122. Методика здійснення сегментації ринку підприємств апк

Сегментація ринку — основний метод маркетингу, за допомогою якого підприємство поділяє ринок на деякі сегменти з урахуванням результатів аналізу за певними ознаками. Вона здійснюється для наступного виділення цільових сегментів, що вимагають різних підходів до стратегії розробки нових видів продукції, організації товарообігу, реклами та стимулювання збуту. Стратегія сегментації ринку при виборі методів маркетингу дозволяє підприємству (з огляду на його сильні та слабкі сторони) обрати саме ті, що забезпечать концентрацію ресурсів у тих сферах діяльності, де підприємство має максимальні переваги або, принаймні, мінімальні нестачі. При виділенні сегментів і виборі цільового сегмента завжди варто враховувати масштаб ринку й тенденції, що складаються на ньому. Існують певні відмінності між проведенням сегментації ринку підприємств та споживачів. Це пов’язано із особливістю діяльності підприємств. Найважливішою віддмінністю підприємств-споживачів від звичайних споживачів є те, що вони використовують придбані товари та послуги для виробництва нової продукції. Так при поділі ринку підприємств на сегменти важливо врахувати форму власності, вид та тип діяльності, масштаби діяльності та величину підприємства. Важливо також знати цільових споживачів підприємства та його частку на ринку.

За своєю структурою ринок підприємств сегментусться за такими ознаками:

1) за галузевою належністю (сільське, лісове і рибне господарства; промислові підприємства, будівництво тощо);

2) за формою власності (державні установи, приватні підприємства, колективні);

3) за розмірами (холдинги, великі підприємства, малі підприємства);

4) за типами ринків;

5) за географічною ознакою (розташування);

6) за характером діяльності (надання послуг; оптові та роздрібні торгівці: промислові виробничі підприємства)

7) за операційною ознакою (обсяг споживання чи постачання, особливості технології, статус користувача- наприклад, УІР-клієнт).

123. Особливість рику споживачів. Головні принципи сегментації споживчого ринку.

Ринок споживачів – це сукупність окр.осіб і господарств, які купують товари особистого вжитку. Кінцева мета відбору цільових ринків містить пошук такої групи (або груп) покупців, на задоволення потреб якої фірма буде орієнтувати всю свою діяльність. За специфікою, яку виробник має знати і враховувати, виділяють споживчі ринки і ринки виробництв. їх ще називають ринок В2С - бізнес для споживачів або споживчий ринок) та В2В – (бізнес для бізнесу або ринок підприємств, або корпоративний ринок)

Споживчий ринок (В2С) - це сукупність окремих осіб і домогосподарств. які купують або дістають іншим способом товари і послуги особистого вжитку.

Головною дійовою особою на споживчому ринку виступає конкретна особистість з властивим тільки їй набором специфічних рис якостей, які перебувають під постійним впливом зовнішніх факторів. Очевидно, успіх діяльності фірми, яка працює на споживчому ринку, залежить від того, наскільки вдало, надійно вона знайде своє коло покупців, свій сегмент ринку. Вибравши той чи інший сегмент ринку, необхідно розібратись в тому, як реагують споживачі на різні характеристики товару. Поведінка споживачів визначається збуджуючими факторами маркетингу (товар, ціни, канали розподілу, стимулювання збуту), а також зовнішнім середовищем: економічним, науково-технічним, політичним, культурним. Врахувати всі взаємозв'язки між середовищем, характеристиками покупця і його реакцією на товар дуже важко.

Головними принципами сегментації споживчого рийку можна назвати такі: 1) географічний; 2) психографічний; 3) поведінковий: 4) демографічний.

1) Географічний принцип передбачає розбиття ринку з урахуванням географічних відмінностей -країна, регіон (Західний, Полісся, Південь України), область, місто, район міста, село тощо. Розташування регіону відображає відмінності в доходах, культурі, традиціях, релігійних переконаннях. Регіон характеризується кліматом, чисельністю та густотою населення, певним співвідношенням міського та сільського населення, чоловіків та жінок. 2) Сегментацію ринку за психографічиим принципом орієнтовано на розподіл покупців за належністю до суспільного класу, за способом життя, тинами особистості. 3) Ринок сегментують на підставі поведінкових особливостей покупців, яких розрізняють залежно від знань, взаємин, реакції на тонар і ного використання. Так, покупці можуть характеризуватися з огляду на здійснення ідеї, покупки або застосування її. Проведення маркетингового дослідження потребує від його учасників творчого підходу до вирішення проблем, які виникають. Залежно від статусу користувача ринки розбивають на сегменти; 1) тих, що не користуються товаром; 2) колишніх користувачів; 3) потенційних користувачів; 4) користувачів-новачків; 5) регулярних користувачів. Ринки різняться за ступенем інтенсивності споживання товару. У цьому разі виділяють групи слабких, поміркованих та активних споживачів (наприклад, щодо споживання чаго, кави, пива, прохолодних напоїв). За ступенем прихильності до товарних марок ринок сегментується на споживачів безсуперечних, терплячих, непостійних прихильників, а також споживачів, які не виявляють інтересу до того чи іншого товару. Залежно від рівня обізнаності про товар споживачів можна розділити на непоінформованих, поінформованих, інформованих, зацікавлених, бажаючих придбати, а також тих, що мають намір купити. 4) Демографічний принцип сегментації ринку передбачає групування споживачів за віком, статтю, розміром сімї, етапами її життєвого циклу, рівнем доходів, родом занять, освітою, релігійним переконанням, расовою належністю, національністю. За віком споживачів можна розділити на кілька категорій: діти, підлітки, дорослі, люди похилого віку.