§ 5. Складне речення

Складним називається речення, утворене з двох або кількох предикативних частин, які, маючи булову простих речень, поєд­нуються в «дине смислове, граматичне га інтонаційне ціле: Сад поїщчяуно. і сонне т тамі, і гзмії. даіеч. генієм іюдськи.ч (Рил).

Складним реченням властиві такі самі ознаки, як і простіш реченням, вони виражають відносно завершену думку, мають гра­матичні центри, інтонаційно завершені. Разом з різними типами проспіх речень складні речення є досконалим способом форму­лювання, вігражсннв і повідомлення думок.

Будівельним матеріалом для складного речення є прості речен­ня: На заході ще жеврію небо, а в степу вже звМодшЛ ніч. (У цьо­му реченні можна виділити дві частини, які характеризуються від­носною самостійністю ) Частини складною речсшія з'єднуються в єдине ціле за допомогою сполучників, сполучних слів (відносних

займенників і прислівників), інтонації, порядку розташування частин, змістової співаіднесеності.

Частини складною речення Ггосднуїогься слаїучвиковнм і без­сполучниковим зв'язком:

Складне речення

Сполучникове

Безсполучникове

Складносурядне

Складнопідрядне

У межах сполучникового зв'язку видіяяжгть*

спосіб сурядності (коли частин схладного речеаня поєдну­ються за допомогою сурядних сяолучнихіа як рівноігравні, неза­лежні компоненти, які до певної міри зберігають смислову й струк­турну самостійність);

спосіб підрядності (коли одна частина пояснзос другу, допов-нюючи, пояснюючи або розкриваючи її зміст як частини складного речення). Синтаксично залежну частину складного речення нази­вають підрядним реченням (частиною). Ні головне речення без підрядного, ні підрядив без головного кнуватн не можуть. Під­рядні сполучники й сполучні слова, які не належать ні до склад­носурядного, ні до простото речення, служать засобом вираження зв'язку в таких конструкціях.

Безсполучниковий зв'язок полягає в поеднакні частин склад­ною речення в єдине ціле без сполучників або сполучник слід за змзстомта інтонаційно.

§ в. Розділові знаки у складносурядних реченнях

Склади о суридинч називається речення, синтаксично рівно­правні предикативні чаетиан якого тюсануготься в одне граматичне й смислове ціле сурядними сполучниками (єднальними*. *, к, та (в значенні і); протиставними: а, але. та (в значенні але), проте, зате, однак; рсшіао^іШН'-або, чи,а, чи.,.чи,то,..то, чито.,.чито).

І. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних єдналь­ними, проти ставними й розділовими сло*гучккхами, ставиться

,■. -.у.'.-.і:—чн" _ .

комі: Довкоча 6\чіиночків цвів бузок, і на білі стіни паїкіла проюра тінь від листя (Панн): Нас розлучали з рідними, і .життям і на­віть — з мрісю. аче нішо й ніколи нас не рогчучачо і вірою (Од.); Чарівне шннг. та найииліша серцю таки іемчя (Іван): Го мати гукаг.то мати шепоче, мене виряджаючи вдальнші дорогу (Всю).

Кома не стажитгея між частинами складносурядною речення, якшо вони

■) нацої і. спільний лруюрялннй член або спільне вставне слово й поглтгуитгься нтіьіорюванішн сполучішкдми і, та (п шаченні і), спільними для обох частин можуть бути також видільні частки тиьки. лише, мабуть. На хвилину рантам стихій гаїиси і спи­нилися тіні (Смол). Мабуть, батько ще дужче посивів і йоти ще дужче зігнулася (Гол.); Тільки невсипуще море бухаї десь нниску та зорі тремтять в нічній прохолоді (Коц.);

Примітка Якшп ст пяучммки І (в), та (і) повторюються, то апмя ставиться. ЇЛиаіі - я І Мтгр иіч» «осяяні. І дощ ВВВВВВРЯ 3 мсОв чорним. ШК сши (Тмч )

б) мають спільне підрядне речення^- Каш ж одчинили вікно, івиячо впало на ціле море напружених, слаиіьотамих облич і крізь візою в хату влетіла стоока тривого (Коц.);

в) виражені двома спонукальними чи нні-ільнимн реченнями:

Надіє' Надії'.. О хто тебе ніжно на грубах не грів і хто за тобою орлаи не летів⁷ (Олесь); Хай .лягають іиоршки на обличчя і все вище тш-не кров .моя. юності в Віт чи зни я позичу і пісень позичу в солов'я (Сос.);

г) виражені двома наїнвнимн або безособовими реченнями:

Вітер і ік>щ. Ніч, якої ніхто не забуде (Лонж У.Дощию і в пнитрі віяло прохолодою (Гол.);

Пряника Мш пгосибояими. рсшшімл ш станеться, ааию 1я присудки мсішнямамі и інічгннам Рпітмчн ■<• « / я - ■-■ 'ц шшітші тчтґнлітачі (Гол )

д) виражені окличними реченнями: Який пріктір І як легко дихати під вшокмм небом Кавкату! (Мас.).

