або трудовому договорі із праців­никами підприємства і (у разі укладання) у договорах із контр­агентами і професійними експертами.

Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю, ступінь конфіденційності й організацію їхньої охорони визначає і затверджує суб'єкт підприємницької діяльності або особа, ним уповноважена.

Організація охорони комерційної таємниці включає в себе:

  • визначення переліку посадових осіб, уповноважених відно­ сити інформацію до комерційної таємниці;

  • встановлення правил віднесення інформації до комерційної таємниці, проставляння та зняття грифа конфіденційності;

  • розробку і доведення до осіб, допущених до відомостей, що становлять комерційну таємницю, інструкцій із дотримання ре­ жиму конфіденційності;

  • обмеження доступу до носіїв інформації, що містять комер­ ційну таємницю;

  • ведення спеціального діловодства, що забезпечує виділення і збереження носіїв, які містять комерційну таємницю;

  • використання правових, організаційних, технічних та інших засобів захисту конфіденційної інформації;

  • здійснення контролю за дотриманням встановленого режи­ му конфіденційності.

4.4. Охорона комерційної таємниці "ь"1' *'■■

3 від третіх осіб " 'J "•*"'

Договірні відносини. Питання про охорону комерційної таєм­ниці в цивільно-правових договірних відносинах охорони актуаль-

478

не, особливо коли справа стосується різних технологічних нови­нок, результатів наукових досліджень, різноманітних проектів.

Щодо окремих цивільно-правових договорів зазначене питан­ня в основному вирішує сам законодавець. Так, відповідно до ста­тей 862, 895, 1121 ЦК обов'язки забезпечення конфіденційності відомостей про предмети таких договорів, як договір підряду, до­говір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструк­торських та технологічних робіт, договір комерційної концесії, прямо покладені на одну або обидві сторони цих договорів.

Оскільки правила більшості цивільно-правових договорів по­дібного зобов'язання не містять, про нього може йти мова лише тоді, коли умова збереження конфіденційності прямо включена

до договору.

Іноді питання збереження конфіденційності виникають ще на етапі проведення переговорів про укладання договорів. Перего­вори можуть і не завершитися укладанням відповідних договорів, а відомості, що становлять комерційну таємницю, стають відоми­ми особам, які можуть скористатися ними у своїх інтересах. Щоб цього не відбулося, необхідне підписання особливої угоди про збереження в секреті всіх відомостей, до яких потенційний контр­агент одержує доступ під час переговорів.

Технічні засоби. Застосування технічних засобів охорони важ­ливе для запобігання крадіжкам комерційної таємниці з двох при­чин. По-перше, надійні технічні засоби безпеки зменшують мож­ливість крадіжок матеріальних носіїв інформації. Друга причина полягає в тому, що законодавство про охорону комерційної таєм­ниці покладає на правоволодільця всю турботу про її збережен­ня. Тому до захисту з боку закону доводиться вдаватися тільки при порушенні засобів охорони.

Шифрування. Шифрування відносять до ефективних засобів збереження секретної інформації. За допомогою сучасних методів шифрування можна створювати практично нерозгадувані коди.

Все більша кількість секретної інформації зберігається в ком­п'ютерах. Комп'ютерні програми можуть використовуватися як для шифрування, так і для дешифрування даних без будь-яких суттєвих затрат.

Шифрування даних особливо важливе при їх переданні з од­ного місця в інше, оскільки вразливість для вторгнення особливо висока саме у процесі передання інформації.

Перевагою шифрування є й те, що воно відповідає вимозі за­кону про вжиття правоволодільцем «розумних заходів для за-

479

безпечення секретності» як необхідної умови правової охорони комерційної таємниці.

Комп'ютерна безпека. У зв'язку з тим, що інформація все більшою мірою обробляється на комп'ютерах, комп'ютерна безпека стала важливою складовою охорони комерційної таємниці. Ефективні за­ходи комп'ютерної безпеки запобігають несанкціонованому досту­пу до комерційної інформації з боку як третіх осіб, так і неуповнова-жених на те працівників всередині підприємства. Неправомірне одер­жання комп'ютерної інформації можливе при роботі в Інтернеті.

4.5. Охорона комерційної таємниці органами державної влади

Відповідно до ст. 507 ЦК органи державної влади зобов'язані охороняти від недобросовісного комерційного використання інформацію, яка є комерційною таємницею, створення якої по­требує значних зусиль, якщо її надано їм із метою отримання вста­новленого законом дозволу на діяльність, пов'язану з фармацев­тичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Ця інформація охороняється орга­нами державної влади також від розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населен­ня або не вжито заходів щодо охорони інформації від недобросо­вісного комерційного використання.

Органи державної влади зобов'язані охороняти комерційну таємницю також в інших випадках, передбачених законом.

4.6. Охорона комерційної таємниці

від іноземних держав

Деякі розвідувальні органи займаються промисловим шпигун­ством. Така протиправна діяльність суворо карається. Так, у СІЛА існують законодавчі положення, які передбачають покарання у формі позбавлення волі строком до 15 років і штрафу в розмірі до 10 млн дол. для осіб, які займаються подібною діяльністю.

Підприємствам, чиї технологічні секрети можуть викликати інтерес за кордоном, особливо важливо вжити ефективні заходи щодо охорони своїх секретів.