Однорідні й неоднорідні ошяченнн

Однорідні означеній відрізняються від неоднорідних за такими ознаками:

і. Семантика. Однорідними г означеній, які характеризують предмети та однією ознакою (кольором, роїміром іощо). а неодно-рідннмн — оіяачения. шо хараігтетжтують предмети з різних боків: Маяіи над нами жовті, гаїубі червоні, самі метелики (3 жу рн ). ВіОчупа, щирість сонця голубий прозорий денк (Фом).

Розділ 11

2. Спосіб 2* 'язку означень і означуваним сипом. Якщо кожне означення безпосередньо пояснює означуване слово, то означення однорідні: якщо одне з означень безпосередньо залежить від озна­чуваного слова й утворюс з ним просте слсФОсподучення, а друге залежить в ід усього цього словосполучення, то означення неодно­рідні: Купили зручний, широкий стіл — сонорідні озвачеюи; Купили зручний письмовий стіл — неоднсрідзгі означення.

3. Можливість вставити сполучник і. Між неоднорідними означеннями Його оетинти не моясня-

4. Стилістична роль означень. СЬнмездня-епггети завжди од­норідні: Збирають світлі, золоті меди веселокрші і прозорі бджоли (Рил.).

5. Позиція щодо означуваного слова. Якщо означення стоять Після означуваного слова, вони однорідні: Ліс стояв тихий, спо­кійний, зажурений (Збан.).

6. Уточнення попереднього означення наступним. Означен­ня вважають однорідними, якщо друге й наступне означення коїгсретігзуїоть, уточнюють гюлередис: Високо серед неба стояв ясний, лискучий, повний місяць (Н.-Лев.).

яг * "

Однорідні члени реченая, ч^а**лт-»

не ічдпяііі сполучніїкамв

Між сдаорідними членами речення, не з'єднаними стюлучнм-камн, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, як рідко ми в зкитті зливасмось з тобою (Фом.); Учіть дітей бачи­ти, мислити, відкривати, дивуватися (Сук.).

Кома не ставиться:

1. Якщо два дієслова в однаковій формі вказують на дію і її мету: Піди купи хліба

2. Якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не: Ти гукай не гукай, а літа не почують (Ол.). .₍ >■.*'••

Однорідні члена речення, з'єднані одввнчнвмв сполучниками

Кома ставиться завжди перед Прстистзянпмн спо.тучнихамн: У світі є не тільки добро, ай зло (Сук.); Тече вода а сине море, та не витікає (Шевч).

Кома не ставиться перед єднальними й розділовими спо-шучниісіми, вжитими один раз: Коли між батьком і між сином стоїть невидима стіна, на очі тоскна і полинно сльоза накочує сумна (Кризи.); Він мав років десять чи дванадцять. ^

Однорідні члени речення, з'єднані повторюваними сполучниками

Кома стани іься:

І. Між однорідними членами речення, з'слнаними іюяторюва-ннмн сполучниками В промінні місячнім, якпморі, втонули пиши, і луги, і темні Праліси, і гори; Вегмежча тиша навкруги — ні голосу, нішуму На все натяп сніги якусь глибоку ду'му'{3 п О.Олеся).

2 Між усіма однорідними членами речення, якшо частина < них і'гднана інтонаційно, а частина --за допомогою повторю­ваних с получииків В піоземній глибині в морях, і під водою, і па вершинах гір. і в хащах лісових, уранці, вніч. удень, вечірньою порою, і в селах, і в мігмах івучить мст твій сміх (Сос ).

3. Мі* кожною парою однорідній членів печення, якшо вони з*і липні сполучниками попарно: Народність і патріотизм гума-ним і ппакдіїооЬстео краса і велич поезії Шевченка глибоко увшиї ш в наше сьогоднішнє життя (3 журналу).

Кома не ставиться.

1. Перед першим повторюваним сіюлучннком, якшо з нього почититься перелік: Мін щастя — Вітчизни щчнтори. оповиті і соннем і хмелем, й іернам (Стсльм.).