2. Якщо частини складнослтзядного речення, і'с днані сполуч-инкани і а.) та іи. та й. а. вираяииоть швидку або несподівану іміну подій або рпке протиставлення, тоді перед сполучнншм оглядяться тире Хвилини ще — і схід розпише в сліпучі барви небо-схил (Масі. Закрався вечір, оошуміїа праця, як стволи, затремтіли ліхтарі та діти наші ночі не бояться (Рил.).

3. Якщо друга частина сіиаднсчгурядного речення виражає на­слідок або висновок з тою. про шо йдеться в першій, ставиться тирс, інколи кона Й тире: іималетиа наб землею, і от весна — /все я цвіту (Сос ); Я вірю в диво' Прмйле час. — і ним) и рівні вста­нуть «гній й здійсняться ирїївеіурхв! (Олесь).

4 Якщо частіш сьтадносурядного реченні, з'єднані сполуч­никами о. але. проте, есе ж. однак і рідпіс «тіпальними і. та, дуже понінрсні або мають уже всередині розділові інаки. або далекі мі змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, то ста­вні ьсв крапка і комою Отак ми їхали, то і наїкаОиич виттям мотора пиуіись угору, то повинно спускаючись нниі, і чорний Черсчош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори іитаїи хвись іі святковою легкістю, і блакитного серпанку було повно І попереду, і гзаду, й над нами (Ґуц.).

•права 108. Гкпадт. алфеяттмии описсж шклалачів. ви читають на вашому курсі, виозристайте графи за пор ■, ■Прамища. ім'я, по Оя'мпві* -В-еиий стутниь. вчене званий*. •навчальний предмет*

Влрма ЇМ. Складіть перелік документів, що підпяіають затвер­дженню

•прем 700. напишіть перелк навчальни* дисиигтвн. вв аивчастя. У додатках авзмачта, ви дисиилгіии ви хотіли 0 що вивчати.

•права 20і. Затввілть прізвища /врвйсьвою мовою в алфеепіюму порядку, аерупувввш* ік за рубриком**: а) писвлявммияи, б) «удо*ни«и в) «ом поз»-1 ос* г) «мзвозмавд». Продовжтв ряди, поасявть правопис.

Нинс<ралоа. Ггчмшіїїп* Пешяовскші Іьііякмрея. Краме коП. ( уінігоя, Гіинва. Шслпнії. Филин. Некрасов Ьуіцсв Ияашкгнн'і. Нікчеичи І'нм-скмй-Когсавоа. І вирнлои. Нісшеся. Шіктаїпчиїч, Олоевікмй. І ерісеа-Цєіккий. Тютчсв, Ьорилян, Лсбелеа-Кумач. ІІсроя. каболсвекчн. І'сііин, Кіі.імановскнн. і Нишкни. Ьуішн. Кольиов

Ілрмі 202. Запишіть прислівники А приспіви иммН сполучення окремо разом або через дефіс Поясніть »» правопис

I ДсЛнгтанву, до лому, іло/іісділі. в/гору. в'шлхкиу, на/весні. на/би. на' совість, на шгтра. позаторік, засвітла, г'залеяа. ня'нняеютт. на'втіап, од/ виту, слвзчатку, стросоина. у/двох, ьпорм. на^илиику. ік>сшищі. л ьіолоду.ао"дсшу, Увср«у. нкажрутн. наюря їм. не годи, пшірши. вголос, а бік. по правді

2. В шлому. вярай. изече в плече, гінеиькшием. до-гюбачснні. по/ бряїнмму. дяанвш лаяно, на колу, ^а'іиаа, наяву, ааамсчімь, вряди і<>ш. пжао/ваао». аараю. оо-двог. по четверте, ііабиу. ікугоаярмскм. на поааі. настово, до пари, а інмку. иятасаілпькі. в/сяй

3. Всього'на'ясьоіо, безвісті, доіііїна, дс-не/дс, до'вуом. ію/п'атс. в/ середині. исУюианккн. по пішому, раноІюрянсньїсу, нясияу. нв'їустріч.

