- •§ 1. Українська мова — національна мова українського народу
- •9 2. Поняття літературної мови
- •§ 4. Поняття стилю та жанру української літературної мови
- •§ 5. Найважливіші риси, які визначають діловий стиль
- •§ 2. Формуляр документа
- •§ 3. Основні правила оформлення реквізитів
- •§ 4. Вимоги до тексту документа
- •§ 5. Оформлення сторінки
- •15.01.2003 '..Мої, й; Власноручний пІдт*с
- •§ 2. Правопис власних назв
- •V. Нвдвн історичних епох і події, значеннях дат
- •VI. Наївм посад, твань, титулів
- •§ 3. Характеристика
- •§ 4. Резюме
- •§ 5. Правопис прізвищ і геофафічнв» Наа», Іншомовного походження .
- •VI. Російське ьі передагтьсч літерою н: Крутих, Рнбакое.
- •Іоярошепмн та проханим
- •§ 6. Автобіографія
- •§ 7. Вживання м'якого знака
- •1. М'який знак пишеться:
- •II. М'який так не пишеться
- •§ 8. Тире між підметом і присудком
- •II. Тирс не ставиться:
- •§ 9. Особовий листок з обліку кадрів
- •§ 10. Трудова книжка
- •17 21.05 1995 БсиїгрграииЙ ірудоамй стаж
- •19 1504 1491 Час робота і 15 04 |»1 р по
- •15 04 1993 Р ас іараяоаугтка у бстстхраяв* трудова* став
- •§11. Накази щодо особового складу
- •Організаційні та пралолі аспекти
- •3. Олефіренку Ігореві Микачайотічу. Доценту кафедри психо- логії, чергову' шдпустку з / 07.1995 р по 28.07,1995 р на 24 робочі дні, ні перю*) роботи
- •§ 12. Вживання апострофа
- •II. Апостроф не ставиться*
- •§ 13. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Однорідні й неоднорідні ошяченнн
- •§ 1. Службові листи
- •1.1. Класифікація листів
- •1 Уншерсаякянйаоїишіп-гтрмгімтуміліаоча» ниігрш/с п Би&ив, 1 .4 Мін по. Л. О. Пустокіт та ш — к.. Довір*. Унву «Рідні мова», 1997. — с 303.
- •1.2. Етикет ділового листування
- •1.3. Оформлення листа
- •1.4. Лист-повідомлення
- •Про відкриття філії
- •Про зміну назви фірми
- •Про зміну адреси
- •Про зміни, що стосуються власності
- •1.5. Гарантійний лист
- •1.6. Лиот-заннт
- •Запит на отриманий рекламних проспектів, прейскурантів (прайсів)
- •1.7. Лист-відповідь на запит
- •1.8. Лист-підтеврдженнн
- •1.10. Лист-прохання
- •9. Будемо раді, якщо Ви погодитеся «Попрацювати з нами. 10. Відповідно до п. І нашого договору просимо Вас ...
- •1.12. Лист-нагадування
- •Перше нагадування
- •1.14. Лист-відповідь на претензію
- •Шановні добродії!
- •Неякісне упакування
- •Помилковий рахунок
- •Безпідставна претензія
- •1.15. Рекомендаційний лист
- •Рекомендації щодо можливостей налагодження співробітництва Схвальний відгук
- •Негативний відгук
- •1.17. Лист-внбачення
- •1 Одруженням і .І річницею шлюбу
- •7 Чр млпміі4
- •§ 2. Подвоєння приголосних на письмі
- •(Наші башу) (ввзаа ортаиізйііІі — одержувача позики)
- •{Шашь відділення бвяку)
- •ЩаіЮ&тй пане ...Т
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •§ 4. Прес-реліз
- •§ 5. Стаття
- •§ 6. Лексика. Синонімічне багатство української мови
- •Зшнггяиня і завдання для салнівонтрехлю
- •§ 7. Анотація
- •§ 8. Рецензія
- •§ 9. Відгук
- •§ 12. Пароніми
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •§ 13. Адреса
- •§ 14. Телеграма
- •§ 16. Факси
- •§ 17. Спрощення в групах приголосних
- •Запитання і зяддоння дня кяіюнхИґгролю
- •§ 20. Правопис префіксів
- •§ 21. Розділові знаки при відокремлених обставинах
- •II. Виокремлені обставини, виражені сполученням іменників з прийменниками
- •§ 22. Розділові знаки при відокремлених додатках
- •Запитання і завдання для сомохонтрозтнз
- •У гостя.*
- •§ 23. Доповідні й пояснювальні записки
- •§ 24. Зміни приголосних при словотворенні
- •§ 25. Розділові знаки при уточнювальних членах речення
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •§ 26. Протокол
- •2. Слухали:
- •2' Призначити науковим керівникам проф. Луценка Анатолія Антоновича.
