1.10. Міжнародна марка

Міжнародна марка - це торговельна марка, зареєстрована міжнародним реєстраційним органом відповідно до міжнародної угоди, зокрема відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, Протоколу до Мадридської угоди про міжна­родну реєстрацію знаків.

1.11. Описова марка

Описова марка — це позначення, що прямо чи непрямо вказує на об'єкт, до якого це позначення застосовують, за допомогою однієї з характеристик, що його визначає. Таким позначенням, як правило, правову охорону не надають. Винятками є випадки, коли описова марка на підставі тривалого використання набуває вто­ринного значення.

До описових марок відносять позначення, які є загальновжи­ваними як позначення товарів і послуг певного виду, що вказу­ють на їхній вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність, на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надан­ня послуг, а також які є узвичаєними символами та термінами. Таким позначенням не може бути надана правова охорона, оскіль­ки по суті вони не мають розрізняльної здатності.

Відповідно до законодавства України такі позначення можуть бути внесені до марки, заявленої на реєстрацію, як елементи, що їх не охороняють, якщо вони не займають домінуючого положен­ня в зображенні марки (ст. б Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

1.12. Похідна торговельна марка

Якщо володілець зареєстрованої марки подає на реєстрацію марку, що порівняно із зареєстрованою має незначні відмінності, які не впливають на розрізняльний характер марки (тобто нале­жать до вторинних елементів марки) відносно аналогічних товарів і (або) послуг, щодо яких здійснена попередня реєстрація, то такі марки реєструють як похідні. Права на похідні марки не можна передавати іншим особам.

1.13. Добре відома марка

Добре відома марка - це торговельна марка, що в результаті використання стала добре відомою широкому колу споживачів.

Відповідно до ст. 6^bis Паризької конвенції всі країни — учас­ниці зазначеної Конвенції зобов'язані надавати на своїй території

357

захист маркам, які за визначенням компетентного (адміністратив­ного чи судового) органу країни реєстрації або країни викорис­тання отримали статус добре відомих марок щодо тотожних або схожих товарів і (або) послуг.

Зокрема, реєстрацію торговельної марки, яка є відтворенням, імітацією або перекладом добре відомої марки, відхиляють або визнають недійсною. Забороняють використання марки, яка може призвести до сплутання з добре відомою маркою.

Це положення поширюється також на торговельні марки, істот­на складова частина котрих є відтворенням добре відомої марки або ЇЇ імітацією, яка здатна викликати сплутання з нею.

Вищезгадане положення застосовують незалежно від товарів і послуг, щодо яких торговельну марку визнано добре відомою, якщо:

• використання конфліктуючої марки вказує на зв'язок товарів і (або) послуг, щодо яких її використовують, та володільця добре відо­ мої торговельної марки, і це може завдати шкоди його інтересам;

• використання марки може завдати шкоди або послабити роз- різнювальний характер добре відомих марок шляхом недобросо­ вісних дій;

• недобросовісно використовують переваги розрізняльного характеру добре відомої марки.

Вимога анулювання конфліктуючої марки має бути заявлена володільцем добре відомої марки протягом 5 років від дати реєст­рації першої. Ця вимога не поширюється на випадки, коли конф­ліктуюча марка зареєстрована недобросовісно, для анулювання такої реєстрації строк не обмежений.

Захист добре відомої марки не пов'язаний з обов'язковою умо­вою реєстрації марки або використання її в конкретній країні. Потрібно лише, щоб марка була визнана у країні добре відомою, а такою вона може стати, наприклад, як внаслідок рекламування в цій країні, так і в результаті впливу рекламної кампанії, що її про­водять в інших країнах.

При визначенні міри популярності беруть до уваги відомість марки певному сектору суспільства, який може складатися з фак­тичних і (або) потенційних споживачів, з осіб, які беруть участь у забезпеченні каналів збуту товарів і (або) послуг, щодо яких за­стосовують торговельну марку, або ділових кіл, діяльність яких пов'язана з такими товарами або послугами. Навіть якщо лише в одному із секторів марку сприймають як добре відому, це є підста­вою для визнання її добре відомою в цій країні. , ,, .■- , - шк;<

358

₁₁

З метою визначення, чи є марка добре відомою, враховують строк використання торговельної марки, її поширеність, яку вста­новлюють на підставі кількісних та територіальних показників, а також ступінь підтримки рекламними засобами.

1.14. Сильна та слабка торговельні марки

Сильною торговельною маркою вважають торговельну марку, яка має високу розрізняльну здатність, притаманну або набуту шляхом тривалого використання, тобто марку, що має велику охороноздатність.

Слабка торговельна марка - це торговельна марка, якій бракує розрізняльної здатності або розрізняльна здатність якої частково втрачена внаслідок розмивання (ослаблення) торговельної марки.

1.15. Конфліктуюча торговельна марка

Конфліктуюча торговельна марка — це марка, що вступає в конфлікт із тотожною або схожою розрізняльною маркою, про­мисловим зразком або об'єктом авторського права у зв'язку з на­явністю в іншої особи попередніх прав на зазначені об'єкти.

