159.Способи впливу споживачів, конкурентів і посередників на встановлення ціни на товар на прикладі продукції підприємств апк.

Споживачі впливають на ціну через дію таких механізмів: дію закону попиту і пропозиції, в якому споживачі є носіями категорії попит; через цінову еластичність попиту; через відмінність в сегментах

ринку. Якщо, наприклад, в південних регіонах попит на картоплю вищий, ніж в північних, то це безперечно вплине на ціну картоплі, яку може реалізувати підприємство.

160. Механізми державного регулювання ціноутворення продукції підприємств апк.

В процесі ціноутворення на сільськогосподарську продукцію важливу роль відіграє державне регулювання. Саме воно повинно бути направлене на формування системи наукового та економічного обґрунтування цін – гарантованих (захисних), заставних і ринкових – по всьому технологічному ланцюгу: товаровиробник – переробник – торгівля, споживач. Одна із причин, через які сільське господарство вимагає регулювання з боку держави, пов’язано з низькою еластичністю попиту на сільськогосподарську продукцію. Це означає, що населення відносно стабільно споживає продукти харчування, жертвуючи при цьому товарами тривалого користування, одягом і т.д. І лише при значному підвищенні цін та відповідному зниженні реальних доходів зменшується споживання продовольчих товарів.

Найбільш прийнятною для умов сучасної України є парадигма розгляду економіки сільського господарства як регульованої з боку держави системи. При цьому слід виходити з того, що потрібна зовнішня сила, яка б обмежувала коливання цін певним коридором, оберігаючи виробника і споживача від деструктивного коливання цін. Надмірні коливання цін здатні розладнати все сільськогосподарське виробництво та ринок продуктів харчування. В цьому сенсі, завдання держави як регулятора цін, полягає як в обмежувальному: так і в конструктивному характері, а саме – обмеження коливань цін зі встановленням вилки цін (верхня та нижні ціни) і ціною, що орієнтує виробника (що знаходиться між цими крайніми величинами).

Такий підхід до державного регулювання цін добре відомий. Він полягає, перш за все, в товарних інтервенціях і прямих державних виплатах для підтримання нижнього рівня цін та забезпечення умов процесу відтворення в сільському господарстві. У ряді випадків по таких товарах як молоко, де вкрай важливо підтримати середньодобовий рівень пропозиції і споживання, регулюванню піддаються і оптові, і навіть роздрібні ціни. Потрібно сказати, що такий державний механізм підтримки цін є досить дорогим, і звичайно витрати на нього складають значну частину державного бюджету розвинених країн або тих міжнародних організацій, які займаються таким регулюванням.

161.Характеристика основних етапів ціноутворення на прикладі продукції підприємств апк. Приклади.

Процес ціноутворення складається з шести етапів. Розглянемо кожний з них.

1. Визначення мети ціноутворення.

Кожному підприємству необхідно визначити мету виготовлення конкретного товару. Якщо підприємство вибрало цільовий ринок і здійснило правильне позиціонування, то йому легше сформувати маркетинговий комплекс і визначити мету цінової політики. Існує кілька основних цілей цінової політики маркетингу:

• забезпечення збуту (виживання);

• максимізація чи збільшення прибутку;

• досягнення та збереження відповідних обсягів товарообігу (частки ринку, кількості продавців);

• підвищення конкурентоспроможності підприємства й товару.

2. Визначення попиту.

Величину попиту визначають кілька факторів: існуючий рівень цін на товари, економічна ситуація, доходи покупців, їх спеціалізація та поведінка, рівень розвитку техніки та технології. Крім того, товаровиробнику слід ураховувати, що не завжди зниження ціни на товар супроводжуватиметься підвищенням попиту на нього (ефект заміни )

3. Аналіз витрат на виробництво та збут товару.

Це один з найважливіших етапів встановлення ціни, оскільки дає змогу встановити мінімально допустиме її значення, яке забезпечить покриття витрат на виробництво та реалізацію продукції

(надання послуги) і отримання відповідного прибутку. Ось чому важливо розрахувати всі види витрат підприємства:

• постійні (не змінюються залежно від обсягів випуску чи продажу продукції: амортизаційні відрахування, орендна плата, страхові внески, відсотки за кредит тощо);

• змінні (змінюються залежно від обсягів виробництва: вартість сировини, матеріалів, транспортування тощо);

• повні (сума постійних і змінних витрат);

• середні (постійні, змінні, повні витрати у розрахунку на одиницю продукції);

• маржинальні (збільшення або зменшення повних витрат за відповідного збільшення або зменшення

обсягу виробництва на одиницю продукції).

4. Аналіз цін конкурентів.

Товаровиробник має знати ціни на продукцію конкурентів і відмітні характеристики їх товарів.

5. Вибір методу (методів) ціноутворення.

На цьому етапі безпосередньо визначають ціну на товар за допомогою відповідного методу (методів) ціноутворення.

Маркетингова цінова політика має досить широкий арсенал підходів та методів прямого і непрямого розрахунків ціни. Найчастіше використовують такі методи: "витратний", беззбитковості та одержання цільового прибутку, значних переваг (цінностей) товару.

6. Встановлення остаточної ціни.

(Щодо АПК написать самостійно)