- •§ 28. Правопис слів іншомовного походження
- •11. Буква / пишеться:
- •§ 29. Розділові знаки при звертаннях
- •Заптання і завдання для самоконтролю
- •5} Організовувати позамаску роботу з української мови та літератури;
- •22.03.99 (Піяпне)
- •§ 31. Особливості відмінювання Іменників II відміни
- •§ 32. Розділові знаки при вставних словак, словосполученнях, реченнях і вставлених компонентах
- •§ 33. План
- •§ 34. Особливості ви користання Іменників у ділових паперах .
- •(Неспроможність, невміння) виділяти явища, одинниі структури однієї мовквід іаиюї в умовах (глдннї.Фунадонуваинл) на одній території двох і більше мов.
- •Відсутність (умінь, навичок) (коржлуаашої, послуговування) до-іідаовою япзфатурою, (віасутиість, недостатність) такої, завелика (ціна,
- •Заїшганмя і зводгшня для свшлеогцролю
- •0 36. Повідомлення про захід
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •§ 1. Договір
- •2. Права та обов'язки сторін
- •4. Термін та територія використання твору
- •9. Додаткові положення
- •(Прізвище, ім'ї, поСвпмяі)
- •§ 3. Трудова угода
- •Трудова угода
- •2. Розмір і порядок оплати
- •3. Відповідальність сторін
- •§ 4. Правопис складних прикметників
- •3. Трудовий договір — це
- •5. Коиттнлт ухлвдлстьСа:
- •§ 1. Таблиця
- •§ 2. Зв'язок числівників з іменниками
- •Запитання для самоконтролю
- •Увага! Культура мовлення!
- •§ 3. Список. Перелік
- •§ 4. Правопис прислівників - -
- •§ 5. Складне речення
- •§ 7. Накладна
- •§ 8. Правопис приймдотнків
- •§ 9. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •§ 11. Правопис отшунників
- •§ 12. Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях
- •3. Двокрапка у бетсткзлучтшкових складних рсчсіоіят ста- виться:
- •4. Ти р с в безсполучникових складних реченнях ставиться:
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Увага! Культура мовлення
- •§ 13. Доручення /
- •Доручення
- •20 Вересня 1999 р.
- •Зялнгвннп для самоконтролю
- •§ 15. Розписка
- •15 05.96 (Підпис)
- •§ 16. Написання частки не з різними частинами мови
- •Запитання і завдання дня евмоксичтролю
- •§ 1. Мистецтво публічного виступу. Доповідь
- •4. Страх пгрет вутитпрн-ю
- •5. Зв'язок з вузлторіоо
- •6. Жести
- •§ 2. Телефонна розмова
- •§ 3. Візитна картка та її використання
- •§ 4. Орфоепія і культура усного мовлення
- •Запитання і зведення для сашуаонтролю
- •§ 5. Правопис пріївищ і географічних ніів іншомовною
- •§ 10. Трудом книжка 78
- •§ 13. Роїлілові знаки при однорідних членах речення ... 95
- •§ 21. IV ці юні знаки при виокремлених обставинах . . . 275
- •§ 24. Зміни приголосних прн словотворенні 285.
