§ 29. Розділові знаки при звертаннях

Звсрташи, вставні та вставлені компоненти ускладнюють ре­чення додатковим повідомлешшм про аіднсссиість висловлюва­ного до об'єктивної дійсності. На письмі вони виділяються роз-діловими знаками, а в усному мовленні — інтонацією і харак­теризуються такими специфічними особливостями: не с членами речення: не відповідають на жодне питання; не пов'язуються ні сурядним, ні підрядним зв'яіком із членами речення; деякі з них утворитись із речень з різною мірою втрати ітрсдикятивності.

Ускіадіповальні компоненти речення вживаються для того, щоб привернути увагу до висловленої думки або виразити епос ставлення до неї.

{вертання — цс слово (або сполучення слів), що називає особу або предмет, до яких спрямоване мовлення: Земле!.. Тобі я на рану не ниеиплю солі — я окроплю твою рану цізющич іернаи (Ол.); Не іаппнись. друже. Начитай... (ДовжЛ

Звертаній найчастіше виражене іменником у кличному від­мінку, як у нансдсні!Х вншс прикладах, або співзвучним із назив­ним: київ мій. ти у серці завжди (Сос.).

Звертання може бути виражене також прикметником, діспрнк-мегннком. числівником, ужитим у значенні іменника: А може, іараї ти не а чан', любий, а десь у теплому гостиннім дачі (Ткач.); Другий, вперед!

Звертання можуть уживатися без пояснювальних слів або з ними, тобто бути непопіирснимн або поишренимн: Всю кров Шя% Вітчизно, завжди готові чи віддати (Сос); Моя ВІтчиию дорога, яка в тобі горить снага! (Мал).

Звертання ускладнюють здебільшого спонукальні й питальні речення. Вони можуть уживатися на початку, в середині й у кінці речснігя.

1. Якщо звертання стоїть на початку' печеній і вимомягться без окіичної інтонації, після нього ставиться кома: Зброє моя. послужи воякам краще, ніж служиш ти хворий рукам (Укр.).

2. Якщо звертання вжнвагться в кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після нього — той знак, якого вимагає інтонація речення в цілому: Вставай же, сонце! Слався, дух творчості людської! (Важ.); Де зараз ви. кати мого народу/ (Сим).

3. Якщо звертання вживається в середині речення, то воно з обох боків виділяється комами; Як ти любиш, серце моє рвійне.

почуттями тільки і живеш, то радієш ти. а то спокійне, то печаль в тобі без краю й меж (Ткач.).

4. Якщо звертання, що стоїть на початку речення, вимовляється і окличною іігтона'цісю, то після нього пишеться тнак оклику, а наступне слово починагться і великої літери: Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози. І все до загину... Не можна любити народів других, тій ти не любиш Вкраїну!.. (Сос.).

5. Якщо перед звертанням поять вигуки о. ой. то вони від звертання комамн не віддьіяюгься; О дні зими, ззивайтесь в день один! Хай непомітно час для мене лине (Ткач.).

6. Якщо звертання повторюються або вони однорідні, то вони роздиіяктгься інвком оклику (і пишуться з великої літери) або комою: Дніпро, Дніпро! Ти покімав. як лизтір. Україну, ти рідним братам її став і братам до загину (Олесь); Мій коханий! Птах мій сонцекрилий!.. Чом так маю бачимось цю тчу (Ткач.).

Вирам 137. Напишіть проіокол загальних зоор-в сгудентів вашої групи з таким порядком денний І. Звіт старости групи про результати зимово! екзаменаційної сесії 2 Про розподіл стипендій.

Впрем (38. Оформив витяг а протоколу засідання кафедри про затвердження теми дипломної роботи (за фахом)

Вправа 130. Напишіть повний протокол загальних зборів колективу вашого факультету, самостійно визначивши порядок денний. З ясуйте, який це документ за: а) призначенням; б) місцем виникнення: в) похо­дженням, г) стадіями створення

Впрем 140. Налий*ть рішення зборів студентів вашої групи про відзначення кращих студентів-відмінників

Впрем 141. Доберіть синоніми до слова сказати і складіть з ними речення

Впрем 142. Вставто потрібні літери, поясніть правопис поданих слів.