Що стосується конфлікту між торговельними марками, то згідно із законодавством багатьох країн реєстрацію марки, що конфліктує із зареєстрованою торговельною маркою, яка має по­переднє право на підставі реєстрації, відхиляють, навіть якщо во­лоділець останньої не відстоює це право. У цьому разі підставою для відхилення реєстрації у першу чергу буде те, що використан­ня конфліктуючих торговельних марок може ввести споживачів в оману, а цього слід уникати, навіть якщо заінтересовані сторо­ни не відстоюють свої права.

Може бути відмовлено в реєстрації торговельній марці, що конфліктує з маркою, яка має більш ранній пріоритет, ґрунтова­ний на використанні марки, якщо за національним законодав­ством право, набуте на підставі використання марки, визнано.

Може бути відмовлено в реєстрації також торговельній марці, Що конфліктує з добре відомою у країні маркою, яку охороняють без реєстрації відповідно до ст. 6^bis Паризької конвенції.

Суб'єкти попереднього права на інші об'єкти, які охороняють згідно із законодавством, можуть заперечувати проти чинної реє­страції конфліктуючої марки. У цьому разі реєстрація марки може бути визнана недійсною повністю або частково.

У багатьох країнах для висування вимоги щодо визнання не­дійсною реєстрації марки на підставі попередніх прав передбаче-

359

но певний строк, після закінчення якого реєстрація марки на за­значеній підставі не може бути визнана недійсною.

1.16. Тотожна торговельна марка

Тотожна торговельна марка - це торговельна марка, зобра­ження якої в усіх елементах збігається із зображенням іншої мар­ки. Тотожні марки найчастіше можуть вступати в конфлікт, оскіль­ки їх використання для однорідних товарів або послуг на одному ринку може призводити до сплутання виробників або осіб, що надають послуги.

Якщо при реєстрації марки подають позначення, тотожне за­реєстрованій марці або марці, яку охороняють без реєстрації, на ім'я іншої особи, реєстрацію не здійснюють або, у разі здійснен­ня, її можна визнавати недійсною.

За законодавством України позначення, що є тотожними мар­кам, раніше зареєстрованим чи заявленим для реєстрації в Украї­ні на ім'я іншої особи, які охороняють без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, не можуть бути зареєстровані як торговельні марки (ст. 6 (3) Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

1.17. Схожість торговельних марок

Схожість торговельних марок — це збіг декількох мотивів, що утворюють торговельну марку.

Якщо, незважаючи на окремі відмінності, сприйняття мотивів торговельних марок призводить до сплутання цих марок, такі марки вважають схожими настільки, що їх можна сплутати.

1.18. Торговельна марка, схожа настільки, що її можна сплутати з іншими марками

Торговельною маркою, схожою настільки, що її можна сплута­ти з іншими марками, вважають марку, яка асоціюється з іншими марками (маркою) загалом, незважаючи на окремі відмінності елементів марки.

За законодавством України позначення, схожі настільки, що їх можна сплутати з марками, раніше зареєстрованими чи заявле­ними для реєстрації в Україні на ім'я іншої особи для таких са­мих або споріднених із ними товарів і послуг або марками інших осіб, якщо ці марки охороняють без реєстрації на підставі міжна­родних договорів, учасником яких є Україна, не можуть бути за-

360

реєстровані як марки (ст. 6 (3) Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

1.19. Торговельна марка спільного володіння

Торговельна марка спільного володіння - це торговельна марка, право на яку набуто кількома особами. Відрізняється від індиві­дуальної торговельної марки тим, що її умови використання ви­значає угода між співволодільцями марки. Кожен із них може ко­ристуватися і розпоряджатися маркою на власний розсуд, але жоден не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на викори­стання марки та передавати право власності на марку іншій особі без згоди інших співволодільців.

1.20. Розмивання (ослаблення) _, торговельної марки

Розмивання (ослаблення) торговельної марки — це процес по­ступової втрати (ослаблення) розрізняльної здатності торговель­ної марки внаслідок її використання різними виробниками для позначення неоднорідних товарів.

1.21. Мотив торговельної марки

Мотив торговельної марки — це аспект торговельної марки, розрахований на певний вид сприйняття. Мотив марки може бути: візуальний (графічний) - розрахований на зорове сприйняття; фонетичний (звуковий) - розрахований на слухове сприйняття; семантичний (смисловий) - смисловий зміст позначення, що його використовують як торговельну марку тощо.

1.22. Елемент торговельної марки

Елемент торговельної марки - це одна зі складових частин тор­говельної марки. Елементи торговельної марки розрізняють за видом, виокремлюючи словесний, зображальний та об'ємний еле­менти. Елемент або сукупність елементів визначають вид торго­вельної марки, яка може бути словесна, зображальна, об'ємна або комбінована.

Торговельну марку, що складається лише з одного елемента, називають простою, а з декількох елементів — складною.