оечь/у/дсмь, о/гтівдш. ях'не/язс інУїюльськн. за/одю. у/чотирьох, зісподу, »л»догк>го. рео/нуразом, ка-'поьвз. устикрат, одт'и/адеи, »ДНя\ у/ розсип, а-всліо, нх'бк. по люде мої. поза-торік, часвід'часу. по/лрввДі. на.' Ніщо, на/різно, після/завтра, навік/віки, зродувіку, до'речі

№рма 203. Гккрслиивть речення. Правильно напишіть присп*вн*«ки Й гхіисля>»»і«о*і сполучення. Пслснітр Гх гязаеолис. жривши за слов­ником.

1. Обстоюючи право укриневкої мови бути робочою мовою України, реально залроввдягуктчи і"і в діловодство й уску практику державних та іщши установ н»теркторіїУязн£ни,а*обхідко пам'ятати, що наші стрем-ліиші й вимоги будуть зведені нанівець, якщо забудемо видати мовам ваших національних меншостей таке ж ораво Шчм) 2. Нл/ж£ль. на/ сьогодні ми зіткнулися з деіальваїїіею поняття «рідна мова» іРіт.). 3. Ціна словам однаноаа од роду: тн присягаєш на вітрах сторіч гпж свідкові у вірності народу, чи другові.без св_ди,віч навіч (Ол.).4. Мандрівка нгша і В/сні Йому нікоан не приснилась, хоч Жуля Берна, звалю, він читав {Рил.}. 5. О мово рідна) Золота втишеко, в яких світах 6н ве бувала я, — 1 тобою серцем і по-уковінсаа» я аимоадяо мамине ім'я (Ауч.). б Від сповиточка ріалу мову дитина чуг від матері, за нею перші ніжні слова яаски про-мовляє, ті слова, яві лроказуваяа прамати над юлвсюмо, може, і в глибоку/ глибоку мнш'тшлніу віків {Шулі). 7. Зсрк світанок, а ми яежнть, еггнть солодко, і маги ходить на/й'шпнньках, шоб не розбудити, обережно ста­вить йому біля узголів'я селянку трав'яного настою — хай вип'с ва /іще/ серце, як лрежнветьса {Гонч). 8. Святі думки, як зерна жига, на світі знову оживуть, іаквпне мри пережита, пісні у/слід Ій попливуть (Укр.). 9. П. Тичина ніжно гаобнв рідну мову, усе робив для того, шоб рідне слово квіти о, буяло росяно/чисто, недоторкано {Вил). )0. До чого ж гарно й весело бузо в нашому городі! Ото як вийти із сіней та подивитись на/в/ коло — плечисто все зелене та буйне іД(*ж). І!. Знав аягян дорогн в/ ранці/рано, починає пвпороть цвісти {Мал). 12. Чужина — могила, чужи­на— труна, душа на чужині, як чайка сумна, — літ І пилить в сльозах без гнізда: на/вік його змила бурхлива вода (Олесь).

Вагома 204. Складіть або доберіть з фахової яопаонтур» речений а поданими приелкичиками І співзвучними з ними і. ломімо

Навіки — на віки, напам'ять — на лай'ять, і к>- нашому — і ні нашому, вголос—в голос, натустріч—нвзустріч,по-перше— по перше, доволі — до волі, по-баліжівському — по балгкігйьяому, востаннє — в останнє, угору —угору.

Пцньва 203. Пиікітчіггь оеченкя. газаачл***! роосгяялпии роздікжН знаки. Поесмть, у яких випадках кома мок гчзодикатмемими чести ними скгвл>юс>тз«лного речення ие етавитьсв.

|. В країнах теплих, полудневих злітає дощ із хмар рожевих і пе­реймають на руті його проміння золоті (Отеси). 2 Тільки дуб спить у листі

І калинонька ■ «чисті (ЇЇіОиУ 3. Підзсду усміхнене обличчя і по квпш смтха у очах [Ио«) 4 Грає Й сяг. .чоа самоцвітне каміння, числа роса: го стрільне гнім у вічі тоненькою голочкою жовтого цвтту то зачервоніє круг­лою горошиною то засиніє снньоцвіточ Ширн) 5. Сій вперед іди і дру­гого за собою веди (Нар тв.\ 6. Нас ворог сто разів хотів зламати та мн лиш гартувалися в борю [Ребро). 7. Всім серцем любіть Україну свою і вічні ми будемо з иею(О)с). 8. Калинонька буде цвісти а ти,синку, будеш рости (Нар. тя). 9. Скільки ж то скли і скільки то муки' (Рия.). 10. Де не візьметься вітрець і задзвеніли ратом очерт сопілками (/і/слч). Л.Степ і вітер, стел і інша (Пере.). 12. Та пройдуть роки Й ніялютьса на папір Сміливі Бунтарські рядки І облетять вони весь сап І обезсмертять на аікн вічні її тосі ія — великого енна України Тараса Шевченка (Члм.). 13.З гли­бини землі цупке горінні гате діднхш соки і на живих гопак дуба про-ростзкть зелене листя і молоде пагіння І тугі жолуді в'яжуться ні м Дї заперечення старості і вмирання (Цюва). \А. Чи не очані се чи не хвороб­лива часом ухаа моя •нкликзє гь.гюшінідііо смілу? ІКоц.)

