180.Переваги і недоліки методу збуту товару через посередника (на прикладі апк).

залученнямторговельних посередників різних типів. Переваги непрямого збуту:

- дозволяє швидко розширювати ринок збуту продукції для виробника;

- виробник може покласти на посередника виконання деяких функцій: маркетингове дослідження ринку; складування і зберігання; реклама і стимулювання збуту; несення ризику надлишкових запасів чи не продажу.

- Виробник може зосередитися на процесі виробництва.

Раніше, коли торгівельна система була недостатньо розвинена, українські підприємства часто йшли шляхом створення власної торговельної мережі, фірмових магазинів тощо. Безумовно, це дає можливість дещо заощадите на оплаті послуг посередників та швидко отримувати готівку. Таким чином, деякі підприємства створили досить крупну торгівельну мережу.

Сьогодні компанія-виробник ще може створити власну торгівельну мережу, але вийти на ринок Україні і одночасно створити таку мережу майже неможливо. Вихід на український ринок нових компаній, як правило, здійснюється через існуючих посередників.

Світова практика свідчить, що торгівельна і дистриб’юторська діяльність виділяється в окремий вид бізнесу навіть якщо, окремі компанії формують власні торгівельні мережі. Професіоналізм посередників і їх спеціалізація лише на торгівельній діяльності забезпечує ефективність проведення збутових операцій.

181.Можливості застосування підприємствами апк комбінованого методу збуту товару на прикладі продукції апк.

комбінованого, або змішаного, коли посередницькою ланкою виступають

організації зі змішаним капіталом, тобто використовуються як кошти

фірми-виробника, так і іншої незалежної компанії.

Комбінований метод збуту передбачає поєднання прямого та непрямого методів. Прямий метод передбачає встановлення прямих зв'язків між постачальником (експортером) і кінцевим споживачем (імпортером) та подальше постачання (закупівлю) товару на підставі договору купівлі-продажу.

Прямий метод частіше використовується у випадках:

¦ продажу чи закупівлі на зовнішніх ринках промислової сировини на підставі довгострокових контрактів;

¦ експорту великогабаритного і дорогого обладнання;

¦ експорту стандартного дрібносерійного обладнання через власні закордонні філії і дочірні компанії, що мають свою роздрібну мережу;

¦ закупівлі сільгосппродукції безпосередньо у фермерів-виробників.

Непрямий метод передбачає купівлю і продаж товарів через торговельно-посередницьку ланку на підставі спеціального договору (угоди) з посередником, який обґрунтовує виконання останнім певних зобов'язань, пов'язаних з реалізацією товару продавця. Непрямий метод доцільний при:

¦ реалізації другорядних видів продукції;

¦ постачанні товарів на віддалені і недостатньо вивчені ринки, ринки малої ємкості;

¦ просуванні нових товарів;

¦ відсутності в країнах-імпортерах власної збутової мережі, а також, коли ринки деяких товарів цілком монополізовані і, таким чином, недоступні для встановлення прямих контактів між експортером та імпортером. Комбінований або змішаний метод збуту зустрічається не

дуже часто і здійснюється через організації, до складу яких входять власні збутові структури виробника і незалежні збутові фірми. Прикладом можуть служити спільні підприємства.

Тобто виробник може формувати власну збутову мережу, але не відмовлятися при цьому від послуг посередників і на певних ринках бути присутнім за допомогою агентів, представників, дистриб'юторів тощо.

В Україні відома торгова марка «Світоч» використовує саме такий метод збуту. З одного боку, продукцію «Світоч» продають у спеціалізованих магазинах, однак з іншого — вона широко представлена в різних закладах торгівлі, громадського харчування тощо.