- •Українське
§ 32. Розділові знаки при вставних словак, словосполученнях, реченнях і вставлених компонентах
Вставними с такі конструкції, та допомогою яких мовець вн-ражаг своє ставлення до виоовленої думки. Вставними можуть бути слова, словосполучення й речення. Вони відрізняються між собою лише обсягом, ступенем пошигкиості й структурою: Може, мій вчинок — суциьна легковажність? ("іагр.); Найважливіше, здається мені, для письменника протягам усього життя не втратити чуття єдності, спільності своєї осінгистої долі з долею народною (Гонч.К Л'сім ще сші поспить у теплій ліжку. Хай усмішка на вустах цвіте, іа сьогодні підросте він трішки. Кажуть, що у сні дитя росте' (Ткач).
За значенням вставні слова й словосполучення поділяються на такі групи:
а) слова й словосполучення, шо виражають оцінку повідомлю- ваного (впевненість або невпевненість): безсумнівно, безперечно, без усякого сумніву, в усякому разі (випадку/, напевно, дійсно, ду- маю, зрозумію, ідастьсн. очевидно, природно, припустимо, розу- міється, само сОбою зрозумію, сіід гадати, скажімо, спіхііваюся. Сюди ж належать слова: було, буває, буваю, трангясться. як зви- чайно, як завжди, як водиться, які вказують на ступінь звичайності викладених фактів;
б) вставні слова, що виражають почутія мовця, дають емоційну оцінку повідомлюваних фактів: на щастя, на жаль, на радість, на біду, ніде правди діти, нічогд гріха таїти, чого доброго, на диво;
в) вставні слова, що вказують на порядок думок та їх зв'язок, послідовність викладу; по-перше, по-друге, з одного боку, з другого боку, отже, нарешті, слінзаи, одним словам, власне кажучи, маж- на сказати, передусім, між інший, наприкшд, повторюю, під- креслюю, головним чинам, проте, однак, крім таю та ін.;
г) слова Й словосполучення, шо вказують на джерело інфор- мації: кажуть, повідомляють, за повідам.іенняч..., за даними..., за визначенням.... з погляду..., по-моєму, по-твоєму, пам'ятаю, на думку.... за словами;
д) вставні слова, що вказують на способи оформлення думок або характер висловлювання: взагалі, дійсне кажучи, одним сло- вом, можна сколоти, м'яко кажучи, так би мовити, що наїива- сться. як кажуть, якщо говорити правду та ін..
е) вставні слова, «вернені до співроімовннка або до читача і мстою активі шиї Його уваги до повідомлюваного: /ю п мате, бачиш, розумієш, уявіть, вірите, послухайте, полніьтєся. пробачте мені, докиньте
Від вставних слів, еювосполучень і речень сла вілршіяги вставлені компоненти, пі г ширшою, але менш однорідною синтаксичною групою і щодо змісту, і шоло синтаксичної будови. З семантичною погляду вставлений компонент іумовлений прагненням моппя до яскравішою підтвердження висловленої думки новими варіаціями особливих сприймань, оцінок, зіставлень, спостережень, уточнень. Ті чи інші смислові навантаженім вставлених компонентів, як правило, ситуативні; додаткові пояснення, іаува-жсиия шлкатуються обалвинами мовлення і психологічним холом думок мовця. Тому найпоширенішою функцігю исгіінісішх речень с уточнення, роз'яснення, доповнення змісту основного речення: Там батько, пчачучи з дітьии [А ми малі були і.» іі\ не нитерпів шхоїдни, пачер на панщині (Шсвч.).
Ряд вставлених компонентів ч іначсішям побіжних и> важень не пов'ятусться зі змістом основною речення:
Кінцем чобота допоможеш знічев'я йаиу {грибу/ «поїти на шітяне ижко {нащо нак. товчки дрімати?/. Вони можуть семантично співвідноситись як з членом ечновного печення або з його частиною, так і іІ змістом речення а цілому: Віктор .'.тнув на батьки, на ш-лі ікюеі «ии, на примружені очі чх таь мружив тіїьки тато/, і серце о.'орнуїи тепю і ніжність і Доич ); / паїи-нець під іик'ачи сивів, прогрітий атцем, і деревій, це дике дитя степу, він теж сивий ічамусь бііьшіеть трав степояил маніть еиіуватон-ивий відтінок, від сонця чи від чого вони тнивіш?) (Гонч.).