Вправа 200. Випишіть з художніх творів, які ви вивчаєте, в склад* носурядних речень різник типів. П ос снять розділе** знаки в них.

Заїмглнна і зягдання для сшішзяонгропю

.-. 1. Що таке список і перелік? Яка між ними різниця?

2. Які реквізити містить список?

3. Напишіть список студеитів. які отримують Шевченківську, падвищену та звичайну- стипендію.

4. Які прислівники пишуться разом?

5. Які прислівники пишуться через дефіс?

6. Які речення називаються схладносуряднивМ?

7. Які розділові знаки ставляться між чвотимвваві сяззаьоно- сурлоно'-о речення?

8. Коли ставиться кома? ."; * ■■ . \- •

■ 9. Коли кома не ставиться? ; ' Хг* '--

я*' 10- Коли ставиться тире? *ї» 11. Коли ставиться крапка з комою?

12. Запишіть тексти під диктовку. Звірте написане а надру­кованим, аиправте помилки Й поясніть їх.

І. 1 уст авралу

Давнім давно я Чигирині від сивої, спрацьованої за довге шиття ба­бусі я почув нюруталкву кегевду. Бабуся сиділь ні ослоні в своїй" ткнень-ий хатині, а довкола неї, по стінах, барвисто цвіли рушники, вишиті її сухими, жилавими руками Гг тихий голос дзвенів чисто-чпсто. ніби Холо-доярськвй струмок:

— Жага в нашому мзстечку лівчана-красуня. На лнао струна, чор-осюрояа. з тупію косою за плечима, ікала беміч старо»нкнкх оюень і сгааадя їх гак. то малі» лісшиа. їв Й мовн у країнсьші іиг тш. — гамула серцем, рсяяяла сльоту, бо вчувала у тих мелодик, іамчаймксеньких ц>.іси ■ них словах — крагу душі народної Звади ту діачніїу Нк»*¹. і мала вона от-от иоатчатлка п своїм нарс-іспни. Паші і вірно ік>н>. шкали одне одного. На жааь, иступиіи івп чорні хмари вший... І аньбилк й опікай дощенту іемлю нашу ілі воріженьки Провела на , м, їй.', Онгіи м....> любою на фрі'її і провела й стада чекати день ч днем. І шн. и тоді, як ■нині;шла Чсрноіи Армія до вінця наш врай Чшипініськии НМ фв-

і ■ і чобп. пльвн і" и приніс листоноша жаданий ірнкутішь Лис не

ви Гітшя. иі... Друн Йшо писали, шо нежиті, й суджений у далекому ляирен. і меріс її по п ирлнсннії і осі киши >тм-' марніьІїім ям... Наїивас адресу, кличе Олену, просить привели води і джерела, шо \іа замковій іорі. бдаївс уві сні д>ию, абн Одснчші іолоч. почути, народною пкнею і уст и душу втодмти...

Рано-яраниі ибраіясх дівчина і вддя.ідся до щастя свого аж па Урал. Виліукаля. до сіичкіини вусі приїима, джерельною видою ішіуаада і тихо сіннаія удюбісіїу Тмхонову пісню. >-у він найбільше поривався стукати ввечері під вербами біля Тасмина

ОЙ у луїі. та ше й при переіі Червона калина...

1 побачила Оіісна, як і тим її співом. її тихим сердечним штосом все ясніше роиілнчиувліися кдр' очі коханою, в на Пою б і їдоки, вкрий "мар­нілому обличчі — тепло світилася усмішка., Дні й ночі проси окувала бий нього

А ніш обирана додому немічного каліку' беї рук І правої моїй, іікир-хірур. відкликав Олену ■ сватав наодиниі: «Не ми, і ваша тюбоа, ваші пісні народні врятували соааяія від смерті» її" //<«ачяь).