2. Якщо повторюваний сполучник і з'сдиуг різні однорідні чле­ни речення' Курінь пах іемлею і махам і видашачся підземельникові горою, що тикає десь високо в тумані (Тют).

3. Якщо однорідні члени речення з'єднані повторюваніїмн спо­лучниками і становлять тісну смислову сдиісгь; ні тенісе, ні туди ні сюди, ні риба ні м 'ясо. ні світ ні зоря, ні кінця N1 краю, ні вдень ні вночі, ні пуху ні пера, ні живий ні мертвий; Попідтинню сіромаха І днює й ночує її.¹'

Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучннкачш

При однорідних членах речення. з\ знаних парними сполуч-. никачн типу нк. так. не ті інки., а й. хоч аче {та), не стічьки... І скічьки, не так. .нк. кома ставиться лише перед другою частиною: І Людина мас бути не тіїьки здоровою, а й гарною (Суя).

Тире і крапка з комою чЬж і» інорі іннчв членами речення

Гире між однорідними -попами реченім ставиться: 4 ^ і . ., -..,

1. Якщо одіюрІдні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко ппотиставлязоться: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий — на віки (Ол.).

2. Якщо .■ імііпін однорідний член речення (присудок) вира­жає швидку зміну дій, уточненій, настілок, причину дії, пояснен­ня: Ішцнів Київ, оновилася й Софія — одягла тиьки нову одежу, яка відповідала сиакач та уподобанням нового часу (Шевчук).

Крапка з комою між однорідними членами речення ставиться тоді, коли однорідні члени поширені, особливо коли в їх складі вже є розділові знахи: Віє вітер з поля на даіину. над водою гне з вербою червону казину: на калині одиноке гніздечко гойдає (Шсвч.).

Розділові іняки при уіягальнювильннх словак

Двокрапка ставиться:

1. Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення: Я і тобою навпії віє життя пініізю: хім5 ї сіль, і крап­лину іцастя (Мал.).

2. Перед однорідними членами речення, коли узагальнюваль-ного слова немає, а слово, яке характеризують однорідні членн. має на собі логічний наголос: Чарівний світ пливе передІ мною: сині води, бій піски, хати на високих берегах (Довж.).

3. Після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після уза-гальнювального слова: Вчшпелі-иизвесники використовують різні технічні засоби, а саме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кіно­проектор (3 підручника).

Тире ставиться:

1. Перед узагальнювальннм словом, шо стоїть після однорідних членів речення: Луки, гари, пишні сади все зелене й принтикле (Гонч.).

І Ісрсд гире може стояти також кома, якщо вона зумовлена в кон­тексті іншим правилом: Перериває його перепелячий крик, зірвав* шисьугору; застуи/ас докучливе сюрчання трав'яних коників, що як не розірвуться. — і все те злипніться докупи уякийсь чудний гомін, вривається в душу... (Мири.).

2. Після однорідних членів речення, які стоять після узагадь- нювального слова і не закінчують речення, в перед ними ставиться двокрапка: Тут все: і повітря, і тиша, і дерева — сповнене такої тій. що й сам мимоволі стаєш сильніший (3 газ.).

Докуие иткніи щодр особового складу 99

Гноді замість дгюкралиі після узагальнювального слова може стояти тире У таких випадках однорідні члени речення мають характер побіжного зауваження, пояснення: / яке це щастя, що сьогодні ми можемо в будь-який час — уранці, опівдні, увечері — зайти до магазину і вибрати на свій смак високу біту паляницю чи духлоший кбородинський», апетитний «український» або при­правлену ізюмом пухку здобу (3 ягурн.).

'•І

Вправа 40. Напишггь провал наказу по інституту, в якому ви навча- єтеся, про прианачоння студентам Швв^снЮвсьно* сгипонлії та про відрахування студенлв з інститугу. *

Вправи 41. Нагиитт» наказ за поданим нряхі фоомупором Визнач; та. ява* іюдаухмигг ая: а) призиячвиним; б) гиткедавнням; в) формою, .

Мшістерстзо освіти і науки України *

₍ Кам'яисиь-Подіиьемсиб державний педагогічний університет

НАКАЗ ,,

І 27.10 2002 ж Кямааят-ОДяьсьіалІ Мі (34

•І

1. ПРІВНАЧИТИ:

1,1.