Вставні слова Й словосполучення на письмі виділяються кома-ми; Бетеречно, інтика відіграє всікчи важливу роїн у нар/Юній чсі)ициш (Ьул.І. Нарешті, г* і на іежно о інання дохри. тияш ■-•иі вірувань годі іроіуміти історію украшськхп культури та літератури, як давньої, так і нової... (митрополит Ілзріон), Архаїчний і національний іа/юктер української хухтки. на думку бііьшості аослІдникіе, пашгає саме в бііаму кольорі і Ворон )
Залежно від контексту деякі слова {наприкшд. ншчайно, зда-і тьсн. нарешті, взагалі, безперечно, видно) можуть вживатися то як вставні, то як невегавні. Пор.: Морозний сні.*, блискучий та легкий. Здасться, падас па серце прялю (Рил.); / мені осіння ніч короткою здається (Укр.).
Не с вставними й. отже, не віиіляються комами такі слова: ніби, нібито, мовби, немовби, наче, неначе, все-таки. а(іже. <""■ навіть, між іншим, у кінцевому підсумку, буквально, майже, за традицією, при цьому, приточу, якраз, як-не-як. тни часом, дотогожтаїн.
Після сполучників перед вставним словом ставиться кома: Чи просто везе мені, щастить, чи. може, само наше життя таке вже стаю врожайне птноголосними видатними лнніьми? (Гонч.).
Якщо сполучник стоїть на початку речення, то він вія вставного слова, як правило, не віллілясться: А може, сад дрімає в мечі, в моїй просвітленій дліиі (Ссря.).
Якщо вставне слово стоїть після сполучника а. то кома після нього може ставитися і не ставитися: Кало творчих пошуків Володимира /ваііолича Верішдського такс, що з плином часу його ідеї не застарівають, а. навпаки, стають лце актуальнішими (3 підручника).
Якщо в одному з двох вставних словосполучень, шо повторюються, пропущене слово, тоді замість коми стави іься пгре: Республіка іимтниа, з одного боку, задовольняти свої потреби в кадрах, а з другого — на іНзговІрніес основах задовальїшти проханім близьких і далеких сусідів (Рус.).
Вставні речення різних типів, що приєднуються за допомогою спо.тучлшків і сполучних слів, виділяються комами: Малишко, як мені здасться, зумів осягнути саму душу народної поеіії. внутрішні закони її розвитку (Гонч.).
Вставлені конструкції (слова, словосполучення, речення), які передають додаткову інформаиію. зауваження, виділяються найчастіше дужками: Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки ВК> (рано вони зацвітають І швидко гиснуть), зате літо смагляве вже виглядає іі-зи кучугур (Гонч.).
Інколи лужки замінюються комами н тирс, якими, як правило, виліляють усклалнені або складні вставлені компоненти: Зі скреготом, і брязкотим у •.'вір, якщо те, іцо залишалося, можна назвати дворам, - в'їжджають два бузьдіззери ІДовж).
Вставлені конструкції, які граматично значно тісніше пов'язані з основним реченням, тобто нсмаг потреби різкі» відмежовувати їх від основного речення, як правило, виділяються тирс: Позбавити людину рідної мінчи — чи то згідно і її волею, чи всупереч їй —
Івфоумвліаш документ
аморально; це те ж саме, що підрізати коріння її духовності (Рус).
Якщо вставлене речення виділюється двома тире, то кома, яка повинна стояти на кісці розриву, ставиться перед другим тире або вся вставлсаа конслрукша виділяється: вонамн з тнре; Про літературу кажуть—нехай не буде це прийнято як тривіальність, — що література є дзеркалом життя (Смол.); Сьогодні устав ране боявся проспати, —мама ще вдосвіта пішла на ферму»—похапцем зібрався і вже був рушив з двору, як згадав про квіти (Цкша).
Якщо вставляється пряма нова без слів автора, то вона береться в лапки й виділяється дужками: Об Тздіиз батько сюлених і близьких родичів, навіть вмостився в одну туристську групу (^Подивлюся, як там за морями-окевнами люд живе* *? (Вол.).