Ас м.ляц.я. .■ ..... .і. Чл.., .. !. і.. •■ Сг..иет, а..нар .с.

д-.намі .:.;■:!. ф. нанси. аси..метр.д..аііаїси. акс ома. ш~.фр.

х..рурі. Палесі на, \ ія г. і. і - ш і, .і . кк ..і на .вннИ. іраф.к.такс... леф..с. кул..нар.я, н» не.клонім, Р.м. інф..н..т..в.

Впрма 143. Запишіть слова, опускаючи дужки, поясніть правопис. Значення поданих слів запам'ятайте.

І(п.иіі)омпіе нововведення: І) внесім коштів в економіку, цю ябсіпсчус зміну по «міні, техніки й технології: 2) сучасні дослідження в ріінкх галуїях на основі новій підходів;

лоіт.тт) — партія товару. ІІІнроковжкваннн термін на публічних гор-гах. Пропонований до продажу товар розбивається на ло(г.п)и;

Сії. і-і. і її- — законопроект, шо вноситься на розгляд заютнодавчзгх ор­ганів, іноді — чншгнй закон:

" і' — член фондової біржі (окрема особа, фірма) й банк з функ­ціям к>ііійлі-пролажу валют, цінних паперів, дорогоцінних металів:

(ІвнсаЯдер — особа, яка вололіг конфіденційною ліловою іифор-машгю завдяки свогму службовому становищу;

1-і.і )міч — тігкнсния протилежних поглядів, прагнень, інтересів;

6сстсе(л,ллЦр — книга, шо користується особливим попитом, видана великим накладом:

л(і,в)фамація — опублікування в пресі або проголошення по радіо, телебаченню відомостей, що ганьблять юго-небудь;

а(т,тт>ашс — І) офіційна особа, зарахована до диііломатнчного прел-сгаиііииіва як спеціаліст вякій-небудь іалуїі. наприклад пійськовій; 2) мо­лодший дипломатичний ранг,

жіи ,І>ро— іклхдатний підпис на векселі, чеку, розпорядженні КЛІЄН-тові банку про перерахування суми на рахунок третьої особи.

Вправа 144. Замініть визначення синонімами — словами іншомов­ного походження. Поясніть їх написання.

I. І. Збройний напад одній чи кількох держав на іншу державу для ихоиленнл її території, політичного чл економічного і впорядкування її народу. 2. Музичний супровід. З Явище обману зору, слуху внаслідок психічною розладу. 4. Яскраве освітлення будників, вулиць, парків з ме- тою прикраси. 5. Частина стіни, стелі, прикрашена оріїамсіпом. що запов- нюється, як правнло, живописним чи скульптурним зображсшіям. 6. Ско- рочення, шо використовуються в усному та писемному мовленні. 7. Поєд- нання кількох (не менше трьох! музичних звуків різної висоти, шо сприй- маюпся як тукова єдність. 8. Виражсшія чогось абстрактноіо. будь-якої думки, ідеї в конкретному образі. 9. Оскарження судової постанови у анішй судовій інстанції. ІО. Сценічна постанова, побудованії на перебіль- шено комічних положеннях. II. Той. шо не дотримується панівної релігії, інакомислячий. 12. Помилкове уявлення, викликане оманою відчуттів, викривлене сприйняття дійсності. 13. Маса товару і упаковкою, тарою.

Довідка: агресія; акомпанемент; галюшшашя; ілюмінація; панно; абревіагура; акорд; алегорія: лпеляція; буфонада; днендсігт; ілюзія; брутто.