11. Життя кипів іючинаї іься і пролісків 1 Ірозкок — вштка ніжна але смілива Й нетерпляча Ще ікс ііндс стиг, а вже крім. весняп> іииркчиту сніп> льодокл скоринку, ііротрлваючн собі тісненьку і скромну проталину, ішеться цупкий паросток, схожий на цибульку. Сьогодні ие бьіо-іеленало-жовтувжінй вялетик, л иятря ие б ио-клена гострицк, інснямипра ис вже доаінй кленин листок і гопеиькою стриіяджо всередині І Це пдень брунь­ка на яішн стрілочки розкате враз твердою білою пашииею - І капів ви юрки гак іупо. що земля віову стас білі і іимн від рясною холоди, ч о цвіту.

і ■..»'!■■■ • і '«.і ряст Це вже весна Квіти рясту фіалкові — теплі й сонячні. 1 хочя шо кап кишс тверде, напружене, плове до опері я холоду н неіоді - твлоїс дух її вже ніжний, іеплнй. яесшиїнй ІЬчіл вже пахне

Потім і яаяяпься жовтий козелець Цс вже інчни весна. Квітка іаряча, як сонце. Нона м'яка і шжна. Дух від неї іде сильний, але це вже аромат. 1 росте коїедень вже не і чорної землі. Лоаяпаа ваг не тикам іорнпж іірие ямо я. а н клена трава. Над козельцем вже слмяячться велена брость і молода імюость

1 ш рясно вя*5ухаі фіалковий шиї. І устии иинмом вкривають тешу ч-м її- - 'I^м 11"г Вони пахнуть ншно, радісно і хвилююче. Винросіуг свої

м'які ііч і,ІК ІММ і к і * тнкий сон Стрічко іводяться ЛСГКІ ІрСЧІЛИНІ ііа н ■ікн Все нпоішни. асе топлю*, асе укрняін войовничіш, менід-

ступним. шшлкмй барвінок Надходить літо ( кі Ю СмапчаїУ

Увага! Культура мовлення

Звпвм'яіате значення гермінів

Маїрикул офіційний список певних осіб.

Меті — угода. ШО перелбачаг поділ витрат і нитик навпіл.

Метрика - стлоігтво про народженні

Монополія виняткове право на вотолшня чимось або здій­снення іахолів.

Неї ю — вага товару беї упаковки (ілрш

Номінал І) нарис її., вкаїувпна на іроинших знаках, акиіях, облііаиіях — номінальна вартість; 2) зазначена в ппейскуронп лбо на товарі його піна номінальна піна

Нотаріус — службова особа, яка іасвілчу<. оформ чя< ріпо юридичні акти (договори, заповіти, доручення)

ІЬчграиія — І) поіначсння предчепв послідовними номе­рами, сукупність таких номерів; 2) найменування і іимначсння чисел.

("V їм шіін шй папір, шо лаг нлпеннкові дохід у вигляді

процента чн вигріїшу.

' ч чи (я - нанм майна (житлових чи інших прнмішень, вгмлО і правом тимчасового користування ним іа певш іьіату.

Пай — частина, частка участі, внесок в акціонерне пнварнсіво. ванніср-пивнс піллрїимство або орі ані таці ю

Паритет — рівність сторін у їхніх вин мошлноснішх,

Няіені — І) документ, що посвідчу* авіорство на винахід та нинягкоас право на використання його протягом певного періоду; 21 свьіочггво на право здиматися торгівлею чи промислом.

Претения - вимога, сісарга. позов

Проект - попередній текст буль-яюго документа.

Проспект — І) поширений виклад плану, короткий зміст на­укової праці, навчального посібника. 2) рекламна листівка, буклет, довідник з описом іонлрін та умов купівлі.

Рапорт — 1) 'І- -мі усної або письмової доповіді підлеглих керівникові. 2) звіт про виконання завдання, взятих зобов'язань

Регламент — 1) система правил, які визначають порядок орга­нізації і діяльності органів державної плалн п цілому; 2) сукупність процедурних правил, шо визначають порядок проведення сесій, засідань, зборів.

Реєстр — список, опис, перелік, а також книга для запису справ, документів, чанна.

Реквізит - обов'язкові елементи, встановлені для правиль­ного оформлення офіційних документів.

Рекомендація — 1 (письмовий або усний схвальний відгук про роботу, діяльність тісї чи іншої особи; 2) вказівка, порада.

Ремітент — особа, на яку виписано вексель і якій маг бути сплачено певну суму грошей за цим векселем.

Рбнта — дохід з капіталу, землі або майна, що ного власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяль­ністю.