.Якщо крім прямої мови є ще слова автора, то лапок може не бути: Виявляється, вони встають нерано (Валеріан пЬно працює! — пояснила товаришка Підмогияьна), але пообіцяла зараз же Валеріана збудити (Смол.).
Впрем 151, Напишіть звіт про практику а таборі відпочинку. ■■■
Вправа 152, Напишіть Зел* про екскурсію ДО музвюТ. Г. Шевченка.
Вправа 133. Напишіть індивідуальний авп про виконання громадського доручення.
Вправа 1*4. Від поданих іменник* утворіть форми родового підмін-ха однини, стбгрунтуйтв закінчення **{«*) чи -у[-яу). Під час виконання вправи кон*ктуіттвся Орфографічним словником».
Документі договір, наказ, лист, наряд,план, протокоя, список,рахунок, стіл, Волгоград, Степан, гай, падай, вокзал, град, барвінок, листопад, вівторок, сад, роман, верстат; завод, тролейбус, Кавказ, Київ, Дністер, грунт, дош, дощик, Париж, балет; сантиметр, рік, хліб, відмінок, мінімум, анраз. інвентар, інститут, успіх, кінець, мороз, Сибір, огтаб, голос, підмет, ваучер, брокер, сертифікат; юрист, апарат, абзац, пункт, факт, формуляр, об'єкт, варіант, принцип, проект.
Вправа 165. Подані слевоеполухання поставте у давальному відмінку одчини; пояснгп» закінчення.
Ректор Петренко Василь Олегович, директор Шульга Іван Іванович, керівник іяйн Михайло Гнатовнч, бригадир Кузьмеюю Хома Лукнч, президент Ватин Стеоан Федотович, кореспондент Пушене» Галина Олександрівна, проректор Голубчух Петро Ярославович.
Вправа 156. Складіть речення з поданими мижчо словами. Запам'я-тайто їх значення.
Зпамсшпість — авюритет, дефект — недолік, дипломат — дипломант дипломник.
Довідка. Слово тамснитість вживається гаді, коли Йдеться про велику популярність особи (переважно причетної до мистецтва й літературні; слово авторитет вжинагться тоді, коли йдеться про повагу до особи, мшектнву; слова дефект і недолік — цс синоніми. Недолік — упущеній, недогляд, помилка в якій-нсбудь справі, діяльності, роботі. Це термін ділового спілкуваши {усунути недоліки я роботі); дефект — це вала, яку можна побачити чи фізично відчути на чомусь чн на комусь конкретно {дефект мовлення, дефект психіки); диплаиат — посадова особа, яка займаться дипломатичною діяльїіістю; дилтиант - переможець конкурсу: дипшиник — автор дипломної роботи.
Вправа 157. Випишіть з поданих речень вставні компоненти І схарактеризуйте їх за значенням 1) виражають упевненість або невпевненість; 2) оцінку висловлюваного; 3) вказівку на джерело повідомлення; 4) зв'язок думок; 5) активізацію уваги до повідомлюваного; 6) способи оформленні) думок.