з 1-2. С

2. ПЕРЕВЕСТИ:

2.1. Г.

2.2.

* 3 ЗВіЛЬНГнТИ:

Й 3.1,

4. НАДАТИ: 4.1. 4.2.

Впрем 41. Прочитайте срошл, поозлпь Ік не групи за наямнастто чи вцкгутністю апострофе агослроф післа букв, шо гизана'явкпь губні при-голоом запаси, після р: гасли г. після прсфіжса. немвс опостоофе після буя», шо позмамавль губні звуки, немає алострофв гюлв р

С>б'(кп(яннй. рої'ятрсний, об'гіеттгвний. святковий, чаимгжй. тім'я, подвір'ї, тьмяний, роз'їзд- бур'ян, в'їзд, зав'азюз, в'юнкий, япряк, довір'я, ряд, дріб'язковий, яиммонон'язяннй. сап'янці, бакпий. ругняний. Лук ян, торф'інші, нев'янучий, рюкзак, з'їздити, об яниін. і ."■'!■■>• і роз'сл-наїн, Л)к'вікшнч, і інякі .і,

Вправа 44. Первпишпт» слова, ставлячи де потрібно, апостроф: поясніть його вживання.

Полуманий, еозУглнання. здорова, святити, духчяіінй. ущр/я. надвечір'я, нев'янучий, дся/яносто, п'ятірка, бсіхчарі. позчяязгути, зор'яно. інгрсд'їоаілскіїнй. рутвяний, солом'яний. тЛтд, тьм «по. пв'ях.

ЗВ/ЯЯИРВИЙ, МОрКв'їНИЙ. Ні* і'шііз

витрем 46. Пвоепиинть речення де гребе. зояаС'ь ■репс* пеставтв апостроф

І. До ікзчаггку роботи і укіаденнм трудовим договором керівник установи юбоп.язаний рої. ясииіи праиівшікові Його прак- Й обов..язки та поінформумтпі піл ро шнеку про умови праиі. про небезпечні Й шкід- ливі виробничі чинники пі можливі наслідки для ідоров..я і І ткібника). 2. Україно! Україно! Ти ромоігла солов..їно(^Пиі.) 3. П ягуПчс найменше слово від мародерства брехні. р.лгтуймо р її мову, шин мн те гідні н (/*яб ) а. Н ьятіевіч надвечір. І внене піша, і ніби чуїн. «к росте трава іДонч.) 5. Як довго ждали ми своєї волі слова, і ось воно сіпни, бринить. Ьринигь. сипни наша мова, чарут. тішить і .їм..* 6. Духм..яітть медуниця й рута, і ссіше міниться від млості (//мі) 7. Мотни яслякого Кобзар я стада нашою ііашоизльіюю св .«тинезо іШншї 8. Колись 'V ■ «,.і. німі, забиті і уярмлені народи піднімаються на шчший зріст, мав. .«кчи про свої ляиські права ( Чаб \ 9. Ти зригхя мовн рідної. Тобі твоя земля ролі ні перестане, зелена гілка в луп на вербі ви доторку твого тиз..яне і/...чм 10. Найвища честь — до вір., я нвроду {Нар те) II. Пай .яікЙіс,ишоб..гвіивиістьі прааинвісіь рсимісндяно песпрвае ділової чсегі, і м успіхами чи помилками рекомендованих вами стоятиме ваш авторитет, ваше добре їм .я {3 посібники). 12. Творчий іеній Т. Шев- ченка вказав українській мові й майбутне. мови ксликою пости об.лдігала всіх укрвІннІя (/.'«)). IV Над звичайно актуальні сьогодні думки О. О. По- тебні про зв між культурою і мовою народу {І.'аі.).

