52.Причини повільного розвитку маркетингу в агробізнесі України.

 На звичайному підприємстві у агропромисловому виробництві процес впровадження маркетингової діяльності здійснюється поступово і, як правило, проходить п'ять стадій. На першій стадії маркетинг розглядається під кутом зору таких понять, як реклама і стимулювання збуту. На другій стадії формується більш широкий підхід до управління маркетингом: основна ціль — щоб покупець був задоволений придбанням продукції, після реалізаційним обслуговуванням та ін. При цьому запити і потреби споживачів можуть змінюватися, що необхідно враховувати при виробництві і збуті продукції. А тому на третій стадії слід постійно оновлювати виробництво та підвищувати якість пропонованих послуг. На четвертій стадії впровадження маркетингу підприємство повинно вивчити наявні можливості і зайняти певне положення на ринку. Це означає — спробувати виділитись на фоні інших підприємств, які виробляють аналогічну продукцію для ринкового сектору. Останній, п'ятій стадії впровадження маркетингу відповідає виконання усіх функції щодо аналізу ринків та потреб, плануванню, обліку і регулюванню роботи у галузі освоєння ринків збуту.При усій різноманітності конкретних схем маркетингу усі вони грунтуються на сукупності загальних принципів, а саме: — вивчення стану та динаміки споживацького попиту і використання одержаних даних у процесі розробки і прийняття господарських рішень; — максимальне пристосування виробництва до потреб ринку з метою підвищення ефективності функціонування підприємства, критерієм чого виступає значення узагальнюючого показника його діяльності — прибутку; — вплив на ринок і споживацький попит за допомогою таких засобів, як реклама, стимулювання збуту з метою формування їх у необхідному для підприємства напрямку.

Для успішного просування на ринку нових виробів або послуг використовуються шість основних видів цін: 1) "зняття вершків" на ринку, тобто встановлення з самого початку просування на ринку нового або вдосконаленого продукту високої ціни на нього в розрахунку на споживачів, готових купити продукт за таку ціну; 2) ціна за впровадження продукту на ринок, тобто встановлення значно більш низької ціни, ніж є на ринку на аналогічні товари; 3) "психологічна ціна", яка встановлюється трохи нижче будь-якої круглої суми (наприклад, 99 коп.) і створює у споживача суто психологічну уяву більш низької ціни; 4) ціна лідера на ринку або в галузі, яка встановлюється у відповідності з ціною, що пропонується головним конкурентом на ринку звичайно провідною фірмою галузі; 5) ціна з відшкодуванням витрат виробництва, тобто визначенняцін на свою нову продукцію з урахуванням фактичних витрат її виробництва і середньої норми прибутку на ринку або в галузі; 6) престижна ціна, тобто ціна на вироби дуже високої якості, які мають особливі, неперевершені якості.

 Саме на фермі повинні розпочинатися процеси концентраці у сфері маркетингу. Фермерам необхідно краще розуміти продовольчий маркетинг та споживача продовольства, в той час як споживачі і працівники продовольчого маркетингу повинні усвідомлювати проблеми сільського господарства і фермерів. Зростає інтерес фермерів до маркетингу. У порівнянні з більшістю товарів для с/г продуктів характерні підвищена громіздкість та схильність до швидкого псування. Через швидке псування необхідні термінове навантаження, доставка, розвантаження і, можливо, спеціальне охолодження. Контроль і збереження якості нерідко стають реальною та дорогою проблемою. А тому кращий вихід для фермера — швидка реалізація. Обсяг виробленої продукції фермерського- господарства змінюється з року в рік, що зумовлено реакцією фермерів на ціни, урядові заходи, а також такими факторами, як погода і хвороби. Ці зміни в обсягах випуску продукції впливають на процес продовольчого маркетингу. Зміни у поставках продукції з ферм мають істотний вплив на закупівельні ціни, потреби у місткостях сховищ та ступінь завантаження виробничих потужностей переробки, які належать фірмам продовольчого маркетингу. Прагнення зменшити ризик та невизначеність, які спричиняються коливаннями поставок продукції з ферм— одна з рушійних сил, що створюють більш тісні договірні, контрактні зв'язки між маркетинговими агентствами і фермерами. Інша сторона проблеми фермерського маркетингу полягає у дуже малому розриві між ціною реалізації і собівартістю. Умови конкуренції у сільському господарстві звичайно утримують фермерські ціни близько до собівартості продукції.

Знання маркетингу та його проблем допомагає фермеру приймати важливі господарські рішення, які дають відповіді на такі питання: 1. Що виробляти і як підготовлювати продукцію для продажу? 2. Коли і де купувати і продавати? 3. Яку частину роботи з маркетингу повинен виконувати сам фермер індивідуально або у складі групи? 4. Що можна зробити для розширення ринків? 5. Які угоди та заходи з маркетингу бажані? \6. Як виправити небажані результати дій? Весь комплекс цілей, стратегій і тактики, які допомагають фермеру розробляти і приймати рішення щодо виробництва і маркетингу — це так званий фермерський план маркетингу. Методика розробки плану маркетингу на підприємствах АПК буде розглянута у наступній темі. Фермери керуються цілим рядом цілей: розширення господарства; підвищення виробничої ефективності; збереження сімейної ферми; досягнення економічної незалежності і свободи ринкових І відносин; стабільність виробництва; забезпечення якісного життя та ін. Кожний фермер робить вибір з цих цілей або надає їм різну, ступінь важливості, що, в свою чергу, визначає усі його маркетингові, а також виробничі рішення.