І. Що ми не встигли — всптіуть наші внуки, і. сподіваймось, зроблять все як слід* (Зоб.). 1 Воно мені, мабуть, так мало бути. Мабуть, воно гак сказано мені! (вій.'.). 3. Боявся ген. Тарасе, шо вмреш па чужині, між чужими людьми. Отже, ні! Посеред рідної великої сім'ї спочив тн саночником вічним ІКул.). 4. Слово, моя тн сдииая зброг, ми не повинні затнуть нбог! Може, в руках невідомих братів станеш тн кращим мечем на іоггів (Укр.). 5. Я не журюсь нітрошки, що хтось тебе (мову] забуваг. «б'с. мовляв, цвяхи в дошку, в групу забивати (Вий.). 6. С, на жаль, люди, які вважають, що їм цілком достатньо так-сяк засвоєної російської мови, а вже, скажімо, українська їм ні до чоіп (Дікякі). 7. Певно, не чалий час минув, поки нюди затвердили вигуки, навчилися розуміти їх. МкИ ті зразки — вигуки — почали викликати однакові враження... (Мирн.). 8. Яка сила, яка мїіа звліюкутих слів! І се чоловік писав не під безпосереднім подихом України, на руїнах Січі дс-небуль, а в далекім Кос-Аралі, серед пустині, кирпі іькнх. і се, власне, сильно підкреслює, як їлибоко були заложені вдушу Шевченка основи украінськоіо слово (Хотк.). 9, ОфІшйно імперією держав,- пзнівалася з XVIII століття. Однак усі історичні ріки імперії попа іберсгпд і часів Московського царства. Це була, по-перше, держава з ііеобмежеікію владою монарха над підлеглими. Цс була, по-друге, держава з необмеженою владою паз величезними територіями (Поп-У 10. Думаю, шо все ж тут тобі не можна бути (Лат.). II. Кажуть, ис можна руйнувати гніздо лелеки, бо тоді не уникнути нещастя (3 жури.). 12. Я шану, повірте, знаю не з книг (Соми.). ІЗ. Можливо, грека трохи дивували суворих скіфів (різні ритуали. Він, може, часом щось і не второпав, а часом грек, бувало, й торопів (Кікт.). 14. Була то, правду кажучи, личанім краміїрсьиа була, яких беїліч в Італії {Укр.).
Вправо 158. Перепишіть речення, розставте необхідні розділові знаки при вставних компонентах і поясніть Ьс уживання.
І. І мабуть кожен, хто зняв Василя Земляка, не раз ловив себе на здивуванні віз двох — таких різних, мало схожих один на одною — йою образів і 1 - .."лі. 2. А і піснями біль тамую. Увечері бувало індичо. — задумаюсь, затихну, засумую (Сим.). 3. А мн зустрічались. Не тут і не в ньому столітті — в наступному кадрі чи може в минулому світі. Можливо були мн квітками в одному суцвіпі чн просто сусідніми дна ми в епс- котному лі ті (Андр.). 4. Із тобою було б нам гірко, обіймав би нас часом сум, і бувало б темніла зірка у тумані трипожшіх дум (Силі.), 5, Одного разу чуєте стою на човні і вудками на Дніпрі і бачу серединою Дніпра уявіть собі мчить проти течи човеп без вітрил, мотора і весс.т. Я певіш річ за весла І до човна, б. На щастя сом пішов понад берети і я слава Боїу встиг ухопитися за кущ. Сом видно втомився. Ну Й сом я вам скажу! (З те. ОтвМ Вишні). 7. І може стало десь боляче всесвіту? {Серб.). 8. Вибрати потрібне слово— то велике вміння і навпаки якщо вн юристустеся словом неточним, то ие власіїе тс саме, коли б замість відточеного олівця па уроці малювання вн користувалися цвяхом (Цкта). Ч. Сово Аганіїа (шахлр- чулотпореш.) як сказали б мабуть сучясш медики було словом талано- витого гіпнотизера (і кн. «Дванадцять місяців»), 10. Не ікаю, чн побачу вас. чн ні а може власне і ис в тому справа а гаїоанс шо десь в далечині с хтось такий, як невтоленна спрага (Каст.). II. Що гріха таїти! Більшість учителів я певен і місі іпепо зітхнули, що нарешті иихалнсі. мене, а коли б вірили в Бога, то й перехрестилися б, особливо п, які дивувалися й мені здасться навіть були ііезаловолені і розчаровані, що іспити я склав цілком пристойно 12. Коли буду я навіть сивок», і життя ИРС ніде мрякою, я
■ і!, тебе буду красивою, в для коюсь може Й ніякою (А'імгяі.).
Вправа 159. Прочитайте текст. Введіть, де можливо, вставні слова, словосполучення, речення. Вкажіть, що вони виражають і як змінюється зміст речення.
Про жодне з дерев на Україні не складено стільки леї сім, як про дуб, шо у Верхній Хортиці на Запоріжжі І не тільки іому, що не дерево красиве й могупк, що воно вже сотні років зсленіс. А насамперед тому, шо його вельми шанували запорізькі козаки, що сам гетьман Богдан Хмельницький відпочивав у його тіні перед походом на ворога.
