4. Страх пгрет вутитпрн-ю

Страх перед а> інторіоо — «виїде досить поширене серед гтро-монпів. Він лїитьси взнаки по-рішому: може тремтіти голос, мов піл час нершого освідчених у коханні, може вкриватися червоігнмн п.тямачн облігччя. н:бн доповідач щойно вчинив отосі ганебне, може супроводжуватися повільним блокуванням будь-яких проявів волі. Ці ознаки — справжня напасть для доповідача Найгірше жтс. шо вони лише посилюють страх і л о по ні дач та попий тумаг вже не про логічний янтслад думок, а про якомога швидше (звершення ціп екккуиії. Він усвідомлюг. шо прояви страху г очевидними лля слухачів і. як наслідок. псклтішае. ше більше піута>гться. шо часом іфитволить ло тавчасного тавершеяня виступу.

Страх перед аудігторігто відрпнягться віл емоційного напру­ження, шо може виникати піл час ігублічітх виступів; остяннс І навіть необхіднім — ненатяпп/гий луї не може ваглустити стрілу. ЕмоиіЙтю ярівноважеігай доповідач значно «нсбстпечнішнй» у своїй нудній ііромояі. аніж той. у чисму настрої присутня «лоропо дога нервового згЗутжстгня

Хіна богкттьба ті с трахом і е досить складною, все ж можна лати кілька порал.

По-перше, потрібно іарно інтлоіуватися: наіікпашс записати усю доловиь на папері, виклавши її розмовною мовою, а потім прочитати уголос. 1 чвсом текст виступу можні прочиїпгн шс рат — перед длеряжіюм (варто «робити цс двічі або тричі)

По-друге, слід уявити себе на місці слухача, оцінити свій ви­ступ критично Чи хоіілося б вам спостерігати та тим. як доповідач ис може уникнути попаїкн¹' Вн — звичайна людина, як і решта, котрі прийшли на тух. гріч, щоб ікигути шось ячмяе. цікаве, в не для того, шязб марнувати час.

Ио-третт. переконайтеся, шо в разі погреби вн іможстс швидко тор» іітузмттисн. затирнувши у таписяі. Нотатки варто зручно роз­містити, шоб ними одрату можна було скоржтапкя.

І іо-четтктттс. варто шукати пілгримки в аудиторії. Завжди г люди, котрі усміхнуться, кивнуть чи «кіч і. інакше схвально від-реагують на ваш виступ.

Отже, щоб позбутися нерішучості, несміливості, використо­вуйте кожну нагоду, шоб по грену ватне я в мовленні.

5. Зв'язок з вузлторіоо

Подумки варто постійно спілкуватися з ауаиторісю. Доброзич­ливість, відвертість, ігродезюнстрхзввні доповідачем, спраїтьовують шй ефективніше лише в тому разі, ягацо вони футлуються на щи­рому непідробному інтересі. Доповідач випромінюватиме довіру, якщо сам віритиме в себе, не тпзнме нотуватиме своїх можливостей, але й не перебільшуватиме їх, залишатиметься діловитим, не обра­жаючи при цьому інших. У жодному разі не можна зверхньо ста- • витись до слухачів та співдоповідачів, адже подібна поведінка ви­кликав антипатію та неповагу

Процес спілкування не вичерпується усним поіідгзмлеиинм, важливу роль при цьому відіграють неверб'лщ.ні засоби інформу­вання. Важливе значення для утримання уваги аудиторії мас зоро­вий контакт Варто дивитися безпосередньо в очі слухачам, вико­ристовуючи питання тилу: «Ви розумієте.. ». «Вн також помітили, шо. •>, «Як би знаєте Це подобається людям, оскільки свідчить про тс, що промовець бачить їх.