Сильний елемент торговельної марки значною мірою визначає її сприйняття, і навпаки, слабкий елемент не здатний істотно впли­нути на сприйняття торговельної марки. До слабких елементів мар-

361

_ц

ки відносять, як правило, елементи, яким не може бути надана пра­вова охорона через невідповідність певним вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону прав на зна­ки для товарів і послуг» позначення, які не мають розрізняльної здатності (є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; вказують на вид, якість, кількість, властивості, при­значення, цінність товарів і послуг, а також на місце, час виготов­лення, збуту товарів або надання послуг; є загальновживаними символами і термінами), можуть бути внесені до знака як елемен­ти, які не охороняють, якщо вони не займають домінуючого по­ложення в зображенні марки.

Якщо торговельна марка містить елемент (елементи), які не охороняють (неохороноздатний елемент), то в рішенні про реєст­рацію марки і в реєстрі, якщо це необхідно, вказують, що зазначе­ний елемент не є предметом самостійної правової охорони.

1.23. Юридично-правова природа торговельної марки

Відповідно до ст. 1 Паризької конвенції торговельна марка належить до об'єктів промислової власності. Головна розрізняль­на функція торговельної марки випливає із самого визначення. Виокремлення маркованих товарів або послуг з маси конкурую­чих із ними допомагає володільцеві марки у продажу товарів або наданні послуг, а споживачеві - у виборі належних товарів чи послуг серед подібних. Торговельна марка має також гарантійну функцію, тобто гарантує споживачам знайому їм якість товарів (послуг). Властива комерційній марці й рекламна функція, мета якої - привернути увагу споживачів до товарів (послуг), марко­ваних певними торговельними марками.

Виконуючи ідентифікаційну функцію, торговельна марка не­прямо вказує на товаровиробника або особу, яка надає послугу. Завдяки тісному зв'язку між товарами (послугами) та торговель­ною маркою остання надає суспільству інформацію про товари та послуги і таким чином допомагає володільцям марок стиму­лювати та зберігати попит на ці товари або послуги.

Марки не мають вводити в оману споживачів, їх не можна ви­користовувати для фальсифікованої реклами або недобросовіс­ної конкуренції. Важливість торговельної марки та охорони, яку їй надають, пов'язана з її економічною та соціальною роллю - зна­чимістю для інтересів підприємства та громадськості. ;; •

Відповідно до ст. 6^sexies Паризької конвенції країни-учасниці гарантують охорону марок обслуговування (марок, які викорис­товують при наданні послуг), але зазначена норма не містить ви­моги щодо якісного обслуговування. Країна — учасниця Паризь­кої конвенції може забезпечувати будь-які гарантії охорони ма­рок обслуговування. Усталеною є практика надання охорони маркам обслуговування на тих самих засадах, що й торговельним маркам, тобто прирівнення цих знаків у правовому режимі.

1.24. Ознаки торговельних марок

Щоб бути визнаним за торговельну марку, тобто стати об'єктом правової охорони, позначення має відповідати ряду умов:

• вміщуватися на виготовлюваній продукції, її упаковці або супровідній документації;

• дозволяти споживачеві без особливих зусиль упізнати по­ трібну йому продукцію і виключати можливість сплутання її з аналогічною продукцією інших виробників;

• мати новизну;

• у встановленому законом порядку бути зареєстрованим.

1.25. Суб'єкти прав на торговельні марки

ЦК визначає, що майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать: володільцю відповідного свідоцтва; володільцю міжнародної реєстрації; особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

S 2. ПРАВОВА ОХОРОНА "_{ц м}' _:W. ТОРГОВЕЛЬНИХ МАРОК , ,.'*.\_t ^Лі

2.1. Охороноздатність торговельної марки

Охороноздатність торговельної марки — це юридична влас­тивість позначення, яку визначає сукупність ознак, необхідних для його реєстрації в якості торговельної марки.

Виокремлюють два основні типи вимог, яким має відповіда­ти позначення, щоб бути зареєстрованими у якості торговель­ної марки.

Перший тип вимог стосується можливості відрізнити товари та послуги одного підприємства від однорідних товарів і послуг

ІНШОГО. -..•: • • ■• . .. ..:.,.-.; г.. , ■.. .

362

363

Вимоги другого типу пов'язані з можливістю спричинення шкоди використанням торговельної марки, яка має дезорієнтую-чий характер або суперечить публічному порядку, принципам гуманності та моралі.

Подібні вимоги містять національні закони, що стосуються тор­говельних марок країн - учасниць Паризької конвенції. Ст. 6^quinques зазначеної Конвенції передбачає, що підставами для відмови в реєстрації або для визнання реєстрації недійсною є: відсутність у торговельних марок будь-яких розрізняльних ознак, те, що вони суперечать публічному порядку, принципам гуманності та моралі, а також те, що вони можуть ввести в оману громадськість.

В Україні охорону надають також марці, яка не суперечить пуб­лічному порядку, принципам гуманності та моралі та щодо якої немає підстав для відмови в наданні правової охорони (статті 5, 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).