Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке доповідна записка?

2. Які типи доповідних записок розганяють?

3. Що таке пояснювальна записка?

4. Які реквізити містять доповідна й пояснювальна записки?

5. Які приголосні 1 як змінюються при творенні слів за допомогою суфіксів -сват-, -ста- ?

6. Які суфікси з'являються у новоутворених словах?

7. Які звуки перед суфіксами -смг, -ста»- не змінюються?

8. Які приголосні звуки та за якої умови змінюються при творенні ступеневих форм прикметників I прислівників? Як вони позначаються на письмі?

9. Які зміни відбуваються при творенні іменників за допо­могою суфікса -ятя- від прикметників?

10. Які члени речення бувають уточнювальними?

11. Коли при уточнюеальних означеннях і прикладках ста­виться кома, а коли — гире?

12. Які розділові знаки ставляться лри уточнювальних обста­винах?

13. Запишіть тексти під диктовку. Визначте, в яких словах від­булися фонетичні зміни при словотворенні, та поясніть розділові знаки при уточнюеальних членах речення.

І. Соняшник — сонях. — солноворот, Яке гарне ім'я у нього! У ньому » «сонечко» в усіх сороііеиськнк мовах: одні каатуть «сонячна квіткам, другі «повернутий до сонці», треті "гой. що дивиться насоїшеи. Росіяни кажуть под-солн-ух. білоруси — воротн-сонце. українці — СОНЯШ-ННК, в це — сонях. садиоворох

Ім'я у нього її справді сонячне, а до тою ж — проюре. троп/міде кожному

Іспанці привеьтн соняшник в Сиропу як дивовижну квітку, яка но­ве ртас голову засоїшем.У 1510 рош його посіяли в Мадридському бота­нічному салу серед інших квітів і милувалися ним. Його дарували вель­можам і світським дамам, ставили у дорогоцінні ваш. прикрашали ніш сади і палаци.

Цар Петро 1 навчався в ГсдгіандІЇ корабельної сгцнаи, коли побач на соняшник. Він надклая соняшника до Петербурга, наказавши внгхнцуаягн цю «заморську квітку» в вапняках. Так «заморська квітка» потрапила спочатку на панські клумби, а потім і на с*лджькі хнішикн та городи. У ]8<11 році доля соняшника була мфішена- А сталося це так. Седаннн-крілак із села Олегайвкл Воронезької області на пршнше Бокзрсв посіяв ні своєму городі сондшгажн, а восени з насіння спробував збити олію м ручній олШнтшІ. До цього олію робили з кжооляйого насіння. Олія з соняшника вняанлаея дуже смачною, сподобалася «сік, хто її у Бокарєвих їв. Цей день у житті соняшника можна вважати переломний: він став з квгтки-забаьхи солідною олійною рослиною (3 підручника).

ц. ЬнгтькояІ джерелі

Стоїть батько ьа хата над яром, на високому підснлку між рясним кленаквлм саду і світить звіатк на вулицю білани датками стін, Від кати, старої, вясобокої. стіни поягинаднся під вагою рудої од моху стріхи: не видно струнка в яру і жовтих курни з осокою не видно. Але ш л єре йти вулицю В минути розлогі черешні діда Степана, — його обійстя навпро­ти, — гостро блисне кривизна ручаю знизу, ніби сера, зронений кимось у зарості жалкої кропиви. Де-не-де поміж отими купинами гюшшні бза-китиі люстерка — то наденлу дихають до неба замулені джерела. Від­давна, ще од війна, б'ється їхня знервована нетерплячість жити, а люди минають байдуже. Ніколи, мабуть, людям.

! щоразу, як приїжджою вряда-годн до брата на коротку гостину, гіркий шем закидається в серце, болять мені ті джерела. Тож кожного досвітку, тільки-но благословиться иа день, їду за хату й дивлюся на яр » серпом ручаю, що жебонить тихцем, бо не хоче чомусь висохнути. Сягаю погля­дом далі, за росяні видолинки, — немоаби дитинство шукаю. Там воно, коло тях очей землі, початкувелося і тут, побіля хати, з батькових долонь спиналося у світ, лов тій незнаної зваби (О. Гката).