II. 1. Звазии, що ігонсвоюгться шашкісту та шахісту найвищої ква- іііфікашї. 2. Пригнічений психічний стан. 3. Нереальний, який не Існус в дійсності. 4. Систематичне зібрання одноріднії*, предметів. 5. ВІтср, іш> періодично змінює свій напрям: улітку дме з моря, узимку — із суходолу. 6. Протидія, опір будь-якій політиці, чиїмось діяч, поглядам. 7. Крита галерея (як правило, між паралельними вулицями) і рядами магазинів або

Інформація»! документи

301

контор. 8. Спортивне змагаши на автомобілях або мотоциклах іа заданим режимом руху. Ч. Іони тропічних стсіїш, шо розташовуються но обидва боки чі екватора, вкрнгі трав'янистим покривом у сукуішостІ зсжремнмн деревами. 10. Ьагатнй заміський будинок, дача, оточена садом.

Довідка: гросмейстер: депресії; ірреальний; колекція; мусон; опо-зіщія; пасаж; ралі: савани; вілл.

Вправа 146. Перепишіть слова, розкриваючи дужки. Запам'ятайте значення цих слів, правильно використовуйте їх у мовленні. Із запро­понованими словами складіть речення.

1. \ -і'<таї ія — йотація:

я(н.іііі>отвиІя — коротка, сінста характеристика шісіу книги, статті іощо: вичерпна а(н.нн)отиція. написати а(н,нн)отсіцнг,

нотапія — І) снсісма умовних позначень (нанр., у мушці, шахах). шахова нотація, вимчати нотацію; 2) (роїм.) доішш. повчання, вислов­лені людині, яка допустила якийсь промах: нудна нотація, вислугоеуеати нотацію.

2. А(ф,фф)ект — е(ф.фф)ект:

аіф.фф)скт — (ікихол.) корогкочасиебурхливе гіережнвання .липни, сильне нервове збудження, іноді ло иісир ' гомп тин [сильний аіф.цнрккт, бути у стані а(ф.фф)екту);

оіф.ффіек-г — І) результат, наслідок якнх-нсбуль лій. заходів (ето>-штчний е(ф.фф)ект. е'ф.ффіект від лікування): 2) сильне враження, спричинене кимось або чимось {дешевий ефект, погоня ні сфмгктаи).

3.1'уім.ммкшіш — ту(м,мм)аііність:

іу(ч,чч)яніім — І) ідейна течія епохи Відроджсиїїя, яка мала на четі визволення людини від гніту, утвердження моральних пряв іктлиші на земне щастя, вільне виявлення бажань і прагнеш, {рипі .•\<\і.ии)анііму); 2) світогляд, пройнятий любов'ю до людини, піклуванням про П благо, по-вагою до її гідності (високий гу/млм)анііч, проповні\^івати.'у/м.им)анігч);

гу<ч.мч)аііііІсть — людяність 1гу(м„ил0анніеть лікаря. •^ік>ри\вати

А. Депре<с,сс)ія — ренрс(с.сс)ія:

зепре<е.ес)ія — І) застій в економіці (депре(с.сс)ія виріктицтва); 2) пригнічений психічний стан людини (гтушеяш депре(с.сс)ія); 3) юна иніженого аімосфсрного тиску (депре(е.сс)ін в цикюнал),

репре(е,ее)ія - покараній і боку державних або адміністративний органів {нечутні репре{с.сс)ії, в умовах жорстоких рспре(с.сс)ш).

5. ДіИс.ссюнанс — а(с,сс)онаііс:

ди(с.ее>онаііе - І) нсузіоджснс звучання (ди(с.сс/онанс скрипалів); 2) рима, в якій не збігаються наїолошснІ голосні (пірш. написаний ди(с,сс)онансо.и); 3) розлад, неузгодженість (ди(с.сс)онанс партнерів);

■(ссеКінянс — повторення у віршах іолосних; неточна рима, в якій збнлються лише наїолошені голосні [яикориепювувати а(с.сс)онанс).