емірати 46. Перепишіть речення, розставтн потрібні роадичзві знаки при однорідних членад речення і гюесмігь Ік

І. Ми дума»м про вас іі погожі .гггні ночі в мічх» ті раїолі і вечірній час і в свята гомінкі і я лиі робочі ми думаємо, правнуки, про вас | І ..« і 2. Моя рука ніколи і нікому иі кривди ні біди не принесе! (//иа і) *. Грав Музикант про сонце в блакитному небі про біяеньку хмаринку про сіреньку пташку* жайворонка і про щасливі дитячі очі (Сух.) 4. Чи то жарт напівзабутий чи одна із небилиць — тільки чув і. нібя ЛклиЙ доннй-довгий був миінсь. Він у щалт кевиднмш мандрував собі щодня по дорозі по стсжті по замші чівмачня (Стан.). 5 Н ірода кт. і патріотиїн гуманізм і правд о-лзобство краса і велнч зсезії Шевченка глнбс*со\віРиь*:н внзшесьс-толчіш-нс життя в культуру мистецтво та літературу {З.журнХ 6. Тес слово кім давало то розвагу то оораду {Укр.\ 7. Як не любить той край, що дав тобі І силу і гострий зір очей і розум молодий і далі, що тобі красу едкрнлн ї моря голубий розгойданий прибій (Соє.). 8. Над далекими горбами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром {Н.'Лев.у 9 Луьлш слухаа І мріяв І складав ту незнану синьозору пісню {Доня.). 10. Усе в дитячій бібліотеці і гарно оформлена вітрина і плакати і пні гав ■ ііені новинки захоплює матим ького читача (?«&), II. Мово рідна! Тн ж-— ак море—бенюаечна могутня глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лекси­конів, а їм немає пн ця-краю. Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисачогніл і зойк матерів у годину лиху і переможіїУіі гук зюдрів тїю'іХ у днину погідну і пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародже­ного; в тобі, мово, ііеосякаа душа народу' — його ширісгь і безсмертя його {Плач).

апраиа 47. Складіть речення з поданими словами. Залам'втайто їм зна**оинн.

Піднииатн —- відмічати, закінчити — завершити, ори сад чувати — прмурочуваїи.

Довідка. Діесаова відзначати і помічати; мають спілим значення «ввертати увігу на щось». В офіційних документах вживається дієслово відзначати. В усному мовленні вживається дієслово відмічати Дієслово занінчичи означає Кінець ріїнемвнітилх лій, видів роботи, діяльності, иівчання тощо: закінчити шкалу. Інститут. ДІЄСЛОВО завершити означає абсолютний мінені- справи й мас більш абстрактне значення: завершити напоння. Днслола присвячувати і приурочувати блатькі за значенням. Дієслово присвячувати керує безприйменниковим давальним відмінком: присвятити Дню Незалежності, а дІсслово приурочувати — родовим ■ШМІНЛ>И з прийменником до: приурочити до ювічею.

Запитання І завдання для самоконтролю „ці-

1. Який д)ловий документ називається наказом? ■

2. Що регламентують накази щодо особового складу? З Які рекаїзмти містить наказ?

4. З якого моменту набирає сили наказ?

Б. Я*) основні вимоги до наказів: а) про прийняття на ро­боту, б) про переведення на іжну роботу; в) про надання від-пустки, г) про звільнення праидзвмиків?

6. Що таке особовий лввсток а обліку кадрів? •*''

7. Які реквізити містить особовий листок?

8. Який документ називається трудовою книжкою?

в. Які відомості заносяться до трудової книжки і де вона зберігається?

10. Для чого вживається апостроф в українському письмі?

11. Після яких літер І за якими правилами ставиться апост- роф?

12. Коли апостроф не вживається?

13. Поясніть правопис слів зв'язок, об'єднання, пам'ятай. Муравйоа. сузір'я, об'ява.

14. Коли між однорідними членами речення ставиться кома?

15. Які розділові знаки ставлять при узагальновальних

словах?

16. Запишіть текст під диктовку, поясніть контрольні орфо- грами й пунктограми.