Хортніи-кий дуб г державною пам'яткою природи. Він охоронястьеа державою з 1972 року.
Всм'ї" ж на сьогодні оголошепо державними пам'ятками природи понад 2600 окремих прнродштх об'пстів та місцсіюсісн. шо мають особливу цінність І** чиї г незвичайними або ж пніовимн для нашої республіки чн її окреміш районів. Вони оберігаються для наукових і культурно-освіт-ніх цілей. А ще для тою, щоб довго-довіо люди мої лн милуватися їхньою кр.кою («Заповідні куточки України»).
Розділ Ш
Запитання і завдання для свмовснгроЛіО
Що таке Звіт?
Як! бутиють звіти? ''.
Яку схему має звіт?
4.3 якою мето» пишеться звтг?
Які Іменники належать до II відмани?
Схарактер**зуйте відмінкові закінчення Іменників II відміни чоловічого роду у родовому еідмїнку однини. Проілюструйте прикладами.
?. Які слова Й словосполучення називаються вставними? в- За допомогою яких вставних слів можма пом'якшити том викладу?
9- Які розділові знаки ставляться при вставних словах і словосполученнях?
10. Які розділові знаки ставляться при вставних і вставлених реченнях?
11 Із "Словника української мови- (в 11-ти т.) випишіть усі значення слів мабуть, безперечно, звичайно, очевидно, нарешті: проілюструйте прикладами речень.
12. Які вставні слова й словосполучення можна ввести в тагі речення?
1, За такі результати роботи Ви не можете одержатн премії. 2. Завод не гарантує опалу за цю роботу. 3. Наше завдання — зав'язати контакт в Україні з козацтвом, об^шшнся думками, саіаьно- продовжуезгн працю, донести славний козацький прапор до золотоверхого Кнева.
я-1
-.
Увага! Культура мовлення
О котрій годині?
У(в) ... хвилин на ...у(к>) . ...
' У(в) двадцять хлилчн наМретх? ОпІвна*..у(ю) О пів на четверту
За... хвилин до' За чверть хвилин до десята/ "
О...Ш(годині) ' ■: ■ ''>•...*.'•'"
О шістнадцятій годині ' .'■
Котра година? '.''1""
Хвилин на ...у(ю) Десять хвилин на другу
Шв на ...у(я>) '■ " ■"
Пів на дванадцяту '- •'••А-
. За... хвилин ...в(я) ■ ■■" ■" •"■
За чверть (я десять хвшшн) восьма
.Ііг
. ..
•
.... а і
...а(я) година ф
Сьома година
Зайдіть завтра перед восьмою годиною Зайдіть будь-якого дня Прийдіті. теля дев'ятої години Унеділя вистава о дванадцятій годині
■Ьі-адіЛ1*» За п 'ятнаоцять хвилин дев'ята година "-.** *' 1& _ ..г<1 . За чверть восьма година . ги
Десять лашнш по восьмій годині
Запам'ятайте відповідники стійких виразів!
□риступйтм ДО вИїТОНІНИЯ |
приступить к испоянению |
|
обов'язків |
обязанностей |
іЛіч-.: |
перехбкуватися ^ • |
... приходить к угзезкленню |
.X |
належить виплатити , |
, причнтастея к уплате |
АДОт* |
спіло на д^мку уі |
лрніслб на ум |
|
вдатися до хитрощів |
.. пустіпься на хтрость |
:'*»- |
робота під силу |
работа по силам |
|
зруйттуватн дощенту |
разрушить до основанхч |
|
мова окрема ^ -. за вашою згодою звести нанівець |
речь особах |
і |
с вашого согдасня ' свести на нет \ш |
ь . |
|
на вигляд |
евйду |
ш 1 • . і |
віч-на-віч |
с глазу не тлаз |
■і* |
охбче, з охотою |
с гогбвностью |
|
здавна |
славних іюр |
■ • |
сімейний стан |
семейное положи ниє |
|
з нового рядкі т». |
с красной строки |
|
зникнути з очей, шезнутн |
скрнться из виду |
|
ділі виступатиме |
следуюїднм будет вистудіть |
|
знімати з посади |
смешать с дбляшостн |
|