6. І ■ ч ИМ}ІГрЯ . — І мч ;.. і «і — МІТрОШЯ:

.-<іі.чм)ііриіііч — 1) масове переселення і батьківщини до іішюі країни, тривале персбуваїтя іа межами ботьківіцннн внаслідок пересе­лення {трудова еім. мч)й'рациі)', 2) сугупиість с(м.мм)ігрвіпія. шо жігоуть у якійсь країні іг«рей<-ші г<м.мч)іграція)\

Ци.мчіїїраиіи — І) в'їзд іноземців у певну країну на постійне або тривале проживання (іІм,мм)Іграци* профашистських сіементів); 2) су­купність і(ч.ммПіролів, шо живуть у якійсь країні (російська і(лишн-

мііранія — псреселсішя. переміщення {міжнарікчиї ми-раил мігра­ція хімічних еіементів).

7. Ьггсриеілдз)яшя — ііггерпо(лдш)яціа:

Іі ; • рві-. і. і і ■ 'іі* — (політ.) у парламентах — письмовий татгт уря­дові і якогось важливого пзтшия. ліспа обговорення яшмо прийнагться відповідна ухвала (топмідати на інтерне'(ллі)яці*>ї.

Іні . рпо(.і,лл)яДІЯ — І) (спец.) — нсааторська вставка ніїнішого по-ходжешія я літерзіурному або іншому тексті, якої нсмаї в орнпнаяі (сати­ни ічтерпфлі)тфг\, 2) знаходження у математиці й ста ги стиш проміж­ного значення якоїсь імінної велігглнн на основі ряду сусідніх відомих значень {лінійна іитерпо{л.мІяція).

8. К.'ц(і .ссНсіний — кла(с,сс)ннй — кла(с,сс)овіін: кла(ея'с)ачиий — 1)пов*яіалий і давньогрецьким, давньоримським

світом, а Його культурою: віггичинй; який красою подібний ло статуї ста­родавніх греків І римлян; правнльїшй (класична література; класичний профілні; 2) який стосується класицизму, одною з основних напрямів європейської літератури н мистецтва XVII — початку XIX ст.. ащком для якош було ;іавньоірецьке й давньоримське мнегешао (кла(с,ч.)ичний ітиль, клаІс.сс)ична архітектура); 3) створений класиком, видатним письменником, діячем ммстсціва, науки, спорту тощо; траткоинн; (роїм ( чудовнії. ішйкрашнП (кла(с.сс)ичнв спадщина. клаіс.ссіичний нокаут)'.

к : і. л і- ні« н - 1) який стосугться класу як підрозділу початкової або середньої школи {клаіс.ссіний керівник: кла(схс)ні збори): 2) який мас високий гптофссінннй або спортивний по шал. рівень: майстерний (кшг-ний спеціаліст);

кла(с,ссК>анн — який стосугться суспільних класів; їх взасмоаід-иосин. исолосїї та ін. [кмі(с.сс1овий ворог. кла(і.сс)ова політика).

9. Ко(ллл)сдж — ко(ялі)сж — ко(г.тт)сдж;

ко<л,гі)едж — виший навчальний іохлад в ЛшлГі, США та деяких інших країнах:

ко(л„тл>сж — середній навчальний заклад у Фраішії. Бельгії. Швей­царії та деяких інших країнах;

кт<і.и »■ і* — невеликий заміський будинок для ошійгї сім!.

І0. Стіх(с^с)—слру(с,сс):

«1«{<,сс) — <жннжи.) загальна реакції організму на дік> внутршшіх

або зовнішніх ПОДраЗННіОВ [психічний стре(с,сс)у,

стру(с,«с) — 1) рЬшй юлнвальвдк рух, поштовх (трус поверхні Землі); 2) (перш.) надзвичайно сильне переживання, глибоке зьоруикння (внутрішній струс).

