1.Сутність та визначення поняття "маркетинг".

Маркетинг-(від англ.market-ринок,торгівля,продаж,комерційна діяльність;за іншою версією,-від market getting- завоювання ринку)виник на початку ХХ ст. у США.

Існує багато визначень поняття “маркетинг”, це пояснюється різними методологічними підходами вчених маркетологів до характеристики маркетингу. Ітак,деякі з них: Маркетинг-це система взаємопов’язаних дій щодо планування та втілееня в життя задуму, ціноутворення, просування та розподілу ідей, товарів, послуг завдяки обміну,котрий задовольняє потреби.

Маркетинг-це процес вивчення і формування споживчих запитів і переваг, а також використання всіх ресурсів і засобів фірми для їх задоволення з метою отримання прибутку та для особливої користі споживачів (Ф.Котлер,1990)

Інакше кажучи, маркетинг-це аналіз, планування,реалізація та контроль за втіленням “суміші”маркетингових рішень стосовно продуктк фірми, його ціни, системи просування та розподілу, а також надій і сподівань фірми, тобто це ключ до досягнення цілей та завдань,що постають перед фірмою, яка прагне завоювати цільовий ринок.

2. Розуміння маркетингу як функцій менеджменту і філософії бізнесу.

Маркетинговий менеджмент потрібно розглядати в загальній системі менеджменту фірми, тобто в цілісній системі управління бізнесом, який здійснює ця фірма. Виходячи з сутності маркетингу як однієї з основних функцій бізнесу і водночас як концепції управління фірмою досить повним бути таке визначення маркетингового менеджменту. Маркетинговий менеджмент — це процес, основними складовими якого є аналіз, планування, реалізація планів і контроль за здійсненням заходів, спрямованих на встановлення, зміцнення і підтримання взаємовигідних обмінів з цільовими ринками для досягнення цілей підприємства (отримання прибутку, збільшення обсягів збуту, збільшення частки ринку тощо).

Отже, згідно з цим визначенням і загальними поняттями функцій менеджменту до основних функцій маркетингового менеджменту належать:

• аналіз ринку (визначення його потенціалу, місткості, кон'юнктури, попиту, поведінки споживачів, оцінювання конкурентів тощо) і відповідно ринкових можливостей підприємства з урахуванням його ресурсів;

• планування, тобто формування виробничо-збутових маркетингових програм на основі ринкових і кон'юнктурних прогнозів, оцінок розвитку науково-технічного прогресу тощо;

• організація, тобто формування організаційної структури маркетингу на підприємстві; реалізація встановлених планів (розробка конкретних завдань, визначення повноважень і відповідальності за реалізацію маркетингових заходів тощо);

• мотивація, тобто розробка і реалізація матеріальних і моральних стимулів для працівників фірми з метою підвищення ефективності їх праці;

3. Історичні етапи формування теорії маркетингу.

Маркетинг як ринкова теорія керування бере початок у 1901 р., коли ряд провідних університетів США в розклад своїх занять включили курс лекцій з проблем раціональної організації товарообігу.

У 1908 р. одна з комерційних фірм почала дослідження роботи, пов' язаної з маркетинговою діяльністю.

В 1911 р. у великій компанії США склалося враження зміни в організаційній структурі управління, почали функціонувати служби маркетингу, з' явилися спроби тлумачення маркетингу як наукової дисципліни.

У 1926 р. створена наукова організація викладачів маркетингу і реклами, на базі якої в 1937 р. була заснована Американська асоціація маркетингу.

Однак офіційне становлення маркетингу, як науки, датується початком 50-х р. ХХ ст., коли головною особливістю існуючих ринків було пріоритетне становище виробника у відношенні до споживача.

4. Економічні аспекти теорії маркетингу. Взаємозв'язок маркетингу з економікою вперше дослідили Роджер М., Хілер та Едвард Чанг. Вони зазаначають, що, оскільки, економічна теорія, згідно Самуельсону - це наука про те, як люди і суспільство виробляють продуктивні ресурси для виробництва різних товарів і їх розподілу з метою споживання, вона має справу принаймні з двома фундаментальними проблемами: виробництвом і розподілом. Маркетинг тісно взаємопов'язаний з такими базовими категоріями як: обмін- це акт отримання від певного об'єкта того чи того блага з пропозицією натомість чогось іншого; максимізація прибутку, корисність, раціональність. Економіка акцентує увагу на раціональному розміщенні ресурсів в процесі виробництва і розподілу, а маркетинг - на процесі обміну. Обмін, на думку багатьох дослідників, може бути представлений як визначальна категорія маркетингу. При дослідженні обміну в маркетингу передбачається, що виробник прагне до максимізації прибутку, а споживач - до максимізації корисності. Модель "економічної людини", прийнята в економічній теорії припускає, що споживач має всю повноту інформації і раціонально приймає рішення, прагнучи досягнення поставлених цілей.

Найважливіші теоретичні набуття маркетингу: Сегментування ринку - виділення з загальної кількості споживачів, певних груп, об'єднаних однаковим відношенням до товару. Виділяючи сегменти ринку, фахівець з маркетингу прагне до придбання конкурентних переваг, що закріплюються шляхом позиціювання продуктів компанії. Позиціювання - це процес пошуку за отримання такої ринкової позиції (головним чином в свідомості споживача), яка буде вигідно виділяти її серед конкурентів.