Ьіля давньою вівтаря

У музеї Паяла Тичини нова виставка Цього рагу її тематика сягаг трипільської культури — однігї і найдавніших иивілітаиій. т »кої про-ростас ітраукраїнське коріння. А доніс до нас голос предків, перекинувши місток пам'яті з далекої давнини а незалежну Україну кінця XX століття лоби Христової, мол йди й талановкінй майстер, випускник художнього інституту скупьігтор і графіх Русявії Найда. Талантом наділений він від природи, він шліфував свою майстерність в інституті та самотужки, муж­нів і гартувався у ш> шіьких походах, архсоїоіічних експедиціях, де пред­ки являлися у солодкому сні. коли ніч іасіаваля просто неба, а купах здавався м'якшим від подушки.

Отже, ерушшія. глибоке ікання історії, свіжий погляд, духовне іпіптя і природою, вільна орісілація в художньому просторі, часі, прадавній сим­воліці та міфології — все це і створює той довершений мистеїіькик моно­літ трафіки та скульптури, об'єднаний промовистою назвою «Тритлав».

1 хоча виставка перша, оцінку вона о драгу добула іцонайаишу. І) одних роботах — суцільний політ, рух. динаміка, в інших — неспокій, мудрість, глибока задума. Комснтуктться сюжети всескіфськнм письмом. У скульптурі — нічого тайаого. Лише кілько промовистих яіній-тиснсиь і тих же, як у малюнках, прадавніх шаків-символів.

Органічно доповнюють виставку пам'ятки трипільської культури, шо і власністю Національної академії наук України: статуетки, глечики, а то В просто черепки (бешшпі!), котрі дійїшш до нас а п'ятого тисячоліття до нашої ери.

Неповною буде рошовідь про худсокннха, якщо ік являти іде одне. Його руками змайстровано бандуру та туслі. а сам він грас нв ішх т* спів**. На виставку громаду скликали бандура та ліра, якими в правію оволоділи побратими художника. Олесь Смик. Вадим Шевчук (атак Ярема). Тарас

Комішіичснво. Одним і почесних гостей був духовний батьяо те однод) мсиь молодого маяклра — художник старшої!сперши М. А. Сторожемп>

Це було свато відродження, спго прскіпшн молодих талантів, у чиї надійні рука переходить мистецтво і святий обов'яюв оберігати прадідів-ськеТ Отже, причастімося ряюм \ трипільського жбвив... (За С. Глотаюм).

Увага! Культура мовлення!

Згвдв, $ікНт*ер&жепнй

Згоден.

Я не

Даиовитсв

Ви часте рацію.

Це ічратІЇ так {правильно),

Ааштж (ітічайно: печна річ щоі. іиіигнл

Чудово

Гак

Саме так Напевно 1/бое митті Ьетеречно.

Везеумнівно (певна річ, ншчайнаї

Веіуиомнп

Звичайно

Ми п цьому япевнеш Буде . .. ■ . (прошу) Гаражі (добре)

З нрисмнмтю (ч кЮоваїеннямі Ще с, пах.

Запам'ятайте відповідники стійких виразів!

до ібго Йде к тому ндст

віч-на-віч лином в лину

між Іншим между прбчим

тим часом между тем

іаїкібіжні іахолн. мери по ирелупрежденню та холи запобігання

бСІЛПДІИ ДуМКЙ МЬІСЛН беї ■ . і* і ^1,11

на тому тижні на будущсЙ недсле

надолужити прогаяне наверстать упушсшіос

про всяк випадок. на вся'кнй случаи на будь-який вщТвтажОвТ

104

Рої дід II

довиуватмся ■іншій мі припише гірашвннкн торгівлі на гтхчаалсисих засадах на порядку денному напри зводйше впродбвж двох років минулою ти ягня наступного лня на диво

у найгіршому паті не ібагну не на часі не спішно не під силу

наводить сііраяьи

назвать по фамйлни

раббттінки прилавка

на обшественних началах

на іювссткс дня

на произаол судьбьі

на нротяжении двух лет

на прошлой нелеле

на следуюшип день

на улнвленне

на худби кшіси

не воіьму в таїк

не ко временн

не к спіху

не по плечу

Розділ III ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

До інформаційних належать такі документи: службові листи та їх різновиди, звіт, доповідна та пояснювальна записки, зведення, повідом к і ь телеграма. телефоно- і радіограма, анотаиія. реисн-зія. відгук, прес-реліз. стаття, протокол.