Впамп 140. (з поданого тексту ангашіть слова 1ншс»лвного похо­дження і гісмсмть не правопис.

Давайте лолд&иьсоеь лрааді у вічі. Ми знаємо не зн&чееня цих слів — кожного окремо, а місце їх у реченні, дуже приблизно — сктуадік>, а якій вони звичайно 8ЖИт*азот*са. Перевіримо це на собі. Ось ряд слів: так­товний, коректний, галантний, імпозантний, рафінований. Що можна сказати одразу? Скажемо, шо це слова, якими характернзукіть поведінку людини, дають їй загалом позитивну оцінку (тобто ми окреслили ситу-ацік>, в якім вояк вживаються).

А тепер спробуйте розкрити значеная кожного з цих слів — окремо. Чим відрізняється такгоанкть від коректності'? Чи всяка галакінз людина обов'язково арк цьому й імпозантна?

Тактовний—той,у кого добре розвинуте почуття міри.це почуття вже підкаже йому, ях гю водитись у певній ситуації; як правило, це людина делікатна, вона вміє триматися належним чином у кожній ситуації;

коректний — ще с слово керектор (посада), аоректура (правка), ко­рективи — всі вони від латинського «виправлений», «виправляти»; отже, шректний — який знає правила поведінки, ввічливий;

галантний —так кажуть про людину не просто ввічливу, а вишукано ввічливу, люб'язну, привітну (оереаажно про чоловіків у минулому: «га­лантний кавалер»),*

імпозантний—справляє враження своєю зовнішністю, величний, по­важний, показний, статечний (звідси імпонувати — викликати повагу; справляти враження своїм внгялдом; подобатися).

Про когось кажуть наївний, а про когось рофікоеаний. Що краще, що гірше? «РафіноваанЙ» без уточнення — слово нейтральне, воно означає їючнщений8щ«оронніхдсмішок>>, в про лзсавву—ігантонченкйй. Може бути (фдфшовании інтелігент» — це висока похвала, а може бути й «ра­фінований злочинець» (А. ійншь).

Впрем 147. Пвреоишпь речення, поставте розділові знаки при звертаннях. Схарактеризуйте¹ звертання за москьслогічнни вираженням, за судовою, за місцем у структурі речення.

]. Гордою, сміливою бурею бурхливою встань народе зрадженим як один, устань: з гімном — гхгромогамн новими дорогами підемо на брань {Чум.у. 2. Але ж, мабуть, мк правд» не зурочим, щосвгг&же так замішаний на злі, шо як платити злочином за злочин, то як же жити люди на землі? (Наст.}. X Боюсь твоїм очам викрити душу. Ти чорнобривий пильно не дивись! Тсоериболем забувай я мушу того, хто так, як ти,;цшіась водись (Ткач), 4. В мене ім*я Укреши моєї з сонцем погожим з'єдналось навів. Друзі Погляньте сьогодні ьа неї — вся вона—ніби яроміння потік (Пмч). 5. Ой сонечку-батечку досодн. догоди! А ти земле-матінко уроди, уродні (Олесь). Ь. Мій рідний енну бійся нічиїх, вони завжди безликі і холодні (Крищ % 7. Моя біограф ія друзі сягає в далекі ті дні. воли ме н е бусол на лузі підкинув батькам навесні (Ж?.). 8. Приймай меде мій ярий світе я свої ауру чи благодать, щоб разок плакать, і радіти, і есе, шо буде, розділять (крищ.). 9. Воадк нещасний та убогий і заридай! Бо вколо — тьма (Теч.). 10. Ти постиш в ясній обнові, як пісня, линеш рідне слово. Ти наше диво калиново яюхада материнська мово {£іч.). 11. Мій красеню Дніпре Наче хмари, сірим стаєш ти від осінньої імли (Ткач). 12. Мати мати не журнея. не сумуй, не проклинай... Я і сам ходжу, як смуток, з серцем, змученим украй... 13. Ослоно рідне орле <жутяй чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, дітіли безпам'ятно забутий. 14.0 моя дитино вік твій— місяць май. 15. Спи дотгаочко кохана б&ю.лкмі.бай Атн місяцю дорана в когиісоньку сяй. 16. Сон ж мій малесенький годі гулять... Зайчики білі дави о уже салеп, (Зяй. О. Олеся), 17. Співуче, солов'їна мово-мамо перед тобою — сонячні мости (ДІут^,

Влрааа 148. поставте іменники Дніпро, з*и*е, мети, батечко, отйшка а кличному відмінку та введіть їх у речення «ж звертання. Поясніть тгуккттлтзами.

вправ» 149, прочитайте вірш, зкайДль у ньому звертання. Поясніть розділові знаки.

Пробач

Проби, мій дню, що був похмурим, '... Пробач, мій рух, то кволий був, -

Пробач, любове, шо в зажурі -т.-^,'.ї.^. Твоє ім'я на мить забув. ■ * -.- ■ ■. ■,'

Пробач мені серпневий степе, ■■■ ■ ■'■

Бо завинив, здасться, знов ] на гюбачення до тебе _ .а-:. .■ ^,

Я не збирався, не прийшов. Пробач мені, далекий друже. Що згадку затягав днмн, Хоч у свої серця байдужість '^;

Не смієи ПОСеЛЯТИ МИ.

Пробач мені, двтнжтвл хато, V

Що не озвавсь на тихий плач... . • ■

Стою німий і винувата, _у ■

Зігнутий зболеним <еітробач)к

(З.Крищент)

впряна іцо. Залишіть текст лід диктовку. Звірів написане а ив> арухоаянмм. Знайдіть у тексті звертай кіч, визначте, чий вони виражені, Поясніти гіунктограм при звертаннях.

Шо мн залишаємо в серцях своїх сині», батьки? — залягаю я сам у себе, у своїх ровесників — батькш і матерів, виходячи з ііідліткаин в іюхід до витоків радості їхнього дшнястаг й отроцтва.

Я завлкшо всіх батьків і матері»; ходімо разом з иаишми дітьми до витоків радоідіа їхньої юності, покажемо їм ці витоки, нехай вони всім рерием оідчують, яюю дорогою иіною здобуті їхні радоад. Утвсрдтімо в серодх своїх еннів, дорогі батьки і матері, тс. ідо стадо для них святи­нею,—самовіддану любов до ВгМюни.Повтсіжмо.дс^гібатии^своїх синах і дочках кашу чесну, важку, красиву молодість, наші ідсалк. наші мри про щастя, про добробут ваших родин.

Зробіть» дорогі батька Й учителі, так, щоб коала дитина пройшла оіяях — від першої пригороді зекші для садіння яблуні до першого- до­стиглого яблука, — І ви переконаєтесь, що ця ромаитн^нв, одухотворена добрими почула мн лрздя облагороджує людину.

Семирічні хлопчики, яких я яаадціть років тому зустрів на порозі шюпн і які тоді були соромливі, тулилися до материнської руки, — стали лерослимн людьми. і щоразу, коли приводить свого сина батько, якого я знав з нзаискн, я в думні питаю молодого батька:

— Що ти залишив у сериі свого сина, батьку? Тн поморив себе а своєму синові — а нього твої очі, там волосся, твої рухи...

Але чн зможеш ти повторити в ньому свою душу, чи зможеш створити яіодниу, таку * красиву, як ги, і краяівцау, вдж тн?

Кожному молодому батькові, який переживає незабутій почуття хви­лювання в ті хвилини, коди сни робить перший крок ло цій стежині, хочеться: сказати: залиш, дорогий батьку, в серці енна свого моральне і духовне багатство поколінь.

Золзіцінмо, дорогі батьки, в серцях наших сенів усю кросу наако-двшкьо го світу, все багатство сердець наших предяа(5. Сухомяиксккий).